Хоча система авторських прав ціною наукової відкритості збагачує олігархів від видавництв, система патентів що більше гальмує науку. В 1980 році Конгрес США прийняв Акт Бея – Доула, що стисулюював університети патентуваи результати робіт, проведених на державні кошти. Тоді ж Бюро Патентів США схвалило патентування живих органівзмів та їхніх генів, і до цих пір на наших очах відбуваються неймовірні перегони за контролем над цією важливою інформацією.
Американській компаніі Myriad Genetics Inc. вдалося перемогти два змінених гени, що викликають рак грудей у невеликої частини жінок. Тепер цяґ компанія монопольно пожинає необмежені виплати з медицинських установ: 2500 долл. за кожне обстеження жінки на ці модифіковані гени.
Іншими словами, на шляху дослдників до розробки нових тестів та засобів лікування лежать фінансові перепони. А існуючі тести знаходяться поза досяжності мілліардів жінок.
Таким чином можна підсумувати три головних аспекти становлення інтелектуальної власності:
1) особиста вланості на продукти ітнелектуальної діяльності є більш продуктивним інститутом для реалізаії індивіда в суспільстві аніж традиційна власність на засби виробництва та власну робочу силу. Зміна цих форм власності є одним із найочевидніших свідчень переходу до інформаційного суспільства.
2) Такий перхід може супроводжуватися також і дезінтеграційними ефектами, такими як протистояння між новим “класом інтелектуалів” та традиціними класами індуствального суспільства.
3) Інший дифференціюючий ефект інституціоналізації проав внтелектуальної власності виявляється у консекрвації країнами з високім рівнем інтелектуальних технологій, транснаціональними корпораціями свого домінуючого статусу в світовій економіці через створення і підтримання дискримінуючлї системи прав інтелектуальної власності.
Проте розвиток інформаційних технологій створив також і простій для опозиції яіищу, що отримало назву “інформаційна олігархія”. Технолоігчні ресурси мержі Інтернет створюють можливості для утворення організацій вільного доступу, що поширюють (легально або ні) інформацію та знання, і разом з тим, досить потужні механізми для уникнення тиску з боку “інформаційних олігархів”. Поруч із тим, що такі системі рбміну і поширення інформації часто використовуються з метою, яку складно опсиати як інтегруючу або прогресивну функцію, наприклад, розповсюдження музичних записів з порушенням авторських прав, з іншого боку, ми маємо приклад численних прогамних продуктів, такий як операційна система Linux, стволена численним колективом ентузіастів і відкрита для вільного доступу і використання.
Висновки
Підсумовуючи, слід відзначити, що розвиток інформаційних технологій має досить неоднозначний вплив на трансформацію суспільних відносин в процесі переходу від індустріального суспільства до інормаційного. Іститут інтелектуальної власності є одним із якскравих прикладів такої неоднозначності. Торкаючись інтересів численних соціальних груп, розвиток інормаційних технологій зумовлює розширення поля протистояння між ними, уможливлюючі як нові форми домінування так і нові форми опору. Становлення інституту інтелектуальної власності має у собі як явні інтегруючі, продуктивні фукнкції – такі як розширення простору для реалізації індивіда, зменшення його відчуження від результатів власної праці, так і латентні дисфункції – уможливлення “інформаційної олігархії”, монополії на знання та збільшенні нерівності.
Це зайвий раз свідчить про необхідність детальнішого вивчення процесів інформатизації та їхнього впливу на соціальну структуру.
Використана література:
1) Шива Вайдхьянатан, Новая информационная экосистема: культуры анархии и давления, Русский журнал, 30.07.2003, 05.08.2003, (www.russ.ru)
2) В. Иноземцев, Глобализация — наивная мечта ХХ века, Человек», №5, 2003. с. 38-51
3) Иноземцев В.Л., Кузнецова Е.С. К социодинамике хозяйственных систем. Эскиз экономической истории XX века // Свободная мысль-XXI. 2001. № 1. С. 14–36
4) Иноземцев В.Л. Информационная экономика и трансформация собственности // Финансист. 2000. № 7. Июль. С. 49-51
Завантажити реферат