Вступ
1.Сутність, структура та критерії розмежування ринку.
1.1. Сутність ринку та його роль.
1.2. Структура ринку та його функції.
1.3. Умови розмежування ринку.
2. Сучасний стан зовнішнього ринку України.
2.1. Аналіз сучасного стану зовнішнього ринку України.
2.2. Чинники, що впливають на розвиток зовнішнього ринку України.
2.3. Напрямки вдосконалення зовнішньоекономічної діяльності України.
3. Перспективи розвитку ринкових відносин в Україні.
3.1. Тенденції розвитку ринкових відносин в Україні.
3.2. Проблема переходу України до ринкової економіки.
Висновки
Додатки
Список використаної літератури
ВСТУП
Ринок – одне з вагоміших досягнень цивілізації, яке сформувалося в процесі довгого історичного розвитку.
Для вирішення основних економічних проблем найбільш ефективною та гнучкою виявилася саме ринкова система. Ринок є однією з найрозповсюдженіших категорій в економічній теорії та господарській практиці. Досвід виявив, що сучасна ринкова система краще, ніж інші, пристосована для використання досягнень науково-технічного прогресу, інтенсифікації виробництва і у кінцевому рахунку для більш повного задоволення потреб споживачів. В основі цієї системи знаходиться поняття “ринок”, яке має різні трактування в нашій країні , так і за кордоном. Саме ринкова економіка надає можливість кожному члену суспільства підвищити свій рівень життя. Тому виграє суспільство в цілому.
Ось чому вивчення ринку, його функцій, специфіки надзвичайно важливе у сучасних умовах, коли Україна переходить до ринкової економіки.
Сучасна ринкова економіка являє собою складний організм , що складається з величезної кількості різноманітних виробничих, комерційних, фінансових і інформаційних структур , що взаємодіють на фоні розгалуженої системи правових норм бізнесу, і що об'єднуються єдиним поняттям - ринок.
По визначенню ринок - це організована структура, де "зустрічаються" виробники і споживачі, продавці і покупці, де в результаті взаємодії попиту і пропозиції виробників встановлюються і ціни товарів, і обсяги продажів. При розгляді структурної організації ринку визначальне значення має кількість виробників і кількість споживачів, що беруть участь у процесі обміну загального еквівалента вартості на якийсь товар. Ця кількість виробників і споживачів, характер і структура відношень між ними визначають взаємодію попиту і пропозиції. При цьому ринки приймають самі різні форми. Найближча автозаправна станція, закусочна, магазин грамплатівок, пришляховий ларьок фермера, усе – це звичайні ринки. Нью-Йоркска фондова біржа і Чикагська зернова біржа - це уже високорозвинені ринки, на яких покупці і продавці відповідно акцій, облігацій і сільськогосподарської продукції з усього світу встановлюють контакт один з одним. Подібною уявою й організатори аукціонів зводять разом покупців і продавців предметів мистецтва, худоби, держаного сільськогосподарського устаткування, а іноді і нерухомості. Всі ці ситуації, що зв'язують потенційних покупців із потенційними продавцями, утворюють ринки. Як випливає з наведених прикладів, одні ринки є локальними, тоді як інші носять національний або міжнародний характер. Деякі відрізняє особистий контакт між пред'явником попиту і постачальником, а інші є безособовими – на них покупець і продавець ніколи не бачать або зовсім не знають один одного. Існує безліч видів ринків, головні з який можна згрупувати по таких трьох ознаках.
Основні види ринків
З погляду відповідності чинному законодавству |
По економічному призначенню об'єктів ринкових відносин |
По просторовій ознаці |
- легальний ринок - тіньовий ринок |
- споживчий ринок - ринок капіталів - ринок робочої сили - ринок інформації - фінансовий ринок - валютний ринок і ін. |
- місцевий ринок - національний ринок - міжнародний регіо- нальний ринок - світовий ринок |
Кожен із цих ринків, у свою чергу, можна розділити на складові елементи. Так ринок засобів виробництва включає ринок землі, верстатів, кормів, газу і т. д.; ринок інформації - ринки науково-технічних розробок, ноу-хау, патентів і ін.; фінансовий ринок - ринки цінних паперів, банківських позичок і інших кредитних ресурсів.
Щоб якісно перебудувати суспільство на ринкових засадах, треба чітко уявляти всі ці поняття. Саме тому я обрала цю тему.
1. Сутність, структура та критерії розмежування ринку.
1.1. Сутність ринку та його роль.
Ринок - це складне й багатогранне явище. Ринкові відносини суттєво відрізняються в різних країнах за ступенем розвитку, особливостями модифікації, рівнем зрілості, історичними, соціальними та іншими ознаками. Ринок — синтетична категорія, за допомогою якої визначаються різноманітні за змістом і параметрами явища. Історично слово «ринок» характеризувало певне місце, де продавалися та купувалися товари. У буденному розумінні ринок – це базар. У кращому випадку ринок розуміється як поєднання попиту і пропозиції. Такі визначення відображають особливості ринку, що лежать на поверхні явищ. Але вони не виявляють глибинних властивостей ринку як економічного феномена й не є конструктивними, щоб зрозуміти його роль в економічній системі.
Сьогодні економісти під терміном «ринок» розуміють будь-яку впорядковану структуру, що забезпечує нормальну взаємодію продавців і покупців. У широкому розумінні ринок означає певний спосіб організації економічного життя, характерними ознаками якого є: самостійність учасників економічного процесу; комерційний характер їхньої взаємодії; суперництво (конкуренція) господарюючих суб’єктів; формування економічних пропорцій під впливом динаміки цін та конкурентної боротьби; ціни, що складаються на основі попиту та пропозиції.
Суспільне господарство, яке функціонує на цих засадах, називають ринковою економікою. Її антиподом є командна економіка, в якій діяльність господарюючих суб'єктів централізовано регулюється державою, народногосподарські пропорції формуються на базі директивних планів, а ціни встановлюються адміністративним шляхом.
Функціонування ринку підпорядковується законам товарного виробництва – закону вартості, попиту і пропозиції та закону конкуренції. Саме на основі дії цих законів формується ринкова ціна, яка врівноважує попит і пропозицію, регулює обсяг і асортимент вироблюваних товарів, впливає на розвиток виробництва і є основним регулятором господарської діяльності. Через ринкову ціну виробник і покупці дізнаються про попит на ті чи інші товари, технологічні можливості виробників. Тим самим ринок виступає як регулятор господарської діяльності.
Насправді ж поняття "ринок" значно ширше, й визначити його зміст якимось одним формулюванням досить важко. Проте можна вибрати три з багатьох визначень, які зустрічаються найчастіше в нашій і зарубіжній літературі. На мою думку, вони найбільш чітко відображають багатогранну суть і роль ринку.