У 90-і роки японська економіка зіштовхнулася з цілим поруч серйозних проблем, що проявилися в ході економічної кризи 1993 р. Стали зникати переваги японської організаційної моделі. Економічний ріст довгий час підтримувався за рахунок робітників і споживачів. Згода між робітниками і підприємцями заснувалося на досить швидких темпах росту економіки, що у свою чергу забезпечувало підвищення життєвих стандартів. Виникаючої розбіжності погашалися різного роду подачками, починаючи від наявних у конвертах і кінчаючи аграрним протекціонізмом. Тому сприяв відносно рівний розподіл багатства. Однак в останні десятиліття економічний ріст значно сповільнився, що послабило можливості істотного підвищення життєвого рівня населення. Надзвичайно різке підвищення цін на нерухомість у 80-х роках помітно розділило країну на імущих і незаможніх.
Змінилися конкурентні позиції японських підприємців на міжнародних ринках. Скоротилося позитивне сальдо торгового балансу стосовно ВВП (2,5% у 1995 р.). За минуле десятиліття рівень заробітної плати. збільшився майже на третину. Різко зросли витрати на робочу силу, за рівнем яких в обробній промисловості Японія поступається тільки Німеччини і Швейцарії. Цінові конкурентні переваги японських товарів послабились в порівнянні з багатьма країнами. Японія не переборола відставання від інших західних країн в області соціальної інфраструктури. Зокрема, вона поступається іншим країнам по числу квартир на тисячу жителів (майже на сто, у 1988 р. на тисячу жителів було 342 квартири), а також по загальній середній площі квартир. Подолання цього розриву зажадає значних засобів і може стримувати процес виробничого накопичення. Пагано для економічного росту змінюється демографічна ситуація, обумовлена різким збільшенням частки літніх у складі населення. Наприкінці сторіччя частка пенсіонерів у віці 65 і більш років досягнула 16% усього населення в порівнянні з 13% у США і 15% у Британії. Дана тенденція може привести до зниження заощаджень і збільшенню споживання.
Незважаючи на величезні успіхи японських компаній у розвитку цілого ряду напрямків мікроелектроніки й інших наукомістких виробництв, зберігається значна залежність від американської технології. Більш половини програмного забезпечення, що застосовується для розробки приладів, на яких робляться напівпровідники і складні плати, випускається в Америці. Причому взаємозв'язок між попитом і пропозицією в цій сфері досить складна. Відстає Японія від ряду країн за рівнем комп'ютеризації. У 1993 р. там на сто чоловік доводилося 10 комп'ютерів, у США - 29, Австралії - 19, Канаді - 18, Великобританії - 17, ФРН, Франції - 14.
У Японії високі ціни на нерухомість, особливо на землю, що стримують приватне споживання і відповідно є причиною цілого ряду економічних проблем. Вони перешкоджають процесу накопичення в малих і середніх компаніях, що збільшує їхню залежність від зовнішніх джерел фінансування. У той же час необхідність для людей відкладати засоби для придбання невеликого будиночка, що у дев'ять разів перевищують середній по країні прибуток, допомагала підтримувати особисті заощадження на найвищому рівні у світі.
У зв'язку зі спадом ділової активності в країні в 90-і роки і зміцненням позицій японських корпорацій на міжнародних ринках стала піддаватися сумніву система державного і корпоративного керування. У цьому напрямку діє й еволюція в сприйнятті Японії як партнера - конкурента США й інших західних країн, що стали розглядати її економічну систему як ворожу, конфронтаціону стосовно інших країн по своїй суті. Даний аспект, а головне, перетворення Японії в найбільшого суб'єкта світової економіки підводять країну до переосмислення її зовнішньоекономічних і зовнішньополітичних позицій у світовій економіці.
Торгові відношення між Україною і Японією.
Україна і Японія мали низький товарообіг, об'єм якого в 1994 р. склав $53,6 млн., що не відповідало потенційним можливостям обох держав,
У 1995 р, була підписана спільна українсько-японська угода, що стало основою для розширення зовнішньоекономічних зв'язків між двома країнами. Було прийняте рішення про виділення Україні японського кредиту в розмірі $23,4 млн. Однак висунуті з боку уряду вимоги про виділення кредиту Україна зуміла виконати тільки в грудні 1995 р. У 1996 р. спостерігалося подальше збільшення товарообігу між Україною і Японією (більш ніж у 2 рази в порівнянні з 1995 р.), в основному, за рахунок реалізації японського кредиту під закупівлі їхніх товарів.
Три групи українських товарів: продукти неорганічної хімії, чорні метали й алюміній склали більш 90% українського експорту в 1996 р. Номенклатура товарів, що закуповуються Україною в Японії, декілька ширше. Більш 1/5 засобів затрачається на закупівлю японських автомобілів.
Роблячи прогнози перспективи українсько-японських торгових відносин, варто очікувати, що вони надалі будуть розвиватися більш високими темпами. Це підтверджується довгостроковими контрактами, підписаними в 1997 р.
Відповідно до контрактів:
• на японський Центральний банк покладена задача по розміщенню українських облігацій у Японії (об'єм 250 млн. долл. США по ставці 3,5% річних);
• передбачено експортне кредитування на реконструкцію АТ "Білоцерковшіна" (сума 50 млн.долл. США);
• передбачається відкриття в Україні представництв головних японських корпорацій "Нісе Іваі", "Міцубісі", "Міцуі" і "Сумімото" із метою організації системної і цивілізованої торгівлі між країнами.
При цьому особлива увага буде виділено не тільки безперебійному функціонуванню торгових домів окремих японських фірм, але й оснащенню українських підприємств сучасним технологічним устаткуванням і апаратурою (для гірничодобувних комбінатів від компанії "Комацу" - на 15 млн. долл. США, для державних телекомпаній від різних японських фірм - на 10 млн. долл. США, для виробничого об'єднання «Южмаш» від японських виробників побутової техніки - на 15 млн. долл. США і т.д.)
Передбачено надання Україні пільгових довгострокових кредитів під гарантії з метою виробництва конкурентноздатної на світовому ринку української продукції (метали, цукор, насіння. Зерно і т.д.)
Література
1. Ломакин В. К. Мировая экономика: Учебник. Москва, 1998.
2. Миклашевская Н. А., Холопов А. В. Международная экономика.
Москва, 1998.
3. Овчинников Г. П. Международная экономика. Санкт-Петербург, 1998.
4. Ростов Є. Ф. Економіка кран світу: Довідник. Київ, 1998.
5. Філіпенко А. С., Вергун В. А., Бураковський І. В. та ін. Економіка зарубіжних країн: Підручник 2-ге вид. Київ, 1998.
6. Румянцев А. П. , Румянцева Н. С. Международная экономика. Киев, 1999.
7. Шлихтер С. Б., Лебедева С. Л. Мировая экономика. Москва 1998.
8. World economic outlook. Dec. 2000. IMF, 2000.
9. World development report, 1999/00. Washington, D. C., 2000.
Завантажити реферат