Страхування в Україні

· прискорення організації в великих господарських структурах спеціалізованої служби, яка займалася б управлінням ризиками / ризик - менеджментом /. В її обов”язки повинно входити прогнозування можливих ризиків, їх оцінка, накреслення і реалізація заходів щодо усунення або зменшення руйнівного впливу ризикових подій на наслідки господарської діяльності, в тому числі і шляхом передачі ризиків на страхування. В середніх та малих структурах цю роботу могли б виконувати консультанти страхових та консалтингових організацій, страхові брокери;

· розширення переліку майна і видів відповідальності платежі зі страхування яких можуть бути віднесені на виробничі витрати. Розповсюдити таке право і на платежі за страхування майна виробничого призначення, яке страхується у зв’язку з передачею під заставу;

· уніфікація умов страхування врожаю сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень в державних, колективних та фермерських господарствах на основі принципу добровільності страхування. Одночасно здійснити уточнення переліку страхових ризиків в сторону їх зменшення за рахунок виключення з під страхового захисту майна від подій малоймовірних або незначних за розміром можливих втрат;

· враховуючи позитивний зарубіжний досвід страхування сільськогосподарських товаровиробників рекомендувати аналогічним вітчизняним формуванням розглянути питання про доцільність створення до 2005 року національного товариства взаємного страхування сільськогосподарських підприємств і фермерських господарств. Це дасть змогу знизити вартість страхування, ефективніше використовувати резерви, в тому числі і за рахунок раціонального поєднання грошових і натуральних фондів;

· більш активне освоєння страхування ризиків підприємств добувної промисловості, водного і лісового господарства;

· налагодити страхування життя, здоров’я і пенсій громадян, передбачивши відповідні державні гарантії компаніям або страхувальникам на випадок різкої зміни платоспроможності національної валюти;

· вдосконалення страхування фінансових і кредитних ризиків комерційних структур;

· ширше використання полісів страхування майна, життя і здоров’я громадян з метою надання їх власникам можливостей придбання в кредит під гарантію страхового полісу і куплених матеріальних цінностей / автомобілів, меблів, квартир та інших товарів / вітчизняного виробництва високої вартості і тривалого користування. Це буде сприяти підвищенню авторитету і привабливості страхування, збільшить попит на промислові товари, що сприятиме розвитку відповідних виробництв, покращанню зайнятості населення, приросту доходів бюджету.

Удосконалення системи правового забезпечення страхуванняповинно охопити внесення необхідних змін і доповнень в законодавчі і нормативні акти різних рівнів, починаючи від Конституції України. Зараз в ній немає жодних посилань на страховий захист матеріальних інтересів юридичних і фізичних осіб.

Міжнародні і міждержавні угоди з питань зовнішньо-економічних відносин не завжди враховують інтереси використання і розвитку вітчизняного страхового потенціалу.

Підготовлений за дорученням Уряду проект статей нового Цивільного кодексу України, що регулюватимуть страхові відносини, враховує низку важливих потреб розвитку страхового ринку. На жаль прийняття цього документу дуже затримується.

Потребують оновлення комплекс спеціальних законів з питань страхової діяльності; постанови розпорядження Уряду України; регулятивні правила / вимоги, обмеження та економічні нормативи /,а також

методичні вказівки та роз’яснення, щодо деталізації застосування законодавчих та нормативних актів. У цьому напрямі також ведеться певна робота. У відповідності з підготовленим і переданим на розгляд Верховної Ради України законопроектом щодо внесення змін і доповнень до Закону України “Про страхування” передбачено визначення видів страхування, уточнення низки страхових термінів, конкретизовані функції посередників на страховому ринку, покращанні умови для розширення інвестиційних можливостей страховиків, підвищені кваліфікаційні вимоги до керівництва та провідних працівників компаній.

Комплекс законодавчих актів із питань страхування варто доповнити за рахунок прийняття Законів України “Про страховий договір”, “Про медичне страхування”, “Про страхування відповідальності перед третіми особами”, “Про страхування життя та пенсій”, “Про страховий захист в системі АПК”, “Про страхування фінансових і кредитних ризиків”. “Про товариства взаємного страхування”.

Потребує впорядкування обов’язкове страхування. Необхідно привести його у відповідність з принципами страхування, уніфікувати умови захисту всіх категорій працівників, страхові платежі за яких сплачуються за рахунок коштів Державного бюджету.

З врахуванням власного і зарубіжного законодавчого досвіду в галузі страхування підготувати до 2005 року проект Страхового кодексу України.

Зростання обсягів робіт щодо підготовки проектів законодавчих і нормативних актів потребує активізації діяльності Експертної ради з питань страхування при Кабінеті Міністрів України,. комісій Ліги страхових організацій, правових та фінансово-економічних науково - дослідних установ.

Підвищення фінансової надійності страховиків. З цією метою передбачається:

* довести мінімальні розміри статутного фонду страховиків України починаючи з 1 липня 2000 року до 500 тис. екю, а з 1 січня 2003 року до 1 млн. екю.;

· опрацювати заходи спрямовані на забезпечення нарощування страховиками статутних фондів, особливо за рахунок залучення капіталу акціонерів. Потрібно практикувати випуск облігацій з виплатою їх власникам гарантованого доходу;

* створити гарантійний фонд для забезпечення виконання зобов’язань перед страхувальниками, особливо фізичними особами в разі банкрутства страховика;

* компетентним органам переглянути діючу систему розміщення страхових резервів, надавши право здійснення їх вкладення у високорентабельні інвестиційні проекти з врахуванням їх пріоритетності за напрямами, визначеними Кабінетом Міністрів України. Опрацювати процедуру дозволу розміщення в окремих випадках частини резервів в вигідні зарубіжні інвестиції;

* здійснити заходи щодо розширення ринку перестрахування страхових договорів в Україні, шляхом створення відповідної біржі або професійного республіканського пулу андеррайтерів - перестраховиків;

* більш активно працювати з нерезидентами на предмет розширення взаємного перестрахування;

* посилити превентивну функцію страхування, дозволивши страховикам відновити створення фонду фінансування запобіжних заходів. При необхідності використовувати можливості об’єднання зусиль страховиків в здійснені превенцій.

Удосконалення державного нагляду за страховою діяльністю необхідно спрямувати на:

* посилення якості виконання органами державної виконавчої влади функцій щодо нагляду за страховою діяльністю в напрямах упередження: банкрутства страховиків, грубого порушення ними зобов’язань перед страхувальниками, здійснення псевдострахування з метою відмивання грошових коштів, виплати керівникам та інших відповідальним особам підприємств, особливо державного сектору, незаконних комісійних винагород,