українські реферати
курсові і дипломні роботи

Передавач ТБ зображення

Реферати / Радіоелектроніка / Передавач ТБ зображення

ЗМІСТ

Завдання

Вступ

1.Розробка технічних вимог на передавач ТБ зображення

2.Розробка структурної схеми

3.Електричний розрахунок

3.1 Розрахунок вихідного каскаду і проміжного контура

3.2 Розрахунок модулюючого каскаду

3.3 Розрахунок автогенератора

4.Розробка конструкції передавача

Аналіз виконання проекта

Література

Вступ

Остані роки характеризуються введенням у техніку радіопередаючих пристроїв напівпровідникових пристроїв. Це стало можливим завдяки розробці потужних генераторних транзисторів. Заміна ламп транзисторами в техніці радіопередаючих пристроїв визвана значною перевагою цих приладів: малими масою та габаритними розмірами, миттєвою готовністю до роботи, низьковольтною напругою живлення. В терерішній час транзистори використовуються як в малопотужних так і в передавачах середньої потужності. При цьому на ряду з біполярними в передаючих пристроях використовують польові транзистори. По мірі розробки все більш високочастотних транзисторів створюють радіопередавачі з використанням транзисторів, які працюють на частотах до декількох гігагерц.

В малопотужних ступенях передавачів та збуджувачів стали широко використовувати інтегральні мікросхеми та мікрозборки. Для зміни якісних показників передавачів та їх управління стали широко використовувати мікропроцесорні пристрої та ЕВМ.

Покращуються генераторні лампи. В тепреришній час АМ передавачі потужністю до 1000 кВт в СЧ діапазоні та 500-кіловатні в ВЧ діапазоні мають лише одну лампу у вихідному каскаді. Були створені і вихідні коливальні системи, які забезпечують виконання сучасних норм на побочні випромінювання навіть в найбільшпотужних передавачах, ширше використовується випаровувальне охолодження анодів потужних ламп. В модуляційних пристроях потужних передавачів з АМ з успіхом використовуються підсилювачі класу Д. В цих підсилювачах активні елементи працюють в ключовому режимі з широтноімпульсною модуляцією та виділенням на виході підсилювального модулюючого коливання. Тому ККД модуляційного пристрою є високим при любій глибені модуляції.

В телевізійних передавачах широко став використовуватися автоматичний контроль основних параметрів вихідних сигналів. Для формування амплітудно-частотної характеристики канала зображення на проміжній частоті стали використовувати фільтри на поверхневих акустичних хвилях. В остані роки в цих передавачах почала використовуватися система сумісного підсилення радіосигналів зображення та звукового супроводження в загальному тракті.

Значного підвищення якісних показників радіопередавачів, підвищення оперативності їх роботи вдається досягти з допомогою ЕВМ в системі телеуправління та контроля.

1.Розробка технічних вимог на передавач ТБ зображення

Даний передавач призначенний для передачі зображення. Для телевізійних станцій нестабільність частоти по загальносоюзному стандарту не повина перевищувати ±1кГц. Так як LC генератори не можуть забезпечити такої стабільної частоти, то необхідно в даному передавачі використовувати автогенератор з кварцевою стабілізацією частоти, нестабільність якого порядка 10-6 .10-7 на частоті кварца до 10МГц. Кварц на частотах вище 10Мгц не використовується так як нестабільність різко зростає. Для отримання амплітудномодульованих коливань використаємо схему амплітудної модуляції на керуючу сітку, яка використовується у всіх сучасних передавачах ТБ зображення для забезпечення вузькості смуги частот. Другим головним завданням є фільтрація вищих гармонік.

За ГОСТ 20532-92 висуваються такі вимоги до радіопередавачів телелебачення:

- пікова потужність передавача зображення 4кВт

- несуча частота передавача зображення (9, 11 канали) 199.25 МГц, 215.25 МГц

- частотні границі каналу 198…209МГц, 214…222МГц

- допустимі відхилення несучої частоти (при потужності 4кВт) 1кГц

- рівень нелінійних спотворень передавача

між рівнями 12,5 та 75 % пікового 15%

- рівень фону 1%

- рівень побічних випромінювань не більше 10мВ

Всі перераховані вище умови необхідно врахувати при розробці даного курсового проекту.

2. Розробка структурної схеми.

В якості структурної схеми передавача вибираємо схему прямого підсилення. В склад передавача повині входити збуджувач, помножувачі частоти, амплітудний модулятор, каскад підсиленя по потужності. Зробимо попередній розрахунок структурної схеми.

Вихідні резонансні ступені сучасних РП малої та середньої потужності робляться переважно однотактними, тобто вихід несиметричний. Така побудова робиться для простоти і зменьшення габаритних розмірів. Складність резонансної системи для вихідної ступені визначається потужністю та режимом роботи вихідної ступені і вимог на степінь подавлення побічних випромінювань. Фільтруючу систему оцінюють орієнтовно hфс=0,75.

З врахуванням hфс та коефіцієнта експлуатаційного запасу Кез=1,2 знайдемо потужність підсилювального елемента.

По потужності та частоті підходить чотири лампи ГУ-73Б Рном=2500Вт fг=250МГц.

Виберається оптимальна робоча точка. Еa=8кВ, Еc2=800B,Sгр=3мА/В

Приймаємо кут відсічки анодного струму 70о тоді:

a0=0,253, a1=0,436, cosQ=0,342

Граничне значення коефіцієнта використання Ua:

Типові РП складаються з трьох передкінцевих каскадів і кінцевого, з спільною сіткою для збільшення вихідної потужності. Після вибора лампи потужного вихідного ступеня можна орієнтовно визначити потужність попередніх ступенів.

де Np(n) – орієнтовне значення коефіцієнта підсилення по потужності підилювача наступного каскаду. Для описаного вище режиму Np(n)=10. Але тек як використовується три вихідних каскади, що складають свої потужності, то потрібно забезпечити в чотири рази більшу вихідну потужність: