Проблему, про те, як кинути палити, досліджувало чимало вчених.
Результати проведених досліджень показують, що із 958 опитаних людей 42,8% мають шкідливу звичку палити, 18,2% палять інколи і в 39% шкідлива звичка палити відсутня. Куріння тютюну має майже 500-річну історію. Відкриття Христофором Колумбом в 1492 році Америки пов’язано з відкриттям європейцями багатьох нових для них рослин, серед яких був і тютюн. Незважаючи на заборону великого мореплавця, деякі з його моряків таємно привезли листя та насіння тютюну в Європу. Особливо популярним тютюн став в XVII –XVIII столітті.
При курінні відбувається суха дистиляція і неповне згоряння висушених тютюнових листків в незалежності від того, використовуються вони в натуральному вигляді (скручена в трубочку), в сигареті чи в сигареті і в трубці. При повільному згорянні виділяється дим, що являє собою неоднорідну (гетерогенну) суміш, що складається в середньому з 60% різних газів і 40% мікроскопічних дьогтевих крапель (аерозолі).В газовій фракції диму міститься, крім азоту (59%), кисню (13,4%), ще й оксид вуглецю (IV) (13,6%), оксид вуглецю (II) (4%), водяна пара (1,2%), ціаністий водень (0,1%), оксиди азоту, акролеїн та інші речовини. Аерозольна фракція диму включає воду (1,4%), гліцерин та спирти (0,1%), альдегіди і кетони (0,1%), вуглеводні (0,1%), феноли (0,003%), нікотин (0,002%) та ін.
Відповідно з основною дією, шкідливі речовини, що містяться в тютюновому димі, і, що впливають на організм, об’єднані в 4 групи: 1) канцерогенні речовини; 2) подразнюючі речовини; 3) отруйні гази; 4) отруйні алкалоїди.
Канцерогенні речовини: ароматичні вуглеводні, бензпірен, феноли, органічні сполуки (нітрозамін, гідразин, вінілхлорид, толуідин та ін.), неорганічні сполуки миш’яку та кадмію, радіоактивні полоній, олово та вісмут – 210.
Подразнюючі речовини: ненасичений альдегід – пропеналь (акролеїн), оксид вуглецю (II).
Отруйні гази: оксид вуглецю (II), сірководень, ціаністий водень та ін.
Отруйні алкалоїди: всього 12 (нікотин, норнікотин, нікотирин, нікотеїн, нікотимін та ін.).
Нікотин являється одним із самих сильних з відомих нам отрут, які впливають на нервову систему. При згорянні сигарети він руйнується тільки частково, приблизно на 25%. Вміст нікотину в диму головної струї сигарети від 0,4 до 3мг – лише 20% від спільної кількості нікотину в сигареті. В недокурку залишається біля 5%, а інші 50% потрапляють в повітря в приміщенні, де курять.
Фізична та психологічна залежність від нікотину розвивається набагато швидше, ніж від алкоголю.
Під час експерименту щодо позбуття звички паління проводилась спеціальна робота по викоріненню шкідливих звичок, зокрема паління, при якому опирались на положення, розроблені в психологічній моделі зміни поведінки. Дана модель виходить з того, що існує визначена послідовність в стадіях зміни поведінки людини. Вивчення даних про осіб, що кинули палити з власної ініціативи, та про учасників протитютюнних програм показало, що всі вони пройшли через ті ж самі стадії. Спочатку було виділено чотири стадії: передобдумування, обдумування, дія, підтримка. Пізніше була добавлена ще одна –підготовка, що займає місце між обдумуванням і дією. Таким чином, ми висунули остаточну модель з п'яти стадій. Нижче приводиться характеристика кожної із них.
Передобдумування. На цій стадії індивід ще не має серйозного наміру змінити свою шкідливу для здоров'я поведінку, в крайньому разі, в найближчі півроку. Цей термін був вибраний в якості критерію, оскільки він представляється максимальним для планування якихось змін поведінки у майбутньому. Важливо відмітити, що людина, перебуваючи в стадії передобдумування, завжди намагається уникнути конфліктів, які могли б допомогти в зміні способу життя. Вона не проявляє інтересу до пропонованих методів самодопомоги і не обговорює свої шкідливі звички. Використовуючи терміни теорії прийняття рішень, можна сказати, що індивід перебільшує позитивні сторони свого способу життя та недооцінює ступінь ризику.
Обдумування. Стадія обдумування - це період, коли людина починає серйозно розглядати можливість зміни своєї шкідливої для здоров'я поведінки в найближче півріччя. На цій стадії індивід завжди оцінює "за" і "проти" свого способу життя майже рівними (і, які мають високу цінність). Тому, хоч обдумування зміни поведінки і має місце, результати можуть показатися амбівалентними. На цій стадії відмічаються деякі процеси зміни - особливо емпіричні, що визначаються емоційними складовими.
Підготовка. Стадія підготовки починається, коли людина має намір змінити свою поведінку на протязі найближчого місяця. Завжди на протязі року перед цим якісь спроби вже приймались, і тепер робляться, може бути, невеликі, але важливі кроки у новій спробі зміни поведінки. В термінах балансу рішень на стадіях підготовки "за" перевищують "проти", хоч і ті та інші все ще високі.
Дія. До стадії дії відноситься піврічний період, що слідує за вирішальною зміною способу життя і, який характеризується стабільним збереженням нового стилю поведінки. Проблемою, що стоїть перед індивідом, являється уникання рецидиву. На стадії дії найбільш активно проходять поведінкові процеси зміни, а ступінь спокуси швидко зникає.
Підтримка. До цієї стадії відноситься період після проходження шести місяців з моменту явної поведінкової зміни до тих пір, коли небажана поведінка остаточно подолана. Все ще має місце використання процесів зміни з метою уникнення рецидиву. Рівень спокуси продовжує знижуватись, а впевненість в собі так само зростає. Момент припинення існування шкідливої звички визначається за повною відсутністю спокуси в будь-яких проблемних ситуаціях і за максимальною впевненістю у власній можливості відвернути рецидив в будь-яких умовах.
В результаті дослідження було виявлено, що викорінення шкідливих звичок залежить від ряду факторів, один з яких -критерій балансу рішень, тобто визнаний особистістю баланс між аргументами "за" і "проти" небажаного стилю поведінки. Шкала "за" відображує всі або майже всі можливі функціональні переваги шкідливої звички, наприклад, паління: задоволення, зняття напруги, усвідомлення власного бажаного образу. З іншого боку, шкала "проти" відображує основні резони для відмови від паління: здоров'я, приклад для оточуючих, естетичні цінності.
Шкали дають можливість оцінити, на скільки важливий кожний з цих факторів для індивіда. Критерій балансу рішень виявився корисним для визначення стадії, досягнутої даною особою у відмові від паління. Більш того, такий підхід дав можливість найбільш точно передбачити поведінкові зміни після піврічного спостереження. Дослідження показують, що двошкальний критерій "за" і "проти" може успішно застосовуватися і в інших сферах, пов'язаних з вирішенням проблем здоров'я.
Наступним фактором, від якого суттєвим чином залежить успіх уникнення шкідливих звичок є критерій самоефективності. Він відображує вміння індивіда виконати визначені завдання. Збільшення самоефективності веде до збільшення досягнень, і навпаки. Таким чином, зміна самоефективності має передбачувальну цінність для довготривалої зміни поведінки при наявності достатніх спонукальних мотивів і вмінь.
Завантажити реферат