ВІЛ/СНІД : характеристика та шляхи попередження.
В кінці ХХ ст. людство зіткнулося з появою нової вірусної хвороби - СНІДУ (синдрому надбаного імунодефіциту). Цим терміном позначено кінцеву стадію ВІЛ-інфекції (вірусу імунодефіциту людини) - збудника СНІДУ.
Вперше, офіційно СНІД, як хворобу було визнано у 1981 році в США. За думкою американського вченого Роберта Галло, ВІЛ виник дуже давно і розповсюджувався в ізольованих від зовнішнього світу групах корінного населення Африки. Економічне освоєння територій і розширення контактів сприяло розповсюдженню вірусу в інших регіонах.
В теперішній час ВІЛ - інфекція зареєстрована практично в усіх країнах світу. Згідно міжнародним даним за час розвитку епідемії до 2002 року було інфіковано понад 36 млн. дорослих і дітей, з яких 16 млн вже померло від СНІДу. Щоденно у світі інфікується ВІЛ близько 7000 осіб, 9 осіб з 10 не знають, що вони уражені вірусом.
Наша держава має найвищий ступінь розповсюдженості хвороби серед республік колишнього СРСР. Найбільш уражені ВІЛ - інфекцією жителі Одеської, Луганської, Донецької, Дніпропетровської, Миколаївської областей, АР Крим, міст Києва і Севастополя. Хвороба уражає переважно молоде покоління - найбільш активну у репродуктивному і прцездатному відношенні верству населення. Це одна з найхарактерніших ознак СНІДу - вплив на суспільно корисне життя молодого, здорового прошарку людей.
Україна займає перше місце в Європі за числом ВІЛ-інфікованого молодого покоління - юнаків та дівчат віком від 15 до 24 років (1,3% юнаків та 0,6 дівчат)
За даними міжнародних організацій, лікування ВІЛ/СНІДу є найбільш дорогим з усіх видів медичної допомоги. Мільйони доларів витрачають провідні наукові заклади світу на вивчення хвороби, розробку діагностичних і лікувальних препаратів, створення анти-СНІД вакцини, але поки що - безрезультатно.
Збудник СНІДу - вірус імунодефіциту людини (ВІЛ), який викликає (синдром) клінічних ознак, які обумовлені глибоким ураженням імунної системи організму. Стійкість цього вірусу у зовнішньому середовищі невисока. Він гине при температурі + 100 С миттєво, при + 56 С протягом 30 хвилин, швидко руйнується під дією спирту, ефиру, ацетону, пероксиду, водню, хлоровмістких препаратів та сонячних променів. Збудник СНІДу виявляється в різних біологічних рідинах організму, в найбільших концентраціях він присутній в крові і спермі. ВІЛ уражає живі клітини (лімфоцити) і розвивається в них. Живі клітини використовуються як "інкубатор", в якому відбувається їхній поділ і розмноження. Розміри ВІЛ дуже малі: на лінії довжиною в 1 см може розміститись близько 100 тис. вірусних частинок. Вірус повільно викликає тривалу хворобу з певним латентним періодом (час з моменту ураження до проявів хвороби) від 1 до 15 років. При цьому людина, яка заразилася, відчуває себе здоровою, являючись джерелом розповсюдження хвороби.
Початковими, найбільш характерними ознаками є одночасне збільшення 2-3 груп лімфатичних вузлів, слабкість і швидка втома, тривала (більше 1-2 місяців) підвищена температура тіла без поважних причин, нічна пітливість, швидке зниження ваги тіла, гнійно-запалювальні висипи на слизовій оболонці ротової порожнини, статевих органів і шкіри, та ін. Встановлення діагнозу СНІД потребує обов’язково лабораторного підтвердження. ВІЛ не живе в організмі тварини. Для своєї життєдіяльності і розмноження він потребує у клітинах людини і тому не може передаватися від тварини до людини. Отже отримати ураження вірусом, який викликає СНІД, можливо тільки від людини, яка є сама джерелом ВІЛ-інфекції.
Ураження може відбуватися у випадку, коли вірус потрапив в організм завдяки крові, спермі або піхвовим виділенням ВІЛ-інфікованої людини. Отже, можна говорити про три шляхи передачі ВІЛ-інфекції:
- статевий;
- парентеральний (проникнення вірусу в кров);
- вертикальний (від ВІЛ - інфікованої матері дитині).
Проникнення вірусу в організм можливе у таких ситуаціях:
1. При ін’єкційному введенні наркотиків (спільне користування одним шприцом та голкою), при виготовленні наркотику з додаванням до розчину крові, при розборі наркотику різними шприцами з однієї спільної посудини.
2. При використанні нестерильних хірургічних інструментів, а також інструментів, для здійснення татуювання і персінгу.
3. При незахищених сексуальних контактах з ВІЛ-інфікованим партнером або партнершею.
4. Під час пологів і годування грудним молоком від ВІЛ-інфікованої матері дитини.
Статистика захворювань СНІДу в США показує, що 15% хворих заразились статевим шляхом, 80% при вживанні наркотиків, 3% - при переливанні крові, 1% склали діти хворих батьків, і лише 1% випадків фактор зараження не встановлений.
Групи ризику:
- гомосексуалісти (75%);
- наркомани, які вводять наркотики внутрівенно.
3. Жінкам секс бізнесу (імовірність зараження збільшується тривалістю статевого зв’язку: за три роки інфікується приблизно - 45-55% жінок і 35-45% чоловіків зараженого подружжя).
4. Особи, що часто змінюють статевих партнерів, вступають у випадкові статеві стосунки.
5. Новонароджені, у яких матері хворі на СНІД (серед дітей, які народилися від заражених матерів, інфікованими виявляється 25-35%, годування інфікованою жінкою дитини приводить до зараження у 25-35%).
6. Реципієнти крові і препаратів крові (передача вірусу при переливанні зараженої крові приводить по статистиці до зараження у 80-100% випадків). За зараження і розповсюдження ВІЛ/СНІДом громадяни України несуть відповідальність відповідно до Кримінального Кодексу України (ст.130,131).
Физиологические эффекты алкоголизма
Информацию на эту тему радостной не назовешь, но и обойти ее тоже нельзя. Ознакомимся с тем, что способен сделать алкоголь с нашим организмом.
· Кровь. Алкоголь угнетает продукцию тромбоцитов, а также белых и красных кровяных телец. Итог: малокровие, инфекции, кровотечения.
· Мозг. Алкоголь замедляет циркуляцию крови в сосудах мозга, приводя к постоянному кислородному голоданию его клеток, в результате чего наступает ослабление памяти и медленная психическая деградация. В сосудах развиваются ранние склеротические изменения, и возрастает риск кровоизлияния в мозг. Алкоголь разрушает связи между нервными клетками мозга, вырабатывая в них потребность в алкоголе и алкогольную зависимость. Разрушение клеток мозгаи дегенерация нервной системы, порой приводят к пневмонии, сердечной и почечной недостаточности или органическому психозу. Белая горячка – состояние, сопровождающееся крайним возбуждением, психическим помешательством, беспокойством, лихорадкой, дрожью, быстрым и нерегулярным пульсом и галлюцинациями, которое часто возникаетпри приеме большого количестваалкоголя после нескольких дней воздержания.
· Сердце. Злоупотребление алкоголем вызывает повышение уровня холестерина в крови, стойкую гипертонию и дистрофию миокарда. Сердечно-сосудистая недостаточность ставит больного на край могилы. Алкогольная миопатия: дегенерация мышц в результате алкоголизма. Причины этого – не использование мышц, плохая диета и алкогольное поражение нервной системы. При алкогольной кардиомиопатии поражается сердечная мышца.
Завантажити реферат