Валютні ризики

Більш досконалими, але в той же час і небезпечними формами арбітражу є стратегії гри на спред, стредл та стренгл.

1. Спред - одночасна купівля і продаж ф'ючерсних контрактів на один і той же актив з різними термінами постачання або на два різних актив, але взаємопов'язаних (корреляційних) або одночасна купівля і продаж опціонів одного типу, але по різних базисних цінах або з різним періодом до моменту закінчення опціону або по різних базисних цінах і з різним періодом.

2. Стредл - поєднання одночасної купівлі однієї валюти з продажем іншої; при операціях по опціонах - подвійний опціон або операція, що дає держателеві цінних паперів право їх купити або продати по певній ціні. Стредли бувають двох видів – довгі і короткі. Довгий стредл - одночасна купівля опціонів «пут» і «колл» з однаковими цінами і термінами виконання з розрахунку на нестійкість кон'юнктури. Короткий стредл - одночасний продаж опціонів «пут» і «колл» з однаковими цінами і термінами виконання з розрахунку на прибуток від премії при зменшенні нестійкості кон'юнктури.

3. Стренгл - подвійний опціон з одночасною купівлею або продажем пут-опціону і колл-опціону з різними цінами реалізації (при цьому ціна реалізації пут-опціону звичайно нижче за ціну реалізації колл-опціону).

Вищездагані стратегії та методи далеко не вичерпують всі можливості менеджменту валютного ризику в сучасній економічній системі, проте дають загальну уяву про принципи його здійснення на практиці.

ВИСНОВОК:

Створення валютного ринку України харак­теризувалося тим, що з самого початку він був переважно біржовим, але починаючи з кінця 1995 р. активно розвивається міжбанківський ринок, який за обсягами валютних операцій сьогодні є домінуючим сегментом валютного рин­ку.

Попри значне зростання обсягів і частки міжбанківського ринку, біржовий ри­нок залишається і, з огляду на світову практи­ку, залишиться в майбутньому головним струк­турним (структуроутворюючим) елементом валютного ринку.

Вдосконалення валютного ринку, розвиток його міжбанківського сектора, зростання обсягів експортно-імпортних операцій, розширення на ринку діяльності нерезидентів, збільшення обсягів іноземного інвестування досить гостро поставили проблеми підвищен­ня рівня ризику операцій з іноземною валютою.

У світовій практиці з метою запобігання валютним ризикам використовується широ­кий спектр методів і засобів під назвою «хеджування валютних ризиків». Найбільш поши­реними і часто вживаними серед них є валютні ф'ючерси, валютні опціони, «свопи» та фор­вардні угоди. Ці інструменти валютного рин­ку з'явилися в 70—80-х рр. XX ст. і набули широкого практичного використання. Причому, якщо спочатку їх запровадження це були дво-, тристоронні угоди (підприємство, банк, біржа) на поставку реальних валютних активів, то з часом система хеджування охопила весь валютний ринок. І сьогодні у разі застосуван­ня тих чи інших методів хеджування безпосеред­ня купівля (продаж) валюти не є обов'язковим, а само хеджування перетворилося в систему управління валютними ризиками, яка охоплює всі сегменти валютного ринку і є запорукою стабільності як національних, так і міжнарод­них фінансових ринків.

Якщо говорити про український ринок, то в Україні, к і в інших країнах, законодавство по різному передбачає управління валютним ризиком для фінансових і нефінансових установ. Так, нефінансові (не банки, не інвестиційні фонди тощо) інституції не зобов’язані законодавством дотримуватися певних принципів при менеджменті валютного ризику. Проте фінансові установи підпадають під ряд вимог Національного Банку України і мають обов’язково керуватися принципами, окресленими Нацбанком. Основними принципами є уникнення незбалансованої позиції по певних валютах та диверсифікація банківськіх активів. Нацбанк розробив ряд показників (Н14, Н15 тощо), які мають індикувати про відкриту позицію фінансової установи по кожній іноземній валюті. Щодо диверсифікації активів задля уникнення ризику, то це є стандартною світовою практикою зменшення експозиції. Проте головною проблемою, яка стоїть перед Україною, є те, що національна валюта України знаходиться в експозиції до всіх ключових валют світу. Ця ситуація склалася історично з моменту отримання Україною незалежності, коли гіперінфляція породила потужні інфляційні очікування, які до сих пор щкодять українській валюті. Українська фінансова система є нерозвиненою, весь її об’єм складає менше ніж активи середнього банку в США. Це призводить до того, що ринок є дуже чутливим до руху капіталу і ризик може виникнути миттєво при значному притоці або відтоці капіталу. Внаслідок такої волатильності та високих відсоткових ставок, багато інструментів хеджування є на Україні недоступними, оскільки при підрахунках майбутніх курсів при нинішніх процентних ставках в 60-120% в нацональній валюті здійснювати термінові операції за отриманим курсом є просто безглуздям.

Проте вже сьогодні можна стверджувати, що на фінансовому ринку було закладено підвалини діяльності термінового ринку, на які спирається система управління валютними ризиками. Ще багато чого має бути зроблено, проте при сприятливому розвитку реальної еконміки фінансова система автоматично вдосконалиться.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Гальчинський А.С., “Теорія грошей”, К., 1998 р.

2. Гальчинський А.С., “Сучасна валютна система”, К., 1998 р.

3. Де Ковни Ш., Такки К., “Стратегии хеджирования”, М., 1996 г.

4. Ломакин В.К., «Мировая экономика», М 1998 г.

5. Линдрэт П.Х., “Экономика мирохозяйственных связей”, М., 1992 г.

6. Пебро М., “Международные экономические валютные и финансовые отношения”, М., 1994 г.

7. Рэдхэд К., Хьюс С., «Управление финансовыми рисками», М., 1996 г.

8. Спиридонов М.А., “Мировая экономика”, М 1997 г.

9. Ющенко В., Міщенко В., «Управління валютними ризиками», К., 1998 р.

10. Ющенко В.А.,Лисицький В., «Система курсоутворення в Україні та уроки інших країн з перехідною економікою», // Вісник Національного банку України, 1997 р., № 7, с. 3-9

11. Международные валютно-финансовые и кредитные отношения//

11.под редакцией Л.Н. Красавиной, Москва, 1994 г.

11.Валютне регулювання в Україні, Урядовий кур’єр, 1997, 22 лютого.

12. Ющенко В.А, Міщенко В.Д., Валютне регулювання// Київ, “Знання”, 1999

13. С.Я. Боринець, Міжнародні валютно-фінансові відносини// Київ, “Знання”, 1999

14. Киреев О, Валютне регулювання в Україні та перспективи його розвитку// Вісник Національного Банку України, 1995, № 4, с. 5-14

15. Экономика Украины в денежно-кредитных координатах/ Зеркало недели, 1996, № 27, с.8

16. Финансово-кредитный словарь, т.3, М, 1994

17. The Economist, Survey of Global Finance, 30 January 1999.

[1] Ющенко В., Міщенко В., «Управління валютними ризиками», К., 1998 р.

[2] Рэдхэд К., Хьюс С., «Управление финансовыми рисками», М., 1996 г.

[3] Рэдхэд К., Хьюс С., «Управление финансовыми рисками», М., 1996 г.

[4] Де Ковни Ш., Такки К., “Стратегии хеджирования”, М., 1996 г.