· розвиток внутрішніх і міжнародних систем зв’язку;
· довгострокове прогнозування погоди;
· навігація морського і повітряного транспорту;
· створення глобальної геофізичної інформаційної системи, яка допоможе розробити модель Землі;
· розвиток і вдосконалення таких галузей, як машинобудування, електроніка, обчислювальна техніка, енергетика, нові види матеріалів тощо.
Серед проблем, що тільки народжуються, спеціалісти частіше називають вивчення будови Землі, управління погодою і кліматом. Особливу тривогу в останній час виникають зростаюча організована злочинність, міжнародний тероризм, наркоманія, порушення громадянських прав людини.
Ці нові проблеми ще не отримали офіційного статусу глобальних, але є надто серйозними і навіть небезпечними для розвитку людства.
Кожна глобальна проблема є об’єктивною за своїм характером і має матеріальну основу. Процеси інтернаціоналізації господарського життя, науки, культури і політики визначають зростання взаємозв’язку окремих ланок світового господарства, взаємозалежності держав і тим самим становлять основу для можливості глобалізації окремих проблем людської цивілізації.
Координація зусиль сторін, що беруть участь у розв’язанні глобальних проблем, ґрунтується на визначення посильного внеску кожної з країн та умов участі незалежно від рівня економічного розвитку.
Між країнами світового співробітництва існують суперечності. Що часто призводять до регіональних і міжрегіональних конфліктів із застосуванням зброї. У ХХІ ст. глобальні проблеми ставлять перед людством завдання. Яке має доленосне значення: подолати політичні і воєнно-політичні суперечності і конфлікти заради успішного вирішення глобальних проблем. Треба будь-що зберегти мир на планеті. А це означає, що народи світу мають засвоїти нове політичне мислення.
Глобальні проблеми неможливо вирішити швидко на рівні окремих країн. Потрібен єдиний міжнародний механізм їх розв’язання і регулювання. Визначення міжнародних правових та економічних норм. Великі надії у вирішенні глобальних проблем покладаються на ООН. МВФ. ВТО. Регіональні і галузеві організації. Котрі мають великий досвід координації міжнародних зусиль. Використання ресурсів. Регулювання міжнародних економічних зусиль.
Із глобальними проблемами людства може впоратися. Для цього воно вже має в розпорядженні достатні науково-технічні і матеріальні досягнення. На міжнародному рівні приділяється велика увага екологічним проблемам. Міжнародна комісія з навколишнього середовища розробляє програми покращення якості природного середовища та загального екологічного стану.
Важливу роль в охороні навколишнього середовища відіграє регіональне співробітництво. Зокрема, у документах ЄС неодноразово підкреслювалась необхідність розвитку регіональної стратегії у цій сфері і раціонального використання природних ресурсів європейського регіону. Який сьогодні є найбільш кризовим в екологічному плані. В ЄС навіть система оподаткування будується таким чином. Щоб стимулювати збереження природного середовища.
У вирішенні демографічної проблеми значну роль відіграла п’ята Всесвітня конференція ООН з народонаселення. Що відбулася в Каїрі у 1994 році. Вона містить положення. Що стосуються чисельності населення. Його приросту та структури. Міжнародної міграції. Освіти. А також визначають шляхи співробітництва у розв’язанні демографічної проблеми.
Подолання проблеми зубожіння і відсталості для більшості країн. Що розвиваються. Неможливе без міжнародного сприяння. Воно здійснюється перш за все по лінії так званої офіціальної допомоги з боку розвинутих країн. Що є основними джерелами ресурсів. Другими джерелом для подолання відсталості можуть бути іноземні приватні інвестиції.
Під патронатом ряду міжнародних організацій – ЮНЕСКО. Міжнародної морської організації. Всесвітньої метеорологічної організації – здійснюється багато наукових програм з метою дослідження ресурсного потенціалу Світового океану. Його впливу на погоду та клімат.
Щоправда, використання нагромадженого потенціалу стримується гонкою озброєнь, яку здійснює ряд країн, збереженням загрози ядерної війни. Роззброєння, подолання воєнних конфліктів буд-де відвернуло б загрозу знищення життя, розблокувало б доступ до цього потенціалу в інтересах підвищення рівня і якості життя людей в усіх країнах світу.
Питання позитивного вирішення глобальних проблем, пов’язаних із загальнолюдською діяльністю в тій чи іншій конкретній сфері, упирається. Головним чином. У ресурсне забезпечення програм. Що розробляються міжнародними організаціями.
Слід зазначити, що національні програми охорони природного навколишнього середовища будуть ефективними лише тоді, коли відповідатимуть міжнародним вимогам. Зараз організатором і координатором цієї діяльності виступає ООН та її спеціалізовані організації, насамперед створена в 1972 році у системі ООН Програма з навколишнього середовища (ЮНЕП). За її ініціативою було розроблено і прийнято Декларацію з розвитку навколишнього середовища (1992 р.) – своєрідну міжнародну екологічну конституцію. Нині ЮНЕП домагається прийняття міжнародної конверсії про збереження глобальної біологічної різноманітності.
Глобалізація поглиблює, розширює і прискорює всесвітні зв’язки та взаємозалежності у всіх сферах сьогоденного суспільного життя. Співробітництво між країнами та міжнародними організаціями змогло б бути корисним для вирішення проблем, в тому числі регулювання глобальних інтегрованих ринків капіталів, торгівлі інформаційними послугами, міграції, екологічної проблеми тощо.
Глобальне співробітництво на основі створення формальних чи неформальних міжнародних інститутів представляє важливий механізм для вирішення проблем, породжених процесом глобалізації. З його допомогою можна стабільності в глобалізованому світі, пройти до спільного економічного росту, контролю робочої сили, прискорити розвиток найбідніших держав, а також вирішити проблеми глобалізації, що носять економічний та неекономічний характери.
Висновок
У висновках у курсовій роботі по темі «Світове господарство», хочеться дещо зазначити про інтеграцію нашої держави у світову економіку.
Розбудова незалежної України об'єктивно потребує входження її у світове господарство на організаційно-економічних засадах ринкових відносин на принципах рівноправності та взаємної вигоди у співробітництві.
Україна як молода суверенна держава не має достатнього досвіду налагодження економічних зв’язків з країнами світу. Це пояснюється передусім тим, що вона не могла набути такого досвіду у складі СРСР, їй поки що бракує також достатньої кількості органів. Кадрів, які могли б проводити самостійну науково обґрунтовану зовнішньоекономічну політику.
Світові економічні зв’язки необхідні Україні. Щоб подолати економічну кризу, для стабільного і швидкого розвитку продуктивних сил і зростання на цій основі життєвого рівня населення.
Існують об’єктивні причини, що перешкоджають нині входженню України як рівноправного партнера у світове господарство: