Підсумовуючи короткий огляд проблем і перспектив розвитку вітчизняної гігієни, відзначимо: закладені видатними вітчизняними гігієністами О.Н.Марзеєвим, Г.Х.Шахбазяном, Д.Н.Калюжним, Л.І.Медведем, Р.Д.Габовичем, М.Г.Шандалою, Є.Г.Гончаруком, Ю.І.Кундієвим, І.М.Трахтенбергом, Ю.С.Каганом основи гігієнічної науки і практики дозволяють ефективно розв’язувати окреслені проблеми та розробляти найближчі та далекосяжні перспективи.
3. Розділи гігієни: комунальна гігієна, гігієна навколишнього середовища (загальна гігієна ), гігієна праці, гігієна харчування, радіаційна гігієна, військова гігієна, гігієна дітей і підлітків, авіаційна і космічна гігієна й ін.
Санітарія - практичне здійснення вимог гігієни, виконання необхідних гігієнічних правил і заходів.
У ході розвитку гігієни сформувався ряд гігієнічних дисциплін: гігієна праці, соціальна гігієна, гігієна дітей і підлітків, гігієна фізичної культури і спорту й ін.
Гігієнічні положення займають настільки велике значення тому, що без них неможливо виконати основні задачі по всебічному і гармонічному розвитку людей, збереженню на довгі роки міцного здоров'я і творчої активності, по підготовці населення до високопродуктивної праці і захисту Родін.
Молоді фахівці, що закінчують вузи країни, повинні добре знати основні положення особистої і суспільної гігієни і вміло застосовувати їх у побуті, навчанні, на виробництві.
Гігієна фізичної культури і спорту включає розділи: особиста гігієна, загартовування, гігієна житла, гігієнічні вимоги до спортивних споруджень і місць занять фізичними вправами, допоміжні гігієнічні засоби відновлення і підвищення працездатності.
Використана література:
1. Гігієна. Підручник. – К., 1990.
Медична енциклопедія. – К., 1986.