Вправи для підготовки баскетболіста

3. Вихід до щита, коли м’ячом володіє гравець у куті майдан­чика.

4. Вихід до щита вздовж бокової лінії, коли м’яч знаходиться у гравця в центрі ділянки штрафного кидка.

Орієнтовні вправи для оволодіння зонним захистом.

1. Дії проти чисельно переважаючого суперника. Три гравця, розташувавшись трикутником і швидко передаючи м’яч один одному, намагаються створити одному з партнерів можливість атаки кошика дальнім кидком. Два захисники, узгоджувано змінюючи позиці і на­магаються заважати виконанню прицільного кидка або перехопити м’яч. Виконується на одному місці і з переміною позицій нападаю­чими.

2. Атака одного нападаючого двома захисниками. Гравці почергово пересуваються з веденням м’яча для атаки кошика. Захисник намагається змістити нападаючого до однієї з ліній, де його відразу ж атакує другий захисник, намагаючись разом з першим ві­дібрати м’яч. Вправа може застосовуватись і при одночасному ру­хові двох гравців по крайніх коридорах. У цьому випадку завдан­ням захисників є зміщення підопічних до cepeднього коридору, де діють два партнери.

3. Зміна позицій захисників при чисельній рівності з напа­даючими; а/ розміщуючись під щитом на різних ділянках майдан­чика і у різній розстановці в умовах гри 2 x 2, 3 x 3, 4 x 4, 5 x 5, захисники змінюють свої позиції згідно з передачами нападаючих, що стоїть на місці; б/ те саме, відповідно до входів у зону окре­мих гравців і змін позицій інших партнерів; в/ те саме, при відступанні до кошика, який захищають, від середини майданчика, по довгих коридорах майданчика і по всьому Майданчику.

4. Організація боротьби за м’яч, що відскочив від щита при чисельній нерівності та рівності суперників: а/ нападаючі після передач м’яча у певних розстановках виконують кидки із середніх і дальніх дистанцій, намагаючись знову оволодіти м’ячем. Захис­ники в момент кидка займають позиції з таким розрахункам, щоб заважати входити нападаючим у зону оволодіння м’ячем; б/ те саме, після кидків у кошик з ближніх дистанцій, що виконуються гравцями, які входять у зону.

Орієнтовні вправи для оволодіння персональним захистом:

1. “Тримання” гравця з м’ячем, розташованого поблизу кільця /в парах/. Захисник приймає стійку з виставленою вперед ногою і піднятою вгору рукою. На обманний рух нападаючого він відпові­дає невеликим кроком назад і в сторону можливого проходу, після початку ведення робить один крок вперед, а потім пересувається приставними кроками. Кидок закриває ближньою до м’яча рукою.

2. Перехват м’яча у нападаючих, що просуваються до кільця: захисник, відступаючи, намагається не дати кому-небудь з нападаю­чих встати йому за спину і, спостерігаючи за м’ячем, готується до перехвату; те саме, але три нападаючих діють проти двох захисни­ків.

3. “Тримання” гравця, який намагається звільнитись, отримати м’яч. Гравці розміщуються в парах біля бокових ліній. За сиг­налом нападаючі намагаються звільнитися від опіки, щоб одержати м’яч. Захисники заважають цьому. Вчитель передає м’яч гравцю, то звільнився від опіки.

4. Нападаючий стає під кільце, перед ним розміщуються три захисники. Нападаючий намагається пройти під другий щит. Троє захисників заважають цьому.