1.1. Основи планування.
Підготовка баскетболіста від новачка до спортсмена високого класу - єдина система, складові частини якої взаємопов'язані і зумовлені досягненням певної цілі. Планування — одна із найважливіших умов, що забезпечують безперервний ріст досягнень в процесі багатолітньої підготовки спортсменів. Базується воно на загальних принципах і методах прийнятих в системи спортивного тренування, і являється інтегральною функцією управління цим процесом.
Основна задача планування - визначити цілі, задачі і програми підготовки команд і способів здійснення цих цілей. Планування підготовки баскетбольних команд і відповідальних гравців базується на загальних об'єктивних закономірностях тренування. До них відносяться єдність загальної та спеціальної підготовки, безперервність тренувального процесу, направленість до максимуму досягнень, взаємозв'язок послідовності і тенденцій до максимальних навантажень, хвилеподібність динаміки навантажень, циклічність.
Рівень розвитку функціональних можливостей гравців, досягнутий в одному сезоні, повинен закріплятися і розвиватися в другому. Форсована підготовка не дає добрих результатів, а приносить шкоду здоров'ю спортсменів.
При складанні планів аналізується попередній план, його задачі, зміст, ступінь виконання, допущені помилки. Потрібно враховувати можливість створення передумов для успішного рішення задач в подальші періоди роботи. В кожному подальшому плані вимоги до спортсменів підвищуються.
При складанні планів тренування потрібно дотримуватися ряд вимог
- облік задач і умов роботи;
- конкретність і можливість, варіативність;
- прийнятність і перспективність.
Управління спортивним тренуванням - чітко визначає які вправи, в якому об'ємі, послідовності, співвідношенні, з якою інтенсивністю повинні використовуватись в кожному періоді чи етапі занять з врахуванням закономірностей розвитку спортивної форми для отримання результату в потрібний нам строк. Періодизація - це закономірні часові зміни структури і змісту тренування в рамках відносного кругообігу тренування - певного циклу.
1.2. Види планування.
В підготовці баскетболістів існує два розділи планування - командне і індивідуальне, тісно зв'язані між собою. Командне планування спостерігає: перспективне - на 4 роки, поточне - кожен рік, оперативне - по етапам і на період зборів.
1.2.1. Перспективне планування.
Це програма підвищення майстерності гравців і команди, де спостерігаються не тільки контрольні завдання на певні строки, але й засоби, за допомогою яких намічається вирішення певних задач. Такий план складається як для команди так і для кожного баскетболіста. Ціль перспективного планування - виявити систему роботи тренера та спортсмена, забезпечити цілеспрямоване та економне використання часу для вирішення важливих задач, учбово-тренувального процесу, спостерігати можливі реакції організму та психіки спортсмена на планувальні навантаження, щоб підійти до відповідальних змагань, в стані найліпшої готовності. В залежності від контингенту спортсменів строк даного планування може бути чотирьохлітнім (олімпійський чи спартакіадний цикл) чи багаторічний - для молодих перспективних спортсменів, здатних досягнути високих результатів міжнародного класу, через п'ять років і більше. Перспективне планування не слід перетворювати в механічну суму декількох річних планів з незмінним повторенням із року в рік, одних і тих же задач з одним і тим же змістом.
1.2.2. Поточне планування.
Базується на перспективному і відрізняється від нього меншою продовжуваністю (мезоцикл, етап, тренувальний рік), більшою конкретністю цілей, задач методів, більш точним розрахунком часу по різним видам підготовки (фізичної, технічної, тактичної і т д.). В основі поточного планування використовується існуючі научні закономірності динамічної спортивної форми (встановлення, стабілізації, короткочасне зниження) чи другі самобутні структури тренувального року.
Серед всіх операцій поточного планування найбільш важливими є:
§ вибір оптимальної кількості змагань, це залежить від основної цілі тренувального року, кваліфікації, рівня підготовки баскетболістів та календаря змагань;
§ вибір оптимальної структури тренувального року, що зв'язано перш за все з кваліфікацією баскетболіста Поточне планування розвиває, деталізує якісні та кількісні характеристики основних положень перспективного плану приміняючи до задач виступів в офіційних змаганнях на протязі річного циклу.
Для успішних виступів в змаганнях важливо щоб стан найвищої готовності досягнувся до часу проведення головних змагань. Тому поточне планування базується на закономірностях розвитку спортивної форми і основне для них періодизація кругового тренування. Річний цикл тренування прийнято розділяти на підготовчий, змагальний і перехідний періоди, що відповідають трьом основним фазам розвитку спортивної форми - встановлення стабілізації, досягнення високого рівня, зниження.
2.3. Оперативне планування.
Воно здійснюється на основі поточного, воно створюється на короткий проміжок часу. Оперативні плани складаються на віддільні періоди року (етап чи місяць) і на кожне тренувальне заняття. Даний вид планування спостерігає чітку конкретизацію задач, засобів, методів, об'єму та інтенсивності навантажень, а також оперативне коректування окремих занять в недільному циклі. Планування засобів підготовки і тренувальних навантажень в ньому основані на закономірностях недільного циклу тренування. Кожна неділя тренування являє собою закінчений цикл, що відображає загалом закономірності даного етапу підготовки, так і часткові закономірності кожного недільного циклу.
В спортивній практиці відомі випадки, коли планування учбово-тренувального процесу баскетболістів носить формальний характер. Це відбувається тому, що за часту відсутній єдиний підхід до форми та змісту планування. Формалізму в плануванні можна уникнути при умові розуміння і дотримання деяких загальнотеоретичних етапів, що мають значення обов'язкових вимог: цілеспрямованість, систематичність, всебічність, реальність, простота, наглядність планування.
2.4. Вимоги, що до планування.
Цілеспрямованість – планування слід проводити в чіткому визначеної кінцевої цілі тренувального процесу і створення перспективи на виявлення етапи часу.
Систематичність – планування спостерігає певну систему конкретизації і деталізації планів, що забезпечують постій прємствіність в учбово-тренувальному процесі, чіткий його зв’язок всіх його елементів.
Всебічність – планування заключається в повному розкритті виховних, оздоровчих, освітній і других задач, що витікають із кінцевої цілі і підборі відповідних цим задачам засобів та методів.
Конкретність – забезпечується деталізацією планувальних задач, засобів та методів в чіткій відповідності зі станом тих хто тренується, матеріальними, кліматичними і другими умовами. Слід враховувати, що спроби конкретизувати учбово-тренувальний процес на довгий строк до успіху не приводили.
Завантажити реферат