Економіка країн Бенілюкса

· протягом другого етапу Європейського ЕВС Люксембург не був предметом обговорення з приваду дефіциту бюджета;

· жодного разу Люксембург не проводив девальвацію національної валюти- Люксембургзького франка, яка б суперечила спільним інтересам Монетарної системи країн ЄС.

Таким чином Люксембург теж відповідає необхідним умовам, зазначеним в Маастрихському Договорі [14].

Наступну характеристику в Брюселі було надано і Нідерландам:

· середній рівень інфляціі в Нідерландах станом на 1998р. становив 1.8%, що вище ніж в Бельгіі і Люксембурзі, але все-таки ще нищий встановленого ліміту;

· Нідерланди не мають дефіциту бюджету;

· девальвація Нідерландського гульдена не суперечила монетарній політиці ЄС;

· Нідерланди відповідають усім критеріям для введення загально-європейської валюти [14].

Монетарна політика не є єдиною ланкою інтегрованості країн Бенілюкса. З огляду на те, що в країнах необхідні реформи скорочення безробіття, подальші реформи ринка праці, країни Бенілюкса прагнуть до співпраці в регулюванні ринка праці. Визначальними є досягнення “Doorn group”. Саме її діяльність і стане предметом обговорення в наступному параграфі.

Так у вересні 2000р.” Doorn group” – об’єднання професійних спілок країн Бенілюкса, а крім того Німеччини, провела вже четверту щорічну зустріч. Об’єднана група спільними зусиллями оцінила результати досягнутих в 2000р. угод по витратах в чотирьох країнах в контексті “формули координування”, яку вони прийняли в минулому році. В цій формулі зазначено, що країни повинні шукати стандарти виплат, які б відповідали змінам цін і продуктивності праці. Крім того союзи приділили увагу питанням кооперації у вирішенні питань тривалості робочого дня і продовження навчання підчас роботи.

7-8 вересня 2000р. Понад 50 провідних представників професійних спілок Бельгіі, Нідерландів, Люксембургу та Німеччини зустрілися в рамках діяльності “ Doorn group” в Люксембурзі [11]. Назва об’єднання походить від назви міста, де в 1998р. професійні спілки вищезгаданих країн прийняли спільну декларацію, в якій зазаначалося міцне бажання країн знайти можливості для координування через кордони питань, що стосуються виплат на заробітну плату та умов праці в рамках ЄС [11]. Декларація “Doorn group” вперше в історії зазначила той факт, що спілки з різних країн визнали єдині стандарти в цьому питанні. Одним з головних питань зустрічі стали суттєві збільшення рівнів виплат в країнах. Відповідно до цифр, наданих національними організаціями професійних спілок, всередньому зростання у 2000р. сягнули рівня: 4.5% в Люксембурзі, 3.6% в Бельгіі, 3.5% в Нідерландах і 2.3% в Німеччині. Щодо “Формули координаціі”, то тільки Бельгія змогла досягти рівня, який враховує в повній мірі відповідність рівня інфляціі рівню продуктивності

праці [11].

Наступна таблиця використовує дані звіту “Doorn group” (див.ст.13)[12].

Таким чином четверта щорічна зустріч свідчить про те, що країни Бенілюкса широко взаємодіють і є “піонерами” транснаціональної координаціі дій зокрема на ринку праці.

2.3 Структурний аналіз національних економік країн Бенілюкса

2.3.1 Економіка Нідерландів: проблеми соціально-ринкового господарства. Особливості інвестиційного клімата Нідерландів.

Нідерланди на перший погляд є досить успішною європейською країною з надзвичайно високим рівнем соціального захисту своїх громадян. Загальна ситуація в економіці країни вцілому сприятлива: для країни характерне стабільне економічне зростання, незначні циклічні коливання протягом 1990-х рр., позитивне сальдо платіжного балансу, низький рівень інфляціі, стабільна національна валюта-гульден і дуже низький рівень безробіття. Не зважаючи на це, на думку відомого економіста О.І.Погорлецького, в голандській економіці існують також важливі структурні проблеми, до числа яких можна віднести:

· застарілу спеціалізацію промисловості (середній ступінь наукомісткості промислового виробництва);

· високий ступінь залежності від зовнішніх факторів (експортна доля країни складає 54% );

· високі трудові витрати як результат розгалуженої системи соціального захисту населення (це змушує багатьох національних компаній переносити виробництва, що потребують високої інтенсивності праці, в регіони з більш низькою вартістю рабочої сили);

· зниження частки промисловості і розширення сфери послуг, що в умовах глобальної економіки є джерелом нових проблем для країни з традиційно експортною орієнтацією.

Деякі проблеми викликані і соціально-ринковим господарством Нідерландів. Соціал-демократи, які знаходяться при владі, створили в країні високий ступінь соціального захисту населення, який передбачає відповідний розмір пенсій і допомоги по безробіттю, майже безкоштовне медичне обслуговування. Так особливою гордістю Нідерландів є система охорони здоров’я, на яку витрачається до 10% ВВП країни і в якій зайнято 10% трудових ресурсів країни [1,254]. В Нідерландах діє спеціальний Закон про непрацездатність, відповідно до якого кожна людина, яка має проблеми зі здоров’ям, може пройти повне медичне обслідування і отримати інвалідність на все життя і допомогу по інвалідності в розмірі 70% заробітної плати на останньому місці працевлаштування [1,254].