де Срч – зниження собівартості продукції за рахунок збільшення робочого часу використання ОВФ.
Срч = 21,2625 – 4,668 = 16,5945 (тис. грн.).
3.2. Підвищення ефективності використання внутрізмінного часу.
В процесі виробництва продукції на підприємстві можливі втрати робочого часу на протязі зміни використання ОВФ. Основними причинами втрат цього часу є простій обладнання через його технічний стан, що можна характеризувати коефіцієнтом технічної готовності, та інші організаційно-господарські причини. Внутрізмінні втрати робочого часу використання ОВФ призводять до зменшення обсягу виробництва продукції – пропорційно втратам внутрізмінного часу.
Щоб зменшити внутрізмінні втрати робочого часу використання ОВФ на підприємстві, і, відповідно, тим самим підвищити коефіцієнт використання внутрізмінного робочого часу, необхідно здійснювати додаткове технічне обслуговування, поточний ремонт обладнання та інші господарсько-технічні заходи. Проведення комплексу заходів по підвищенню коефіцієнта використання внутрізмінного часу дозволить зменшити втрати внутрізмінного робочого часу в межах 5-20%%. Проте проведення комплексу заходів по підвищенню ефективності використання внутрізмінного часу потребує додаткових витрат підприємства.
На основі запроектованих заходів визначаємо величину зменшення внутрізмінних втрат робочого часу використаня ОВФ підприємства (у відсотках). Візьмемо, наприклад, зниження втрат робочого часу протягом зміни ( ВЗЧпл) на 9% (внаслідок проведених нами заходами).
Визначимо загальну величину зменшення втрат внутрізмінного робочого часу використання ОВФ підприємства у плановому році:
ВЗРЧпл = (ВВЗЧб х ВЗЧпл) х РЧпл х Кзм ,
де ВЗРЧпл – загальна величина зменшення втрат внутрізмінного часу, ВВЗЧб – втрати внутрізмінного часу використання ОВФ у базовому році (години), ВЗЧпл- величина зменшення втрат внутрізмінного робочого часу використання ОВФ у плановому році (відсотки), Кзм – коефіцієнт змінності.
ВЗРЧпл = 0,7 х 0,09 х 146,3 х 1,667 = 15,36 (годин).
По відношенню до робочого часу в годинах зменшення втрат внутрізмінного робочого часу у відсотках становитиме:
ВЗРЧпл = ((0,7х0,9х146,3х1,667)/(146,3х1,667х 8)) х 100% = 0,79%.
Визначаємо збільшення обсягу виробництва продукції за рахунок зменшення втрат внутрізмінного часу використання ОВФ підприємства. Це збільшення відбувається, як свідчить виробничий досвід, прямо пропорційно зменшенню втрат внутрізмінного часу:
Овзч = Об х ВЗРЧпл ,
де Овзч – збільшення обсягу виробництва продукції за рахунок зменшення втрат внутрізмінного робочого часувикористання ОВФ, Об – обсяг виробництва продукції у базовому році, ВЗРЧпл – величина зменшення втрат внутрізмінного часу (відсотки).
Отже, Овзч = 8100000 х 0,0079 = 63990 (грн.);
Можемо визначити додаткові витрати підприємства, пов”язані із зменшенням втрат внутрізмінного часу використання ОВФ. Розрахунок ведеться із нормативу витрат на 1 тсячу грн. активної частини ОВФ на кожен відсоток зменшення втрат внутрізмінного робочого часу – 0,4 гривні:
Двзрч = Бвак х Свзрч х Взч ,
де Двзрч – додаткові витрати підприємства, пов”язані із зниженням втрат внутрізмінного робочого часу. Свзрч - додаткові витрати з розрахунку на 1 тис. грн. активної частини ОВФ на 1 відсоток зменшення втрат внутрізмінного робочого часу.
Отже, Двзрч = 4,00 х 0,4 х 0,79 = 1,264 (тис. грн.);
Визначаємо зниження витрат виробництва продукції, яке відбувається за рахунок зменшення долі річних амортизаційних відрахувань у собівартості одиниці продукції. Розрахунок ведеться на 1 грн. обсягу продукції, і визначається за формулою:
Да/Ві = ( Бві х А ) / Оі,
де Да/Ві – доля амортизаційних відрахувань собівартості на одиницю обсягу продукції і-го року, Бві – балансова вартість ОВФ в і-му році, А- доля (норма) річних амортизаційних відрахувань, Оі – обсяг виробництва продукції в і-му році.
Отже, доля річних амортизаційних відрахувань в одиниці вартості продукції становить:
у базовому році Да/Вб = (5400 х 0,088) / 8100 = 0,0586 (грн./грн.).
у плановому році:
Да/Впл = (5420 х 0,088) / (8100 + 63,99) = 0,0584 (грн./грн.).
Економія амортизаційних відрахувань в одиниці вартості продукції становитиме (у тис. грн.):
А/Впл = (Да/Вб – Да/Впл) х Опл = (0,0586 – 0,0584) х 8163,99 = 1,6328;
Зниження собівартості продукції підприємства за рахунок зменшення втрат внутрізмінного часу буде складати:
Свзрч = А/Впл - Двзрч ;
де Свзрч – величина зниження собівартості продукції за рахунок зменшення втрат внутрізмінного робочого часу використання ОВФ.
Свзрч = 1,6328 – 1,264 = 0,369 (тис.грн.).
Визначаємо коефіцієнт використання внутрізмінного часу у плановому році:
Квз = (Тзм - Вз) / Тзм;
де Тзм – тривалість зміни, Вз – витрати внутрі-мінного часу.
Отже, Квз = (8 – (0,7 х 0,91)) /8 = 0,9204
3.3. Підвищення ефективності збільшення змінності використання основних виробничих фондів.
Змінність використання ОВФ характеризується коефіцієнтом змінності. Підвищення коефіцієнта змінності використання ОВФ забезпечує збільшення тривалості роботи цих фондів, особливо активної частини, що впливає на збільшення обсягу виробництва продукції підприємством. Досягти збільшення коефіцієнта змінності використання ОВФ, можливо на основі впровадження комплексу технічних та організаційно-господарських заходів, спрямованих на підвищення рівня технічного стану ОВФ, забезпечення процесу виробництва матеріально-технічними та трудовими ресурсами, поліпшення організації виробництваі праці тощо. Як свідчить виробничий досвід, запроектовані заходи дозволяють збільшити зміність використання ОВФ на 5 – 30%% в рік. В практиці збільшення змінності використання ОВФ відбувається в першу, другу чи третю зміни роботи підприємства. Проте, впровадження запроектованих заходів по збільшенню змінності використання ОВФ плтребує додаткових витрат, які необхідно врахувати при визначенні ефективності використання цих фондів.
Завантажити реферат