- особи, які на митній території України надають послуги, пов’язані з транзитом пасажирів та вантажів через митну територію України;
- особи, відповідальні за внесення податку в бюджет по об’єктах оподаткування на залізничному транспорті, визначені в порядку , встановленому Кабінетом міністрів України;
- особи, які надають послуги зв’язку і здійснюють консолідований облік доходів і витрат, пов’язаних з наданням таких послуг і отриманих (понесених) іншими особами, які знаходяться в підпорядкуванні такої особи.
Об’єктом оподаткування є операції платників податку з:
- продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України, в тому числі операції по оплаті вартості послуг за договорами оперативної оренди (лізінгу) та опреації з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця;
- ввезення (пересилання) товарів на митну територію України та отримання робіт (послуг), що надаються нерезидентам для їх використання або споживання на митній території України, в тому числі операції з ввезення (пересилання) майна за договорами оренди (лізінгу), застави і іпотеки;
- вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України і наданню послуг (виконанню робіт) для їх споживання за межами митної території України.
До 1 січня 2004 року у випадках, коли платник податку здійснює операції по продажу особам, які не зареєстровані як платники податку сільськогосподаоськохї продукції та продуктів її переробки, раніше придбаних (заготовлених) такими платниками податку у фізичних осіб, які не є платниками цього податку, об’єктом оподаткування є торгова націнка (надбавка), встановлена таким платником податку.
До об’єктів обкладання податком на добавлену вартість застосовуються дві базові ставки: нульова ставка і ставка 20%, за винятком операцій звільнених від оподаткуванняю.
Податок за нульовою ставкою нараховується відносно операцій по:
- продажу товарів, які були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України;
- продаж робіт (послуг), призначених для використання ті споживання за межами митної території України
- продажу товарів (робіт, послуг) підприємствами роздрібної торгівлі, які розташовані на території України в зонах митного контролю, згідно порядку встановленного Кабінетом Міністрів України;
- наданю транспортних послуг по перевезенню пасажирів та вантажів за межами митного кордону України;
- продажу переробним підприємствам молока та м’яса живою вагою сільськогосподарскими виробниками всіх форм власності і господарювання;
- продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, за винятком підакцизних товарів, посередницької та рекламної діяльності, грального бізнесу підприємствами, що засновані Українськими товариством глухих та майно яких є їх повною власністю, і якщо кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менш ніж 50% загальної чисельності працюючих, а фонд оплати праці таких інвалідів – не менш ніж 40% загальних виплат на оплату праці, що включається до складу валових витрат виробництва (обігу).
Не дозволяється застосування нульової ставки податку до операцій по вивозу (експорту)товарів (робіт, послуг) а у випадку, коли такі операції звільнені від оподаткування на митній території України.
Звільняються від оподаткування операції по:
Продажу товарів (робіт, послуг), які мають соціальну направленість (продаж продуктів дитячого харчування, продаж учнівських зошитів, продаж товарів спеціального призначення для інвалідів і т.інш.);
Продажу товарів (робіт, послуг), за винятком підакцизних товрів, грального бізнесу, підприємствами, що засновані всеукраїнськими громадськими організаціями інвалідів та майно яких є їх повною власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, протягом попереднього звітного періоду становить не менше 50% т.інш. );
По здійсненню зовнішньоекономічної діяльності(по продажу товарів (робіт, послуг) передбачених для власних потреб дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав і представництв міжнародних організацій в Україні і т. інш.).
Перераховані та інші пільги, вказані в ст.5 Закону[21], не застосовуються до операцій з підакцизними товарами.
В інших випадках до бази оподаткування застосовується ставка 20% і вирахувана за данною ставкою сума податку додається до ціни товарів (робіт, послуг).
Для знаходження суми ПДВ, перш за все, необхідно визначити базу оподаткування. В залежності від того, які операції здійснюють господарюючі суб’єкти, розглянемо особливості вирахування бази оподаткування .
Відмінною особливістю визначення бази оподаткування (порівняно з раніше діючим порядком) є її визначення прямим методом, а не зворотнім.
Суть прямого методу полягає в тому, що підприємство, яке здійснює продаж товарів (робіт, послуг), визначає вільну ціну без ПДВ, виходячи із собівартості, прибутку, мита, акциза, інших податків, які згідно з законодавством України включаються у вільну ціну, тобто база оподаткування визначається за формулою:
БО = ( С + П ) + М + АЗ +ІП = ВВ, де С – собівартість, П – прибуток, М - мито, АЗ – акцизний збір, ІП – інші податки, які включаються у вартість.
А для визначення суми податку застосовується формула: S ПДВ = БО х 20% : 100%
Таким чином, нарахована сума ПДВ складає загальну суму податкових зобов’язаннь суб’єктів підприємницької діяльності по даному податку.
Податкове зобов’язання – це загальна сума податку на добавлену вартість, отримана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.
В Україні визначення бази оподаткування здійснюється як за вітчизняними так і за імпортинми товарами.
1. По товарах, які виробляються в Україні.
Згідно прямого методу база оподаткування за операціями по продажу товарів (робіт, послуг) визначається, виходячі з їхньої договорної (контрактної) вартості.
По імпортуємим товарам:
1) для товарів, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України платниками податку, базою оподаткування виступає договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менше митної вартості, вказаної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, завантаження, розвантаження та страхування до пункта перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських та інших видів винагород, пов’язаних з ввезенням таких товарів, плати за використання об’єктів інтелектуальної власності, які відносяться до цих товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, сборів (обов’язкових платежів);
2) для робіт (послуг), які виконуються (надаються) нерезидентами на митній території України, базою оподаткування виступає договірна (контрактна) вартість таких робіт ;
3) для готової продукції, виготовленої на території України із давальницької сировини нерезидента, у випадку її продажу на митній території України, базою оподаткування виступає договірна (контрактна) вартість такої продукції з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, а також інших податків.
Завантажити реферат