ЗМІСТ.
Вступ
Розділ І. Розвиток економіки країни від досягнення незалежності до Громадянської війни (1861-1865)
1.Колоніальний період розвитку господарства та здобуття незалежності
2.Розвиток промисловості США в період з досягнення незалежності до Громадянської війни (1861-65)
3.Розвиток сільського господарства від досягнення незалежності до Громадянської війни (1861-1865 рр.)
Розділ ІІ. Розвиток економіки США до Першої світової війни .
1.Економічні наслідки Громадянської війни
2.Монополістичний розвиток промисловості та банківської сфери.
3.Розвиток сільського господарства
4.Зовнішньоекономічна політика США
Розділ ІІІ. Економіка США в міжвоєний період (1918-1945) .
1.Зростання економічної ролі США у світі після Першої світової війни
2.Період «великої депресії» (1929-33) та економічний спад.
3.«Новий курс» Рузвельта та його економічний зміст
Розділ IV. Економічна могутність США у сучасному світі….
1.Становлення економічного лідерства США у капіталістичному світі в перші післявоєні дисятеліття
2.Вплив НТР та розвиток економіки США
3.”Рейганоміка” та ії економічні результати
4.Економічна могутність США після закінчення “холодної війни”
6.Висновок
Вступ.
Вибираючи тему курсової роботи я зупинився саме на цій з декількох причин. По-перше Сполучені Штати Америки після розпаду СРСР в 1991 році залишилися єдиною супердержавою і від цієї країн залежить доля багатьох, в тому числі і нашої, держав. Тому внутрішні проблеми США стали проблемами світовими і мають глобальне значення. По-друге мене дуже зацікавив історичний шлях Америки – від англійської колонії до світового лідера. По-третє в США було здійснено багато економічних експериментів, які мають важливе значення для економічної теорії, і тому цікаво було б їх розглянути, досліджуючи економічний розвиток країни.
Починаючи роботу, потрібно перш за все визначитися з об’ектом і предметом дослідження та з метою роботи. В назві роботи “Історичні умови формування національної економіки США” фактично вже визначені об’ект та предмет дослідження. Об’ектом цієї роботи є економіка Сполученних Штатів Америки, а предметом – ії розвиток в історичному контексті. Більш складне завдання буде визначити мету курсової. Вона чітко не простежується в назві, тому це задача автора. Отже перед собою, виходячи з об’екта та предмета дослідження я поставив наступну мету роботи: прослідити історичний шлях США в економічному контексті та визначити насамперед економічні фактори, завдяки яким зараз Америка є наймогутнішою країною в світі.
Взагалі цікава річ. США порівняно з іншими провідними країнами (Німеччина, Франція, Велика Британія, Японія, Кітай, Росія) світу є самою молодою державою. Історія цієї країни, отже ії самостійний та повноціний розвиток, почалася лише 225 років назад, в той час як Кітай, Росія, європейські країни мають багату культурну, історичну спадщину, не кажучи вже про їх ресурсний потенціал (особливо Росія і Кітай) та великі історичні можливості. В XVII-XVIII століттях північноамериканські колонії Англії (теперішня теріторія США) за рівням розвитку на перший погляд фактично не відрізнялися від інших колоній світу. Маючи ряд сприятливих особливостей, вони хоча і були багатообіцяючим регіоном, але все рівно в кінці XVII століття ніхто не міг уявити, що через 100 років США не тільки зможуть наздогнати свого господаря – Англію -, але і за деякими параметрами випередити ії. Щоб зрозуміти цей феномен треба уважно простежити та проаналізувати економічний розвиток краіни в історичному контексті, починаючи ще з колоніальних часів.
Розділ I.
Розвиток економіки країни від досягнення незалежності до Громадянської війни (1861-1865).
1. Колоніальний період розвитку господарства та здобуття незалежності.
Щоб картина економічного розвитку країни була повною треба оглядово розглянути колоніальний період розвитку країни та умови при яких вона здобула незалежність.
Слід сказати, що до 70-х років XVIII століття Англія мала 13 колоній з населенням 2,8 мільйона чоловік. Звичайно, що економічний розвиток Англії відбивався і на економічному розвитку колоній. Люди, які емігрували на нові землі, переносили туди і соціально-економічний розвиток. На півдні, де кліматичні умови були більш сприятливими поселенці займалися в основному сільськогосподарською діяльністю. Тому до XVIII століття була створена феодальна система, основою якої були великі латифундії, на яких працювали раби-негри. Сільське господарство приносило великий прибуток, тому причин для зародження промислового виробництва практично не існувало. По-іншому складалася ситуація на півночі. Там складні кліматичні умови не робили сільськогосподарську діяльність такою прибутковою. Тому поступово там починає зароджуватися промислове виробництво.
Але треба пам’ятати, що Англія була зовсім не зацікавлена в промисловому розвитку американських колоній. Метрополію вони цікавили виключно, як сільськогосподарський придаток. Тому Англія встановлює в колоніях феодально-аристократичний режим, який базувався на крупному приватному землевласництві. В середині XVIII століття англійський уряд видав ряд указів, які забороняли самостійне захоплення нових земель. Цім закріплювалась існуюча система феодального госпадарювання. Щодо промисловості, то англійський уряд видав ряд положень, які забезпечували постійне відставання Америки від метрополії. “Залізний акт” (“Iron act”) від 1750 року заборонив створювати в колоніях сталеплавні пічі, залізоробчі майстерні, прокатні стани і тому подібне. Тому незважаючи на сприятливі умови для зародження промислової бази, ії успіхи були дуже незначними. Наприклад, на початок визвольної війни 11/12 мешканців Н’ю-Йорка носили одяг британського виробництва. Під контролем Великої Британії також знаходилися внутрішня та зовнішня торгівля колоній. За 1650-1764 роки було видано більше 125 актів, котрі були спрямовані проти інтересів купців та торгово-промислової буржуазії. Була введена монополія на торгівлю такими колоніальними товарами, як тютюн, цукор, бавовна, індіго, ліс, смола, шкіри, залізо. Так звані “хлібні закони” фактично забороняли ввозити з колоній в Англію зерно, м’ясо та м’ясні продукти. Також колоніям була заборонена торгівля з іншими країнами, а всі торгівельні перевезення між Британією та колоніями могли бути здійснені тільки на англійських судах. Дуже жорстко колонії були обмежені і в фінансовій сфері. Наприклад, дуже часто підвищувалися мита на ввезені в колонії товари. “Грошовий закон” від 1764 року забороняв випуск паперових грошей. Звичайно, що нестача засобів обігу завдавала великої шкоди розвитку колоніальної промисловості та торгівлі. В 1765 році британській парламент прийняв закон про гербовий збір, згідно якому оподатковувалися всі юридичні документи: шлюбні контракти, торгівельні угоди, документи про спадкоємство.
Таким чином можна зробити висновок, що англійський уряд бажав залишити американські колонії відсталим придатком Британської імперії, маючи тільки меркантильні інтереси щодо своїх заморських володінь. Також Англія бажала встановити феодальні старі відносини. Але вся ця політика була приречена. По-перше Північна Америка мала велику кількість родючих та необроблених земель, тому фермер мав дуже сприятливі умови для розвитку власного фермерського господарства. Тому йшла жорстока боротьба за право власності на землю між феодальними елементами на чолі з англійським королем та американськими фермерами. Незважаючи на суворі заборони, в той час дуже поширилося скваттерство – самовільне захоплення американськими поселенцями вільних земель. По-друге і це найголовніше, мешканці колоній, які були вихідцями з Європейського континенту переносили капіталістичні тенденції розвитку господарства метрополії на Американський континент. Тому, незважаючи на суворі обмеження уряду Англії, господарські відносини були приречені на капіталістичний розвиток. Саме ці суперечності в поглядах на майбутній розвиток американських колоній і призвели до Війни за незалежність в Північній Америці (1775-1783).