СН 245-71 Санітарні норми проектування промислових підприємств.
Правила — перелік заходів для техніки безпеки.
ПУЭ-85 Правила пристроїв електроустановки.
СН і ПІІ-4-79. Небезпечні і шкідливі фактори середовища, джерела і види забруднення, ДСТ 12-0-003-74 ССБТ - Небезпечні і шкідливі виробничі фактори.
Небезпечний фактор — фактор, вплив якого на працюючого, потенційно може призвести до травми.
Шкідливий виробничий фактор — фактор, вплив якого на працюючого, може призвести до захворювання.
Організація і відповідальність за навчання, інструктажі і перевірку знань працівників з питань охорони праці покладається на керівників організацій, у структурних підрозділах – на керівників структурних підрозділів, служби підготовки кадрів і технічного навчання чи відділи кадрів організацій (і структурних підрозділів), навчальні організації по підготовці і підвищенню кваліфікації кадрів при участі служб охорони праці.
Контроль за своєчасним і якісним проведенням навчання, інструктажів і перевірки знань працівників з питань охорони праці здійснюють служби охорони праці, організацій і структурних підрозділів відповідно до Типового положення про службу охорони праці організації.
Особи, що сполучають кілька професій (посад), проходять навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці по основній і професіях, що сполучаються, (посадам). Працівники, що заміщають тимчасово відсутніх працівників, повинні додатково пройти навчання в обсязі вимог по посадах, що заміщаються, (професіям) і перевірку знань з питань охорони праці на допуск до роботи в цих посадах (професіях).
Види інструктажу
1.Вступний - ознайомлення з загальними питаннями безпеки праці, проводить інженер безпеки праці.
2.Первинний - ознайомлення з конкретними видами безпеки праці на даному підприємстві на даному робочому місці, проводить керівник робіт.
3.Повторний - повторити інформацію первинного інструктажу, періодичністю 1 раз у півроку, проводить керівник робіт.
4.Позаплановий - проводиться керівником робіт у тому випадку, коли мають місце зміни в технічному процесі при надходженні нового обладнання, після того як стався нещасливий випадок і при перервах у роботі, що перевищують установлені норми.
5.Цільовий — при виконанні робіт, не зв'язаних з основною спеціальністю, проводить керівник робіт.
Відповідальність посадових осіб і працівників галузі
за порушення вимог трудової і технологічної дисципліни.
Дисциплінарна відповідальність. Вона настає за здійснення дисциплінарної провини - порушення вимог трудової і технологічної дисципліни. Це обов'язок працівника чи посадової особи відповісти перед адміністрацією підприємства (установи) за вчинену дисциплінарну провину і понести ті заходи впливу, що зазначені в дисциплінарних санкціях трудового права.
Суб'єктом цього виду відповідальності може бути тільки особа, що перебуває в трудових відносинах з підприємством чи установою. На відміну від дисциплінарної адміністративна відповідальність заключається в застосуванні адміністративних санкцій органами чи особами, з якими порушник не пов'язаний трудовими відносинами. Ними можуть бути органи міліції, державного нагляду.
Трудова праводієздатність свідчить не тільки про досягнення особою встановленого законом віку, але і про наявність y неї певної вольової здатності віддавати звіт у своїх учинках. Особа, визнана недієздатною, не може відповідати за свою поведінку. Таким чином, відповідальність несе тільки дієздатний суб'єкт.
В галузі трудового права відповідальність завжди має строго особистий характер. Застосування санкцій до правопорушника переслідує попереджувальну мету, тому важливо, щоб особа була здатна усвідомити шкідливість вчиненого нею діяння. Звідси і провина — одна з обов'язкових умов відповідальності.
Дисципліна праці — загальний об'єкт різного роду правопорушень у сфері трудової діяльності. Об'єктом дисциплінарної провини є внутрішній трудовий розпорядок, точніше, ті суспільні відносини, що складаються в процесі його здійснення й охороняються нормами трудового права. Окремі елементи внутрішнього трудового розпорядку - це повне і доцільне використання робочого часу, заощадження і правильна експлуатація споруд, приміщень, устаткування, машин, матеріалів, інструментів, інвентарю; правильна організація управління процесом праці і технологією виробництва; охорона здоров'я і життя членів трудового колективу.
Зазіхаючи на ті чи інші суспільні відносини, особа порушує і норми, що закріплюють дані відносини. Відступ від необхідної законодавцем поведінки означає правопорушення, тобто поведінку, правом заборонену. Тому правопорушення — завжди дія (бездіяльність) протиправна.
Ознака протиправності, що відноситься до об'єктивної сторони правопорушення, тісно пов'язана з об'єктом. Вона означає заборонність діяння під погрозою настання наслідків, передбачених правовими санкціями. Протиправність поведінки в трудовому праві виявляється насамперед як порушення трудових обов'язків. У цьому зв'язку дуже важливо відмежувати трудові обов'язки від інших, закріплених іншими галузями права, а також від неправових, моральних. Для деяких працівників, у силу особливого характеру виконуваних обов'язків, поняття дисциплінарної провини як би розширюється за рахунок включення провин, несумісних з їх достоїнством, тобто дисциплінарною провиною для них є порушення і моральні обов'язки, не пов'язані із трудовою діяльністю (наприклад, судді й ін.).
При виявленні дисциплінарних провин варто мати на увазі, що поняття трудових обов'язків значно ширше, ніж виконання передбаченої договором трудової функції працівника. Ці обов'язки включають і порядок чіткого і сумлінного виконання цієї функції, і її технологічну сторону, і раціональне використання робочого часу, і ін.
До об'єктивної сторони дисциплінарної провини відносяться шкідливі наслідки, а також причинний зв'язок між ними і дією (бездіяльністю) правопорушника.
Усяке порушення дисципліни наносить шкоду суспільству, в одних випадках більш відчутну, в інших - менш, але воно завжди негативно позначається на діяльності підприємства. Разом з тим варто розрізняти провини, шкідливі самим фактом здійснення, і провини, що можуть спричинити за собою настання шкідливих наслідків. Наприклад, порушення норм по техніці безпеки може призвести до шкідливих наслідків, а може і не призвести. В останньому випадку це порушення відбивається на загальному рівні дисципліни в колективі, але визначити реальний збиток від такої провини не можна. Тому і розрізняються «матеріальні» правопорушення, якими заподіюється відчутна матеріальна шкода (наприклад, майновий збиток), і «формальні», що наносять шкоду безпосередньо правопорядку. Характерний приклад матеріальних правопорушень — заподіяння майнового збитку, що характеризується наявністю причинного зв'язку між вчинком і шкідливим наслідком.
Суб'єктивну сторону дисциплінарної провини характеризує провина. Як і в інших видах відповідальності, провина виражає психічне відношення особи до чинених нею протиправній дії (бездіяльності) і причинно обумовленому нею результату. Провина полягає в тім, що особа передбачає (чи повинна була передбачати) шкідливі наслідки свого діяння і бажає їх настання чи відноситься байдуже до їх настання. Тому в ній розрізняють два моменти — інтелектуальний і вольовий. Перший характеризує відношення особи з погляду усвідомлення протиправності провини і передбачення шкідливого результату, другий - бажання чи байдужного відношення до настання протиправних наслідків.
Завантажити реферат