При кваліфікації викрадань іноземної валюти, платіжних документів, фондових цінностей в іноземній валюті їхня вартість визначається за курсом Держбанку на день вчинення злочину, а розмір відшкодування заподіяних злочином збитків - за відповідними цінами на час вирішення справи в суді.
її. Заподіяння майнової шкоди державі чи громадській організації або установі
1. Спричинення майнової шкоди обманом або зловживанням довір'я. Карається виправними роботами на строк до 2-х років, або позбавленням права обіймати певні посади, або займатися певною діяльністю строком до 3-х років, або штрафом у розмірі від 60 до 160 мінімальних розмірів заробітної плати.
2. Привласнення знайденого або такого, що випадково опинилося у
винного, державного чи колективного майна.
Діяння, передбачене ст.88 КК України, карається виправними роботами строком до 1 року або штрафом від 60 до 160 мінімальних розмірів заробітної плати [17].
III. Знищення або пошкодження державного чи колективного майна.
Карається умисне знищення або пошкодження майна за ч.І ст.89 КК позбавленням волі на строк до 1 року або виправними
роботами на строк до 1 року, або штрафом від ЗО до 80 мінімальних розмірів заробітної плати;
за ч.2 ст.89 КК-позбавленням волі на строк до 10 років;
за ч.З ст.89 КК- позбавленням волі на строк до 8-15 років. 2. Необережне знищення або пошкодження державного чи колективного майна.
Кримінальна відповідальність настає, коли це спричиняє (за ст.90 КК):
а) людські жертви (загибель);
б) тяжкі наслідки (зруйнування важливих об'єктів, тяжкі тілесні
ушкодження потерпілим).
Карається позбавленням волі на строк до 3-х років або виправними роботами до 2-х років.
IV. Злочинно-недбале ставлення до охорони державного або колективного майна.
Кримінальна відповідальність - за ст.91 КК України.
Карається позбавленням волі на строк до 2-х років або виправними роботами на строк до 2-х років.
Порушення правил випуску (емісії) та обігу цінних паперів
Законом України від 18 червня 1991 р. "Про цінні папери і фондову біржу" визначено загальне поняття цінних паперів, якими є грошові документи, що засвідчують відносини позики з наступною виплатою дивідендів (процентів) їх власникам.
о
Діяння за частиною 2 ст. 148 КК України кваліфікуються лише у випадку, якщо таким фальшуванням інформації про випуски (емісію) цінних паперів інвесторам була заподіяна матеріальна шкода. У ч.2 ст 1488 КК України на вказується на розмір заподіяної цим діянням матеріальної шкоди інвесторам. Для кваліфікації злочину за ч.2 ст 1488 КК України повинна враховуватись шкода, яка була заподіяна як усім, хто придбав випущені папери, так і кожному з них [18].
Карається порушення порядку випуску (емісії) цінних паперів за ч. 2 ст. 1488 КК України виправними роботами на строк до двох років або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або штрафом до 50 мінімальних розмірів заробітної плати, за ч. 2 ст. 1488 КК України - позбавленням волі на строк до двох років, або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років, або штрафом до ста мінімальних розмірів заробітної
о
плати, за ч. З ст. 148 КК України - позбавленням воли на строк вид трьох до семи років з конфіскацією майна та з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років, а за ч. 4 ст. 1488 КК України - позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна та позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до п'яти років.
Фінансовим правом регулюються тільки організаційно-майнові відносини, що випливають з владної діяльності держави в особі уповноважених її органів з приводу створення, розподілу і використання нею фондових коштів. В цих відносинах завжди проявляється владоорганізуюча роль держави в розподілі і перерозподілі внутрішнього валового продукту і національного доходу, оскільки дані відносини мають владно-майновий (грошовий) характер.
Однак не всі грошові відносини, в яких беруть участь органи держави з владними повноваженнями, є фінансовими. Частина з цих відносин регулюється іншими галузями права. Так, відносини Ощадного банку (фінансово-кредитної установи, що бере участь в управлінні фінансово-кредитними відносинами) з населенням щодо зберігання вільних коштів громадян регулюються цивільним правом [14].
За порушення адміністративно-правових приписів (скажімо, правил дорожнього руху стягується адміністративний штраф, тобто виникають адміністративно-правові відносини. Сума штрафу передається для зарахування бюджету, тобто на базі адміністративно-правових відносин, що носять
грошовий характер, виникають фінансово-правові відносини, оскільки гроші, спрямовуються на формування централізованого фонду коштів.
Велика різноманітність і складність об'єкту правового регулювання обумовлені багатоланцюговістю і динамічністю самої фінансової системи.
Основним методом фінансово-правового регулювання тут виступає метод владних приписів. За своєю структурою це органічно цілісна система безперервного впливу на учасників фінансово-правових відносин з метою реалізації ними своїх функцій.
Вона уособлює в собі цілісність юридичних фактів, з якими пов'язане
Ф« • ^ ^^ • •
виникнення інансових правовідносин, правовий статус їх суб єктів, розподш прав і обов'язків між ними, види санкцій за порушення приписів правової норми і порядок їх застосування. Інакше кажучи, під методом фінансово-правового регулювання мається на увазі органічна система прийомів і способів безперервного правового впливу на поведінку учасників фінансових відносин, на характер взаємозв'язків між ними.
Метод владних приписів притаманний і іншим галузям публічного права - конституційному, адміністративному, кримінальному.
У фінансових правовідносинах їх суб'єкти правом оперативної самостійності не наділяються. Коло їх прав і обов'язків чітко визначене законодавцем, а санкції фінансово-правових норм завжди носять точно визначений каральний фінансовий характер. Не буває у фінансовому праві і рівності сторін правовідносин. В них держава в особі органа законодавчої або виконавчої влади приписує іншій стороні фінансових відносин однозначно визначену і абсолютно обов'язкову міру поведінки, вказуючи одночасно чіткий характер і міру покарання з боку держави у разі невиконання припису другій стороні відносин.
Специфіка методу владних приписів у фінансовому праві проявляється і в самому змісті конкретних правовідносин, в колі органів, що уповноважені державою на владні дії. За своїм змістом фінансово-правові владні приписи стосуються: порядку і розмірів стягнення податків, інших обов'язкових
платежів і внесків до бюджету, позабюджетних державних централізованих і децентралізованих фондів; напрямків використання. Фінансово-правовому регулюванню властиві і інші методи: метод субординації, метод погодження, метод рекомендації і т.д. В даний час вони набувають все більшого застосування. Це обумовлено ускладненням суспільних взаємозв'язків, зростанням рівня самостійності суб'єктів фінансових відносин.
Завантажити реферат