ЗМІСТ
ВСТУП
І. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
1. ОГЛЯД ОСНОВНИХ НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ, ЩО РЕГЛАМЕНТУЮТЬ ФІНАНСОВІ ВІДНОСИНИ україни.
Конституція України
Закони окраїни
Укази президента україни
2. механізм ПРИЙНЯТТЯ НОРМАТИВНИХ АКТІВ В україні
Аспекти фінансової діяльності державиОргани управління державними фінансами
Про систему державного фінансового контролю
3. відповідальність ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПО ФІНАНСОВИМ
ПИТАННЯМ
Кримінальні порушення встановленого законом порядку зміни складу і структури бюджетів
Кодекс України про адміністративні правопорушення.
Кримінальний Кодекс України.
II. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
Заходи для покращення фінансового стану Полтавського ГЗК 'а.
Показники фінансової діяльності підприємства
ВИСНОВКИ.
ВСТУП
Правові та організаційні заходи державних органів
Фінансова діяльність держави та органів місцевого самоврядування базується на відповідних принципах - галузевих, а також принципах окремих інститутів даної галузі права, міжгалузевих та загальноправових принципах. Галузеві принципи фінансової діяльності держави - це основоположні правила і вимоги, які відображають її найістотніші особливості і цілеспрямованість, а основний зміст їх визначається Конституцією України та нормами права, що безпосередньо регламентують цю діяльність.
Принципи фінансової діяльності держави, як основні начала правового регулювання, виступають своєрідним камертоном всієї наступної нормотворчості у даній сфері суспільних відносин. Вони гарантують безперервність та послідовність нормотворчого процесу, забезпечують взаємозв'язок фінансового законодавства та фінансової політики. Особливо велика роль принципів права у формуванні судової та адміністративної практики, у відміні застарілих та прийнятті нових юридичних норм, тлумаченні правових актів та усуненні прогалин в законодавстві.
Стрижневий принцип фінансової діяльності зумовлений публічною суттю самих державних фінансів і полягає в публічному характері цієї діяльності.
Другий принцип полягає в розподілі функцій в цій галузі між представницькими органами влади та виконавчими органами влади на основі конституційного принципу розподілу компетенції законодавчої і виконавчої влад взагалі. Представницькі органи влади приймають необхідні рішення , а виконавчі органи зобов'язані виконувати їх.
Ще один галузевий принцип - пріоритет в галузі фінансової діяльності держави представницьких органів влади перед виконавчими органами влади. По суті він ніби випливає з принципу розподілу функцій законодавчої і виконавчої влад у сфері фінансів, є його зворотною стороною. Обидва ці
принципи нерозривні один з одним і завжди проявляються одночасно, лише кожний у своїй специфічній ролі.
Серед галузевих принципів фінансової діяльності держави ключова роль належить принципу пріоритетності публічних видатків по відношенні до прибутків казни. Це зумовлено тим, що об'єктивно здійснення державою її функцій не може ставитись у прямопропорційну залежність від величини доходу державного бюджету. Інакше в певні періоди розвитку це загрожувало б державі різким скороченням її дієздатності чи навіть загибеллю або глибокими катаклізмами в суспільстві. Саме подібну до цієї ситуацію переживає нині Україна.
Правове регулювання фінансових відносин, що виникають при створенні та використанні фондів фінансових ресурсів, є однією з форм управління з боку держави економічним і соціальним розвитком. Усі дії держави в сфері фінансів мають грунтуватися на правових актах. Ці акти виконують такі основні функції:
визначають коло юридичних і фізичних осіб, на яких в конкретний період поширюється дія правової норми, права і обов'язки юридичних і фізичних осіб щодо мобілізації та використання фондів фінансових ресурсів, є основою для прийняття відповідних дій з виконання правових норм.
Так, Декретом Кабінету Міністрів "Про прибутковий податок з громадян" регулюються конкретні правові відносини, що виникають між державою і громадянами при сплаті прибуткового податку. Якщо він не сплачений у строк за відповідний період, то в дію вступають юридичні засобі забезпечення прав як держави, так і громадян [10].
Суб'єктами фінансово-правових відносин є держава, громадяни і підприємницькі структури. Всі фінансово-правові відносини виникають і припиняються також у випадках, встановлених законом, наприклад, у разі сплати платежів, використання передбачених асигнувань тощо.
Правові норми, що регулюють фінансові відносини, становлять систему фінансового права, яка грунтується на конституції України. На основі Конституції України. На основі Конституції приймається ряд законодавств, що
регулюють окремі сфери фінансових відносин. Це насамперед Закони "Про бюджетну систему України", "Про систему оподаткування України" та інші.
Від імені держави організаційну роботу з використання чинного законодавства здійснюють фінансові органи. Систему фінансових органів очолює Міністерство фінансів. Воно несе відповідальність за фінансове становище держави, розробку і реалізацію фінансової політики. Для оперативного керівництва створюється колегія, яку затверджує Кабінет Міністрів України.
На колегії розглядаються проекти нового фінансового законодавства, звіти керівних працівників міністерства і підзвітних йому фінансових органів, проекти бюджету питання контролю його виконання.
В апараті міністерства створюються управління і відділи. На міністерство покладено такі функції [11]:
• підготовка проекту державного бюджету України, подання Кабінету Міністрів, а після схвалення ним до Верховної Ради;
• організація виконання бюджетів, підготовка звіту про їхнє виконання і подання його на затвердження Верховною Радою;
• розробка проектів нового фінансового законодавства і нормативних актів з фінансових питань;
• обгрунтування основних положень фінансової політики держави і подання на розгляд Уряду і Парламенту України концепції бюджету та податкової політики;
• розгляд і реалізація управлінських рішень, пов'язаних з використанням фінансових ресурсів;
• здійснення контролю за дотриманням фінансового законодавства всіма органами управління;
• керівництво оперативною роботою фінансових органів різних рівнів;
• контроль, ревізія, перевірка фінансово-господарської діяльності всіх державних організацій, установ і підприємств.
Фінансові органи держадміністрації, а також виконкомів місцевих рад базового рівня виконують свої функції відповідно до чинного законодавства. У вузькому розумінні поняття принцип пріоритетності публічних видатків означає, що до бюджету в ході його формування необхідно включати лише ті видатки, які необхідні для виконання власне функцій держави, і ніяк не більше. Це досягається дійсним забезпеченням на практиці вільної конкуренції прав суб'єктів фінансових правовідносин на наявні в розпорядженні публічної влади фінансові ресурси, тобто "конкуренцією заявлених потреб". У відповідності з принципом пріоритетності державних видатків недоцільне будь-яке відхилення від вимог єдності і повноти бюджету, як і цільова прив'язка конкретних доходів до певних видів видатків, оскільки при цьому неможливо перевірити в достатній мірі видатки на їх необхідність.
Завантажити реферат