ЗМІСТ
I. Визначення навантажень і розрахунок рами каркасу одноповерхової будівлі
1. Компонування конструктивної схеми рами каркаса
2. Визначення розрахункової схеми рами і діючих навантажень
3. Навантаження від снігу
4. Навантаження від мостових кранів
5. Навантаження від вітру
6. Розрахунок поперечної рами.
II. Розрахунок та конструювання позацентрово-стиснутих одноступінчатих колон
1. Підбір перерізу стержня позацентрово-стиснутої ступінчатої колони
2. Визначення розрахункових довжин
3. Підбір перерізу верхньої частини колони
4. Підбір перерізу нижньої частини колони
5. Розрахунок елементів з’єднувальної решітки
6. Перевірка стійкості нижньої частини колони, як єдиного складеного стержня в площині дії моменту
7. З’єднання верхньої та нижньої частини колони
8. База колони
III. Розрахунок підкранової балки
1. Навантаження на підкранову балку
2. Визначення розрахункових зусиль:
3. Підбір перерізу балки
4. Перевірка міцності перерізу
IV. Розрахунок та конструювання кроквяних ферм
1. Збір навантажень на ферму
2. Визначення розрахункових зусиль
3. Підбір перерізів елементів ферми
4. Розрахунок зварних швів кріплення розкосів і стояків до фасонок і поясів ферми
5. Розрахунок і конструювання вузлів ферми
Література
I. Визначення навантажень і розрахунок рами каркасу одноповерхової будівлі
1. Компонування конструктивної схеми рами каркаса
Визначаємо розмір H2.
 |
що кратне 200 мм;
Висота цеху від рівня полу до низу кроквяних ферм:
 |
Найближчий розмір Ho, кратний 600 мм є 21600;
Приймаємо Hо =21600 мм;
 |
Прийнявши висоту підкранової балки і кранової рейки визначаємо висоту верхньої частини колони:
 |
Висота нижньої частини колони:
 |
Повна висота колони
Висоту ферми на опорі приймаємо Hф = 2250 мм без ліхтаря.
Так як необхідно забезпечити прохід в тілі колон для обслуговування кранів, то ширину перерізу верхньої частини колони приймаємо hв = 450 мм; що більше ніж
 |
В межах висоти ферми переріз призначаємо 350 мм, (прив’язка зовнішньої грані колони до розбивочної осі прийнята а = 250 мм).
 |
Установлюємо висоту перерізу нижньої частини колони, з урахуванням вільного пересування крана вздовж цеху
Приймаємо l1 = 750 мм;
 |
Ширина перерізу нижньої частини колони
 |
Проліт мостового крана:
Переріз верхньої частини приймаємо суцільним, а нижньої – наскрізним.
2. Визначення розрахункової схеми рами і діючих навантажень
Обчислимо величину навантаження на 1 м2 з використанням табл.1
Коефіцієнт gn = 0,95
Таблиця 1- Навантаження на 1 м2
|
Склад покриття |
Нормативне навантаж., кПа |
Коефіцієнт |
Розрахункове навантаж., кПа |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
1. Захисний шар (бітумна мастика з втопленим гравієм) t = 20 мм |
0,4 |
1,3 |
0,52 |
|
2. Гідроізоляція з трьох шарів руберойду на мастиці |
0,15 |
1,3 |
0,195 |
|
3. Утеплювач і щільного пенопласту g = 0,5 кН/м3; t = 50 мм |
0,03 |
1,2 |
0,036 |
|
4. Пароізоляція із шару руберойду |
0,05 |
1,2 |
0,06 |
|
5. Стальний каркас комплексної панелі з профільованим настилом |
0,3 |
1,05 |
0,315 |
|
6. Власна вага кон-ій (ферми, в’язі) |
0,45 |
1,05 |
0,47 |
|
Разом |
gnпок=1,38 |
g пок=1,6 |
 |
Розрахункове рівномірно розподілене навантаження на ригель рами
 |
Опорна реакція ригеля на рами
 |
Розрахункова вага верхньої частини колони
 |
Розрахункова вага нижньої частини колони
 |
Розрахункова вага стінового заповнення, яка припадає на верхню частину колони
 |
Розрахункова вага стінового заповнення, яка припадає на нижню частину колони
 |
Загальна вага стінового заповнення і власної ваги колони для верхньої і нижньої частини
 |
Завантажити реферат