Зважаючи на зазначені фактори,українські банки надають перевагу опосередкованій участі в лізинговому бізнесі –створюють лізингові компанії.Тобто йдеться про непряму участь банківського капіталу у лі-зинговому бізнесі.Але,навіть обравши такий шлях,банк наштовхуєть-ся на досить відчутну перепону –сума,яку він має право інвестувати, не повинна перевищувати 25% від його власного капіталу.Відтак не-великі та низьколіквідні комерційні банки не в змозі брати участь у лі-
зингової діяльності.
Започаткував становлення ринку лізингових послуг АКБ ¢¢Україна¢¢.У 1996 році при банку було створено Фінансово-лізинговий дім.Сього-дні в Україні діють також лізингові компанії ¢¢Аваль-лізинг¢¢,¢¢Укрексім лізинг¢¢ та Харківська регіональна лізингова компанія ¢¢Реал банк¢¢.
Укладений договір між ¢¢Реал банк¢¢ та Державним лізинговим фон-дом (ДЛФ),копманія працює частково на отримані від нього бюджетні кошти.Так,у вересні минулого року на її рахунок надійшло 3 млн.грн. Об¢єктом цієї угоди є сільськогосподарська техніка,яку надають у лізинг під 15% річних у середньому на 5 років.Для порівняння : за задійснення лізингової операції компанія ¢¢Аваль-лізинг¢¢ нараховує до 30% річних. Така послуга вигідніша,ніж отримання кредиту в банку.
У перспективі,після внесення відповідних змін до законодавчо-нормативної бази України,доцільно поширити практику прямої участі банків у лізинговому бізнесі.Здійснюючи лізингові операції,банк відкриває для себе джерело нових доходів у вигляді компенсійних витрат.Позитивним моментом є також те,що заставою слугує майно,яке надаєтьсяу лізинг.
Розділ3.Майбутній розвиток лізингу.
На сьогоднішній час,враховуючи відсутність у підприємств власних засобів і їх тяжке фінансове становище,розвиток лізингу являється практично єдиною можливістю придбання необхідного обладнення машин і інших основних засобів.Важливо,що сфера лізингового зако-нодавства активізує розширення збуту продукції,а не напівфабрикатів або сировини.
Лізинг-це дещо середнє між договором оренди і договором надання кредиту.
До приняття закону лізингова діяльність у вітчизняній економіці час-тково регулювалася Цивільним кодексом ,Законом ¢¢Про оренду¢¢, пос-тановами Кабінету Міністрів України від 18.09.97р.№3031 ¢¢Про ство-рення державного лізингового фонду¢¢.Але навіть за відсутності за-кону ¢¢Про лізинг¢¢ в Україні все таки функціонував ряд лізингових ком-паній,об¢єднаних у Всеукраїнську асоціацію лізингу ¢¢Укрлізинг¢¢.
Найгодовніше завдання на теперишньому етапі і в майбутньому для суб¢єктів лізингової діяльності- це створити потребу в лізингових послугах,тобто сформувати кон¢юктуру лізингу.
Україні потрібно також організувати тісне співробітництво з європейс-кою асоціацією лізингових компаній та вжити на урядовому рівні заходів до приєднання до Оттавської конвенції 1988 про міжнародний лізинг.
Лізинг потрібен Україні з багатьох міркуваннь:
● можливість одержати додаткові інвестиції від іноземних партнерів;
● лізингові операції залучають великі кошти банків,АТ,тощо;
● привабливий для споживача- через оренду основних засобів госпо- дарських товариств.
До порівняння: Якщо підприємство закуповує необхідне обладнення зарахунок власних коштів та довгострокових банківських кредитів,то фінансує це із фонду розвитку,що формується з прибутку після його оподаткування,ПДВ,операції купівлі-продажу.
Зовсім інший механізм фінансування виробничих інвестицій вступає вдію при укладенні контракту по наданні лізингових послуг.
Орендні платежі,сплачувані орендарем входять до собівартості продукції,а після повної сплати вартості орендованого обладнення підприємство,як правило стає його власником.У даному випадку кошти що витрачені як орендні платежі,так і на викуп орендованого устаткування,формується з прибутку підприємства до його оподат-кування.
Лізинг вигідний не тільки лізингоотримувачу,а й орендодавачу, бо передбачає 100% покриття всіх капітальних витрат,а при укладенні контрактів лізингу в міжнародному маштабі- можна отримати додатко-ву економію коштів компаній-орендавців,зарахунок різниці між подат-ковими ставками,які діють у різних країнах.
Лізинг вигідний і державі,бо борг підприємств іноземним лізингода-вачам не зараховується до загальної фінансової заборгованності країн-імпортерів.
Отже,лізинг можна розглядати як один з методів інвестування, здатний значно пожвавити процес оновлення виробництва та вход-ження України в структуру світового ринку.
Лізинг може сприяти просуванню вітчизняних машин і устаткування на внутришній та зовнішній ринок.Велику роль у розвитку цієї форми під-приєницької діяльності може відіграти створення іноземними банками і фірмами сумісних лізингових коипаній.Це дозволе не тільки використовувати в народному господарстві передову техніку але й засвоїти значний досвід іноземних компаній у сфері лізингових операцій.
Для виготовлювача технічних засобів лізинг розкриває такі перспек-тиви : створюються передумови для зниження витрат на рекламу, вивчення ринку,пошук споживача.Ці послуги надає лізингова ком-панія,а виробник може зконцентрувати свої ресурси на випуску машин і обладнання.
В особі лізингової компанії виготовлювач знаходе постійного і надійного партнера,який готовий :
сплатити всю вартість устаткування,з¢являється можливість включити у список потенціальних покупців технічних засобів тих споживачів,які через нестачу власних або запозичених коштів,опинилися б поза сфе-рою економічних інтересів виробника,тобто позбули б його потенціа-льного прибутку.
Також лізинг надає значні переваги орендодавачу.Наприклад :
●розширення номенклатури продукції,з якою він встуває на внутришніх та зовнішніх ринках;
●забезпечення реалізації технічних засобів і надання послуг,продаж яких за інших умов невигіден;
●збільшення економічної ефективності машин і устаткування,що зда-ються в доагострокову оренду,шляхом відбору вигідних контрактів.
Нарешті лізингові операції дають можливість :
●одержати необхідне майно підприємству без значних капітальних
витрат;
●частково усунути ризик,мов¢язаний з моральним зносом основних засобів;
●податкові пільги орендарю,тому що орендна плата виступає у формі операційних вират і не оподатковується.
Висновки.
Україна стала на шлях глибоких соціально-економічних перетво-рень, неодмінною умовою успішного здійснення яких є розвиток виробничої сфери.Усім відомо,що нині виробничо-технічна база нашої держави перебуває в стадії занепаду: процес заміни застарілих та зношених машин та обладнання,по суті припинено.
Безперечно,що в Україні ще не скоро буде створено політич-ні,економічні й організаційні умови,які могли б залучити ефективні іноземні інвестиції в потрібних обсягах та формах.Внутришні ж нако-пичення переважної більшості діючих підприємств різних форм влас-ності,доведених до глибокого кризового стану,мізерні й продовжують з року в рік зменшуватися.Довгострокове кредитування виробництва комерційними банками є високоризковим і майже припинилося.
Завантажити реферат