2) середню – частота припливів складає 10-20 на добу, відзначається головний біль, запаморочення, погіршення сну і пам’яті;
3) важку – частота припливів більше 20, виражені клінічні прояви захворювання і майже повна втрата працездатності.
Лікування необхідне хворим на важку і середню ступеня важкості форми клімактеричного синдрому.
Клімактеричні ДМК у жінок у віці понад 40 років складають 50-60% усіх випадків кровотеч у цей період життя.
Гормональна функція яєчників з настанням менопаузи припиняється не відразу. Спочатку порушується розвиток фолікула (персистенція фолікула), що зумовлює появу кровотеч дисфункціонального характеру (геморагічна метропатія у зв’язку з гіперплазією залоз ендометрію і гіперпластичними у слизовій оболонці матки і самій матці). Порушення овуляції і утворення жовтого тіла виражається персистенцією фолікула. Жовте тіло не утворюється, МЦ стає ановуляторним. Кровотечі у клімактеричний період починаються найчастіше після затримки менструації, звичайно надто надмірні і тривалі, схильні до рецедивування, іноді протягом 4-5 років.
Причиною маткової клімактеричної кровотечі можуть бути:
1. при ДМК – вікове підвищення гіпоталамічної активності, одним з проявів якої служить збільшення рилізинг-секреції ФСГ, яка стимулює гонадотропну функцію гіпофізу (ФСГ); у яєчниках виникає персистенція фолікулів, у матці – гіперпластичні процеси;
2. рак шийки і тіла матки, рак яєчників з метастазами у матку;
3. міома матки;
4. ендометріоз;
5. поліпи тіла і шийки матки;
6. запальні захворювання ЖСО;
7. неправильне положення матки (фіксована ретрофлексія);
8. тривалий прийом гормональних препаратів.
Лікування починають з лікувально – діагностичного вишкрібання слизової оболонки матки.
Призначають:
- загальнозміцнюючу терапію: раціональний режим праці та відпочинку, повноцінне харчування (з виключенням продуктів, які збуджують нервову систему) – оптимально молочно-рослинну дієту; достатній за тривалістю сон (7 – 8 год. на добу); вітаміни (“Ундевіт”, “Декамевіт”, токоферолу ацетат). Тривале перебування на свіжому повітрі, гідро процедури;
- седативні засоби; психотерапію;
- гормонотерапію у два етапи: перший – гормональне лікування, спрямоване на усунення клімактеричного синдрому або зупинку кровотечі, або її повне виключення.
Вишкрібання слизової оболонки матки справляє терапевтичний ефект - кровотеча припиняється у наслідок видалення функціонального шару ендометрію і скорочення матки у відповідь на механічне подразнення.
Гормональний гемостаз проводять комбінованими (естрогенно-гестагенними) препаратами – ноновлон, бісекурин.
Гормональну терапію, спрямовану на зупинку кровотечі, поєднують із засобами, які посилюють скоротливу функцію матки (окситоцин, мамофізин), і препаратами, які посилюють згортання крові (кальцію хлорид, вікасол, дицинон, кропива, водяний перець тощо).
З метою нормалізації менструальної функції використовують прогестерон, синтетичні прогестини (оргаметрил, норколут, ОПК – 12,5% розчин). З метою пригнічення менструальної функції і для гальмування функції яєчників призначають курси андрогенів (сустанон – 250, амбосекс, метилтестостерон).
Поряд з гормональною терапією призначають фізіотерапевтичні методи лікування (електролікування і ультразвук на ділянку матки і яєчників).
У разі неефективного комплексного консервативного лікування, коли гіперплазія або поліпоз ендометрію розвивається на тлі естрогенної насиченості, удаються до хірургічного лікування – видалення матки з придатками.
Ювенільні маткові кровотечі – це порушення менструального циклу у дівчаток у період статевого дозрівання, котре проявляються надмірними матковими кровотечами, які тривають більше ніж 7 днів. Ювенільні кровотечі (ЮК) виснажують організм дівчинки, а в деяких випадках є загрозою для життя.
Етіологія з’ясована не достатньо. У розвитку ЮК велику рол ь відіграє стан нервової системи (психічна травма, перевтома, порушення режиму сну і відпочинку).
Причинами ЮК можуть бути:
- гіпертиреоз;
- гіпофізарне ожиріння;
- виснаження організму;
- ревматизм;
- загальний і частковий інфантилізм;
- захворювання крові, печінки;
- захворювання ССС;
- важкі форми гломерулонефриту;
- грип, ангіна;
- туберкульоз тощо.
Всі ці захворювання можуть приводити до порушення взаємозв’язку між гіпофізом та гіпоталамусом, відбувається персистенція фолікула, що зумовлює переважання естрогенів над прогестероном і як наслідком кровотеча.
Клініка. Менархе у дівчаток з ЮК звичайно настають у 12 – 13 років, але після них нерідко спостерігається аменорея різної тривалості з наступною матковою кровотечею. ЮК можуть виникати раптово і бути надмірними, інколи можуть тривати протягом кількох тижнів, при цьому кровотеча помірна. Загальний стан хворих майже завжди важкий, різко виражена анемія.
У більшості випадків ЮК спостерігається у зимові або весняні місяці (нестача вітамінів у раціоні).
Діагностика. Частіше страждають дівчата з гіпопластичною конституцією, вираженою вегетодистонією, дисменореєю; нерідко під час обстеження відзначаються збільшення щитоподібної залози, в анамнезі – психічна або фізична травма, інфекційні та важкі екстрагенітальні захворювання.
Під час зовнішнього гінекологічного дослідження визначають розвиток зовнішніх статевих органів. Внутрішні статеві органи досліджують через пряму кишку.
Лікування направлене на:
- зупинку кровотечі і відновлення крововтрати;
- усунення причини кровотечі;
- відновлення нормального менструального циклу.
Симптоматичними засобами для гемостазу при ЮК є:
- кальцію хлорид 5 – 10 мл 10 % розчину внутрішньовенно;
- АКК 50 мл 5 % розчину внутрішньовенно, крапельно;
- вікасол 1 мл 1 % розчину внутрішньом’язово;
- фібриноген, суха плазма внутрішньовенно.
Засоби, що скорочують матку:
- ергометрин 1 мл внутрішньом’язово;
- мамофізин по 1 мл внутрішньом’язово;
- окситоцин 1 мл підшкірно;
- котарніну хлорид по 0,05 г (1 табл.) 3 рази на добу.
При відсутності ефекту проводять гормональний гемостаз (комбінацією естрогенів з гестагенами найчастіше). У разі неефективності консервативного лікування, за життєвими показниками, проводять діагностично-лікувальне вишкрібання слизової матки. Призначають також препарати заліза, гемостимулін, вітамінотерапію (тіамін, піридоксин, аскорбінову кислоту, ціанокобаламін).
Для нормалізації МЦ призначають гормональну терапію, паралельно застосовуючи фізіотерапевтичні методи лікування: УВЧ, комір за Щербаком, іонтофорез кальцію хлориду.
У профілактиці ЮК вирішальну роль відіграє створення максимально сприятливих умов для правильного розвитку дитячого організму.
Завантажити реферат