У деяких народів існує чіткий розподіл духів на злих та добрих. В українській міфології існує відносна байдужість до такого розподілу, адже добро і зло, які несуть духи, визначаються не стільки природою самих духів, скільки їх роллю в даній ситуації. Тому наші предки приносили жертви різним духам, що могли нести зло, аби задобрити їх, відвернути від себе небажані випадки та явища. Навіть після прийняття християнства, як і в старі часи, так і через тисячі років, українець завжди ладен діяти по принципу: "Бога люби, але і чорта не гніви".
висновки
Український народ дістав величезну історичну спадщину від своїх попередників — літописних слов'ян, а також; трипільців, кіммерійців, скіфів, сарматів та іншої людності, що мешкала у свій час на території сучасної України.
Трипільці шанували Богиню-Матір, яка символізувала родючість і від якої залежало життя всього живого, а також божества грому, сонця, неба, вітру тощо.
Для релігійного світогляду кіммерійців були характерними віра в душу та життя після смерті. Культ богині-матері був найхарактернішою рисою формування релігійної свідомості багатьох народів.
Релігійно-міфологічна система скіфів сполучала в собі елементи зооморфної символіки звіриного стилю з антропоморфною міфологемою, поєднуючи вірування трипільської культури, елементи тотемів скотарської культури з впливом грецької міфології.
У сарматів панівними були культи сонця і вогню та Великої Богині-Матері — Астарти, покровительки коней, а також культ бога війни, уособленням якого був меч.
Базисом релігійних поглядів фракійських племен була віра в безсмертя душі та потойбічне життя.
Для ранніх релігійних вірувань кельтів характерним було обожнення стихійних сил і природних явищ. Вони вірили, що за допомогою системи магічних дій та обрядів можна розмовляти з навколишнім світом.
Релігійна система стародавніх суспільств була культурою виживання людства у несприятливих умовах. Божества, що уособлювали природні явища, стихії, ріднились з людьми, ставали членами однієї родини, допомагали людині вижити. Моральною запорукою виживання людини у реальному світі, вагомим стимулом духовної підтримки була віра в загробне життя.
ЛІТЕРАТУРА
1. Лобовик Б. Религиозное сознание и его особенности.-К,1986
2. Ребіндер Б. Влесова книга — життя та релігія слов'ян — К. 1993.
3. Петров В. Походження українського народу.- К., 1992.
4. Рыбаков Б. Язычество древних славян-М, 1981.
5. Телєгін Д. Основні періоди історичного розвитку населення території України у V-першій половині IV тис до н. е. //Археологія-1993, № 1.
6. Пустовалов С. Деякі близькосхідні елементи в ідеології катакомбного населення Північного Причорномор'я // Археологія — 1993, № 1.
7. Михайлов Б. Камінна скульптура з гроту Кам'яної Могили у Північному Приазов'ї//Археологія — 1993, № 1.
8. Кравців Б. Мітологія Української землі//Історія української культури. 1 зшиток.-К., 1993
9. Геродот История-Л-д, 1972
10. Бєссонова С. Религиозные представлення скифов-К. 1983.
11. Агбунов М. Путешествие в загадочную Скифию.-М, 1989.
12. Полонська-Василенко Н. Історія України В 2 т. Т 1.-К. 1993. 1
13. Алексеев В. Перший А. И. История первобытного общества-М„ 1990.
14. Раевский Д. Очерки идеологии скифо-сакских племен.-М 1977.
15. Винокур І. Історія та культура черняхівських племен-К, 1972
16. Партацький О Давня історія Галичини//Хроніка-2000 Вип. 3-4 (5-б).-К„ 1993.
17. Бондаренко Г. Від хлопчика до мужа .//Хроніка-2000 Вип 1-2 (3-4)-К„ 1993.
18. Костомаров Н. Словянская мифология.//Хроника-2000 Вып 2.-К., 1993.
19. Записки Юлия Цезаря и его продолжателей о галльской войне-М, 1991.
20. Прицак О. Происхождение Руси //Хроника-2000 Вип 1- 2000 К, 1992.
21. Нарутдинов Ф. Судьба и призыв древней позмы//Хроника-К. 1992.
22. Шансі Башту. Легенда про доньку Шана//Хроника-2000.
23. Слово о полку Ігореве.-М., 1984.
24. Олейник Ю. К позме Шамси Башту // Хроника-2000 Вып 1 — К., 1992
25. Грушевський М. Історія України-Руси. В 11 т. Т 1 — К., 1991.
26. Колодний А. Методологічні засади наукового відтворення історії релігії в Україні//Історія релігій в Україні. — Київ-Львів, 1992.
Завантажити реферат