Гонка озброєнь у ХХ ст. набула небачених масштабів. Нині у світі нагромаджено 30 тис. ядерних боєзарядів, їх загальна потужність становить близько 15 тис. мегатонн. Небезпечними темпами розгортаються такі види озброєнь, які націлені на ведення воєн у космосі. Протягом століття світові воєнні витрати зросли більш як у 30 разів. У світі розширюється торгівля найсучаснішими ми видами озброєнь.
Військово-промисловий комплекс, що сформувалися у багатьох країнах, витрачають колосальні кошти на виробництво зброї та проведення наукових досліджень у цій сфері. Такі наукові дослідження навряд чи можна вважати ефективними. Навпаки, швидкий прогрес у військовій сфері загрожує безпеці і сприяє поглибленню глобальних проблем.
Потреби вирішення глобальних проблем постійно і гостро вимагають змін на користь цивільних потреб національних пропорцій між ресурсами, що йдуть на воєнні цілі, тобто демілітарізування економіки.
Демілітаризація економіки країни – це роззброєння і ліквідація оборонних галузей виробництва. Оскільки мілітаризовані галузі становлять воєнно-промисловий комплекс країни, то демілітаризація ВПК передбачає конверсію підприємств, що працюють на оборону.
Конверсія – це зміна пропорцій розподілу фінансових, людських і матеріальних ресурсів між цивільною і воєнною сферою, переключення в ході роззброєння воєнного виробництва та інших видів військової діяльності на мирні цілі. (В. С. Савчук, О. В. Ткаченко)
У багатьох розвинутих країнах, а особливо в колишніх радянських республік, активно триває процес конверсії воєнного виробництва. На яку покладались великі надії у зв’язку з вивільненням значної кількості виробничих потужностей і робочої сили. Проте в дійсності конверсія виявилась справою досить дорогою як в економічному аспекті (переоснащення складного і специфічного обладнання), так і в соціальному (масове скорочення працівників оборонних галузей і чисельності збройних сил). За оцінками експертів, початкові витрати на конверсію перевищують витрати на гонку озброєнь.
За цих умов може бути лише один: народи всіх країн спільно і організовано мають здійснити ядерне роззброєння. Суттєво зменшити військові витрати, подолати міжнаціональні та внутрішньо національні воєнні конфлікти.
Складний комплекс проблем виникає на стику взаємовідносин суспільства, людини, природи. Глобальні проблеми суттєво впливають якісно новий еколого-економічний тип відтворення; впливають на біологічні і соціальні аспекти відтворення не тільки робочої сили, але й людської популяції взагалі.
Однією з таких проблем є ліквідація зубожіння, голоду, хвороб, безробіття і неграмотності, які охоплюють великі зони сучасного світу. Тому дану проблему часто називають проблемою подолання відсталості країн, що розвиваються.
Проблема рідкості ресурсів і зон зубожіння набирають загальносвітового характеру. Для її вирішення потрібна така система заходів:
· динамічний розвиток слаборозвинутих країн у соціально-економічному і науково-технічній сферах;
· новий світовий порядок, який гарантуватиме реальну допомогу відсталим країнам у вирішенні їх проблем
До глобальних проблем слід віднести багато проблем охорони здоров’я. Вони зачіпають інтереси кожної людини і всього людства, впливають на долю нинішнього і майбутнього поколінь.
Учені вважають, що в рішенні глобальних проблем основним критерієм має слугувати стан здоров-я людини, всього населення землі. Тому охорона здоров-я виступає функцією критерію оцінки гуманістичності глобальних проблем сучасності.
На рубежі ХХІ ст. загострюється екологічна проблема. Вона зачіпає основи існування людської цивілізації; забруднення навколишнього середовища сьогодні досягло загрозливих масштабів. Найважливішими ознаками цієї кризи є передусім зміни клімату та виникнення парникового ефекту. Внаслідок безпрецедентних масштабів впливу людини на навколишнє середовище, виходу людської діяльності за межі планети, в космічний простір, використання у процесі виробництва всіх елементів біосфери озонний шар планети знищується, що може призвести до всесвітнього потепління, танення льодів Арктики, затоплення руйнівної сили ураганів, тропічних циклонів, штормів.
Екологічна криз характеризується невідповідністю розвитку продуктивних сил, суспільних форм їх розвитку і біологічних можливостей біосфери.
Одним з головних наслідків екологічної кризи є скорочення генофонду планети, зменшення біологічної різноманітності.
Незважаючи на різні підходи щодо захисту навколишнього середовища, учені-екологи. Економісти єдині в тому, що захист природи потребує значних витрат.
Як і раніше гостро стоїть проблема забезпечення людства сировиною та енергією. Економічний розвиток більше не може базуватися на зростаючих обсягах використання сировини і енергії. Це веде до надвеликого навантаження на природні ресурси, які обмежені.
Суттєвим напрямком вирішення енергетичної і сировинної проблеми є їх економія.
Глобальний характер проблеми економії матеріальних ресурсів потребує реалізації різноманітних заходів як у національному, так і в міжнародному масштабах. Серед них варто виділити такі: обмін інформацією, науково-технічне співробітництво, розвиток обміну новими енерго- і матеріалозберігаючими технікою та технологіями.
Це сприяє певним позитивним зрушенням у використанні енергії і сировини. Так, у світовій економіці енергоспоживання зросло на 5,1% на рік, енергоємність ВВП знизилась на 15%, а нафтоємність – на 29%.
Сировинні та енергетичні проблеми загострюються також. Тому що:
1. забезпечення національних господарств паливно і сировиною здійснюється в основному через їх експерт;
2. зовнішньоекономічні сировинні зв’язки постійно порушуються, що являє собою основну суперечність сировинної проблеми;
3. сировинна проблема проявляється в нестійкості пропонування і попиту, в існуванні періодів надлишку і дефіциту сировини, у стрибкоподібному коливанні світових цін;
4. існують суперечності між країнами щодо експорту/імпорту сировини.
Останнім часом набула глобальності проблема освоєння Світового океану і космосу.
Хочу океанічні ресурси використовуються лише частково. Але екологічний баланс уже порушується:
· підірвано сировинну базу світового риболовства;
· підвищення частки вуглекислого газу в атмосфері. Зменшення озонового шару, посилення ультрафіолетового випромінювання земної поверхні негативно впливають на морські організми;
· здійснюється забруднення Світового океану стічними водами, відходами промисловості, пестицидами і хімічними добривами, нафтою.
Для розв’язання глобальних проблем Світового океану необхідно грамотно, культурно освоювати океан і в таких межах, щоб не привести до згубних наслідків ні для океану. Ні для навколишнього середовища.
Особливу роль у подальшому розвитку продуктивних сил людства має освоєння космічного простору. Космонавтика визначає рівень науково-технічного розвитку країни. Водночас вона відкриває широкі можливості для вирішення таких завдань, які мають глобальне значення:
Завантажити реферат