Українські лікарські організації в діаспорі

План

Вступ

1. Українське Лікарське Товариство Північної Америки

2. Світова федерація українських лікарських товариств

3. Всеукраїнське Лікарське Товариство (ВУЛТ)

4. Визначні особистості лікарських організацій за кордоном

Використана література

Вступ

Україна переживала чимало лихоліть, тому велика частина передових вчених, зокрема – українських лікарів – опинялася за межами України. Українські лікарі створювали різноманітні товариства та обєднання, які допомагали їм професійно рости, піднімати спільну справу, прославляти досягнення української медичної науки по цілому світу. Серед таких найвідоміших лікарських товариств слід згадати Спілку Українських Лікарів, Українське Лікарське Товариство Північної Америки, Світову Федерацію Українських Лікарських Товариств (WORLD FEDERATION OF UKRAINIAN MEDICAL ASSOCIATIONS), Українське Лікарське Товариство, Медичну Громаду і багато інших.

1. Українське Лікарське Товариство Північної Америки

Не так давно Українському Лікарському Товариству Північної Америки виповнилося 50 років. Це Товариство заслужило собі високий авторитет серед української громади, тому цей ювілей був помітною і приємною подією для усіх українців Америки і Канади, а також і для незалежної України, оскільки професійна діяльність наших лікарів була тісно пов'язана зі загальноукраїнською справою і завжди мала виразний патріотичний аспект.

Засновуючи в Нью-Йорку у 1950 році Українське Лікарське Товариство, його ініціатори і активісти заклали ясні і далекосяжні ідеологічні підвалини, на яких ця професійна спілка стала, по-перше, діяльним засобом моральної і матеріяльної взаємодопомоги в українському середовищі, а по-друге - важливою ділянкою самоствердження лікарів-українців, здобуття ними професійного і національного авторитету не лише у своїй етнічній громаді, але й серед широкої американської публіки.

Товариство на чолі з першим головою д-ром Романом Осінчуком почало працю п'ятьма відділами, а в 1961 році до нього приєдналися канадські колеґи. Відтоді спілка стала називатися: Українське Лікарське Товариство Північної Америки. Сьогодні в ньому діє 18 відділів, наймолодший, з 1996 року, - на Фльориді.

Протягом 50 років Лікарське товариство видало багато наукових книжок, але особливою його заслугою належить визнати науково-громадський журнал "Лікарський вісник", який почав виходити у 1954 році під рукою д-ра Р. Осінчука. У 1967 році редакцію "ЛВ" очолив д-р Павло Джуль. Вартість цього видання подвійна - професійна і громадсько-політична, адже протягом 40 років "ЛВ" був єдиним україномовним медичним журналом у світі, тобто він говорив рідною мовою від імені усієї української медичної науки, яка в Україні тоді русифікувалася, як всі інші наукові ділянки.

У нинішньому році чергове число "ЛВ" видруковане в Україні.

У 1975 році головний цент товариства переїхала до Чикаґо, де розпочався новий етап активної діяльности. У 1977 році під проводом д-ра Ахіля Хрептовського була створена Світова Федерація Українських Лікарських Товариств (СФУЛТ), а в 1990 році СФУЛТ успішно організував перший лікарський з'їзд в Україні, надавши лікарям-українцям усього світу небуденну можливість зустрітися, порозумітися, випрацювати спільні пляни на майбутнє.

Канцелярія УЛТПА в Чикаґо знаходиться у приміщенні Українського Культурного Осередку, там же діє бібліотека і архів товариства, які багато років дуже ретельно провадив д-р Павло Пундій.

За пів століття мета товариства не змінилася - активно і високопрофесійно дбати про охорону здоров'я української людини і сприяти вкладові українських лікарів у медичну науку.

Однак за ці 50 літ дещо змінилися самі обставини й умови. Оскільки деякі молодші члени не володіють українською мовою, хоч і почувають себе українцями, в 1966 році товариство почало видавати англомовний обіжник, з якого замериканізовані українські лікарі беруть інформації про діяльність товариства і його відділів. Головний редактор цього видання - д-р Адріян Баранецький з Нью-Джерзі.

До "нових обставин" слід зарахувати і прибування лікарів з України в загальному потоці "четвертої хвилі". Виникають, отже, неминучі проблеми з працевлаштуванням, з перевишколом, з оволодінням англійської мови. Щоб виявитися і тут помічним, УЛТПА в 1996 році створило фундацію, метою якої є активніша, цілеспрямованіша взаємодопомога лікарів-українців, полегшення доступу до різних медичних видань і наукових праць.

Для зручного зв'язку між членством УЛТПА має безплатне число телефону (1-888-RX-UMANA) , свою сторінку на Інтернеті (www.umana.oro), продовжує видавати "Лікарський вісник" і квартальник "Imana news", а свою наступну конференцію плянує провести в Арізоні у червні 2001 року.

Повертаючись до відзначення 50-річчя УЛТПА, згадаємо, що одним з багатьох приємних моментів урочистого вечора-бенкету було нагородження д-ра Павла Джуля Почесною Грамотою - за його значний вклад у діяльність професійної спілки американських лікарів-українців. Грамоту вручив теперішній голова УЛТПА д-р Роман Ґой.

Провідні члени УЛТПА (зліва): голова д-р Роман Ґой, д-р Павло Джуль,

новообраний голова д-р Ігор Воєвідка

2. Світова федерація українських лікарських товариств

Світова федерація українських лікарських товариств (СФУЛТ) створена у 1977 році, її засновниками були лікарські товариства Австрії, ФРН, Аргентини.

Світова федерація українських лікарських товариств (СФУЛТ) створена 1977 року з ініціативи Українського лікарського товариства Північної Америки. Першим президентом СФУЛТ був др. Роман Осінчук (Нью-Йорк), після нього – др.Ахіль Хрептовський (Чікаго), який першим у 1989 р. нав’язав контакт з лікарями України. Від 1992 до 2000 року СФУЛТ очолював др.Павло Джуль (на сьогодні Почесний Президент, Детройт). У 2000 році вперше президентом СФУЛТ обраний лікар з України – Любомир Пиріг (академік Академії медичних наук, член-кореспондент Національної академії наук, заслужений діяч науки і техніки України, Київ).

Перший конгрес СФУЛТ відбувся у Мюнхені (1984), другий – у Відні (1988). Від 1990 року що два роки конгреси відбуваються в Україні: 1990 – Київ-Львів, 1992 – Харків, 1994 – Дніпропетровськ, 1996 – Одеса, 1998 – Ужгород, 2000 – Львів-Трускавець. ІХ-й конгрес передбачається 2002 року в м. Луганську.

На конгресах обговорюються питання організації медичної допомоги, освіти, наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, лікарі різних країн діляться знаннями й досвідом про нові методи діагностики та лікування в різних галузях медицини (традиційні розділи програм конгресів). Крім цього, обговорювалися питання безпеки праці та профпатології, охорони материнства і дитинства, інфекційних хвороб, лікарської етики і деонтології, розвитку курортів в Україні та інші.