Макроекономічні фактори забезпечення ефективних процесів роздержавлення та приватизації

ü суб'єктом малого підприємництва не може бути довірче то­вариство, страхова компанія, банк, інша фінансово-кредитна та небанківська фінансова установа.

Введено також поняття мікропідприємства, яким є суб'єкт малого підприємництва, у якого всіх працівників не більше 10 осіб, а обсяг виторгу від продажу товарів (робіт, послуг) - не більше 250 тис. грн. за рік.

Міністерство економіки України 30 вересня 1998 р. на вико­нання відповідного указу Президента затвердило Положення про спрощену форму бухгалтерського обліку для суб'єктів малого бізнесу, які оберуть спрощене оподаткування. Ця форма передба­чає два варіанти;

1) просту форму бухгалтерського обліку;

2) форму бухгалтерського обліку з веденням реєстрів обліку.

Проста форма бухгалтерського обліку, передбачає ведення Книги обліку господарських операцій і Відомості обліку заробіт­ної плати, тоді як друга - ведення дев'яти реєстрів. Проста форма дає змогу за один робочий прийом виконати хронологічний і сис­тематичний запис господарських операцій, отримати в одному реєстрі дані для складання бухгалтерської звітності, використо­вуючи метод подвійного записування й документування. Реаліза­ція продукції, товарів, робіт і послуг у цій формі відображена за єдиним принципом нарахування - після відвантаження готової продукції, товарів, підписання документів про виконані роботи і надані послуги.

Суб'єкти малого бізнесу не зобов'язані вести облік витрат за статтями калькуляції, видами продукції, робіт і послуг, у розрізі місць виникнення витрат та ін.

Той суб'єкт малого бізнесу, який обрав спрощене оподатку­вання доходів на підставі єдиного податку, є платником податку на додану вартість, однак не є платником таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів):

ü податку на прибуток;

ü податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності);

ü плати за землю;

ü збору за спеціальне використання природних ресурсів;

ü збору до Фонду Чорнобиля;

ü збору до Державного інноваційного фонду;

ü збору на обов'язкове соціальне страхування;

ü відрахувань та зборів на будівництво, реконструкцію ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування України;

ü комунального податку;

ü податку на промисел;

ü збору на відрахування до Пенсійного фонду;

ü збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг;

ü внесків до фонду соціального захисту інвалідів.

У сучасних умовах підприємства малого і середнього бізнесу функціонують при недосконалому нормативно-правовому забезпе­ченні. Деякі види діяльності малого підприємництва надмірно рег­ламентовані чинними нормами законодавства, що негативно впли­ває на економічний та фінансовий стан таких підприємств.

Використана література

1. Михасюк І., Мельник А., Крупка М., Залога З. Державне регулювання економіки. – Львів: “Українські технології”, 1999. – 640 с.

2. Дідівська Л., Головко Л. Державне регулювання економіки. – К.: Знання-Прес, 2000. – 209 с.