"Невипадково - зауважує директор PR&BTL агентства Talan Communications Івета Делікатна, - клієнти агентства, якщо ще і не усвідомлюють усі можливості банерної реклами в Інтернеті, то стоворення власних корпоративних сайтів вважають за норму. Створення сайтів в більшості рекламодавців стає основною метою для розвитку власної Інтернет-реклами .» В Україні вплив Мережі на ділове життя розцінюється усе ще як незначне. Проте західні експерти пророкують, що інтеграція Інтернету в ділове життя вже найближчим часом буде надзвичайно інтенсивної. Пояснюють вони це тим, що "якщо європейські компанії не почнуть використовувати можливості електронного бізнесу, вони не зможуть конкурувати з тими, хто це зробить"[5] .
3.1. Грошовий обіг у рекламному Інтернет бізнесі.
По оцінках одного з лідерів досліджень в Інтернеті Forrester Research, обсяг В2В торгівлі в США склав $ 43 млрд. у 1998 р., а до 2003 року зросте до $ 1 трлн. , обсяг В2С торгівлі - $ 7,8 млрд., і збільшиться до $ 108 млрд. у 2003 році.
Обсяг продажів продуктів (в США) із використанням Інтернет і різноманітних оперативних електронних служб у 1995 р. склав $ 500 млн., у 1996 р. збільшився вдвічі і продовжує рости за обсягами реалізації. Відповідно до даних KMPG Consulting обсяг продажів у Європі через Інтернет склав торік 288 млрд дол., а до 2002 р. зросте до відмітки 2 трлн дол. Біля 20% європейських компаній випускають продукцію, що продається тільки через Інтернет. Більшість європейських компаній використовують можливості Інтернету для реклами і маркетингу своєї продукції.
3.2. Порівняльна характеристика українського варіанту бізнесу з зарубіжними країнами.
"Ще рік тому про вітчизняний ринок реклами в Інтернеті не могло бути й мови, - відповідає Надія Андріанова, копирайтер і спеціаліст з нового бізнесу РА Provid, - повідомлення про те, наскільки вдало розвивається цей напрямок на Заході, викликало тут, скоріше, здивування. Але останніми роками ситуація координалоно змінилась: про Інтернет-рекламу заговорили на різних рівнях, зацікавленість до неї почали проявляти не тільки рекламодавці, що мають прямий зв'язок з електронним бізнесом, але й виробники масових продуктів."
Про те що за останні півроку на ринку реклами відбувся значне підвищення в розвитку Інтернет-реклами, заявляють абсолютно всі опитанні експерти. Про це свідчить і значний ріст за останній рік обсягу ринка мережевої реклами в Україні: сьогодні він оцінюється спеціалістами мінімум в $300.000, темп росту склав майже 600%, напевно, існуюча динаміка зберігається (за оцінками спеціалістів агентства Internet-expert). Безумовно навіть порівнянно з російським ринком, де обсяг "Інтернетовської" частини рекламного ринку оцінюється деякими гравцями в $5-7млн, цифри дуже незначні, але динаміка дає надію.
Подібні тенденції пояснюються, по-перше, збільшення інтересу до Інтернет-ресурсів, який розвивається у всьому світі, і особливо, у найближчого сусіда – Росії (де, за спостереженнями маркетинг директора РА “Діалла” Оксани Добрянської зараз починається справжній Інтернет-бум). Іншої причиною рекламісти вважають активний процес створення корпоративних сайтів в Україні: більшість компаній вже вклали немалі кошти в власні WEB-сторінки і навіть в портали, і зараз спантиличені тим, як за допомогою цих ресурсів розвивати бізнес і отримувати додатковий прибуток.
Зараз, за словами президента РА МЕХ full service Тетяни Попової, вже “можна виділити декілька найбільш активних категорій рекламодавців в Мережі: перш за все – провайдери, ІТ-компанії, Інтренет-магазини, а також солідні компанії, які в той чи іншій мірі пов’язані з новими технологіями”.
Рекламувати Інтернет-магазини чи сайти в оффлайн попросту не має сенсу, - вважає медіа-директор РА “Діалла” Ольга Вовкотруб, - оскільки вони розраховані, як правило, на тих, хто проводить досить часу в Мережі і бере з неї інформацію”.
Нарешті, сьогодні майже всі рекламні агентства вже пропонують своїм клієнтам таку послугу, як Інтернет-реклама. Але до останнього часу багато хто відносились до цього напрямку з великою недовірою: особливо обережні клієнти, які самі не мають доступа до Мережі і, відповідно, не можуть оцінити ефективность данної реклами.
Висновки.
З данної курсової роботи можна сказати, що особливості організації реклами в Інтернеті в Україні мають певні відмінності від закордоної організації. По-перше, засоби телекомунікації ще не дозволають в повній мірі використовувати інтернет як засіб рекламного носія. По-друге, статистичні дані свідчать про те, що коло користувачів ще не надає рекламодавцям впевненості в ефективності цього засобу розміщення реклами як ефективного. По-третте, засіб визначення ефективності реклами в Інтернеті залежить повністю від провайдерів, які його стоворюють.
Позитивними рисами Інтернет-реклами, як в Україні так і в усьому світі є те що вона доступна для всіх користувачів Інтернету, що вона є змістовною, таргетированою на цільового споживача, більш дешева ніж традиційні рекламоносії, реклама на сайтах має професійне оформлення.
Україна має чіткі тенденції розвитку Інтернет-реклами як бізнесу. Саме цей бізнес за експертною оцінкою буде мати важливий вплив на формування світової комерції в майбутньому.
Список використаної літератури:
1. Chip, Грудень 2000, стр. 98
2. Chip, Грудень 2000, стр. 102
3. Hard’n’soft, №2 грудень 2000, стр. 66-69
4. Hard’n’soft, №6 червень 2000, стр. 72-74
5. http://www.cbr-soft.com.ua
6. WEB-сторінка своїми руками, стр. 443-447.
7. Бізнес, №50 (43), 11 грудня 2000 року, стр. 47
8. Галицькі контракти, 11-17 грудня 2000, стр.21-23
9. Галицькі контракти, 11-17 грудня 2000, 22-23
10. Компаньон, Жовтень 2000, № 41, стр.48
11. Компьютерний огляд, №22, 2000, стр. 32
[1] Тем не менее Amazon.com в феврале 2000 г. Вновь сообщила об отрицательных результатах своей деятельности по итогам очередного финасового года.
[2] В недавно опубликованном отчете Gartner Group содержится предупреждение потенциальным инвесторам в отношении «сетевых компаний». По мнению аналитиков, рыночная стоимость постигнуть весьма печальная участь.
[3] Цільове спрямування на кінцевого споживача із визначенними його характеристиками.
[4] Натиск на банері, для отримання подальшої інформації.
[5] Журнал Business Central Europe