ДОГЛЯД ЗА ШКІРОЮ
Гігієнічні ванни чи душ проводять дітям старшого віку щоденно, дітям від 3 до 7 р. – 2-3 р. в тиждень і дітям до 3 р. щоденно (t води – 35-37оС). Для миття використовується дитяче мило. Не можна використовувати шампуні (може бути алергія. Миття проводять з допомогою індивідуальної мочалки чи фланелевої рукавички. Для догляду за шкірою важкохворих користуються обтиранням спиртом, тройним одеколоном.
Дитину перших років життя щоденно вмивають, а діти старшого віку вмиваються самостійно. Один раз в тиждень миють голову з милом. Після миття голови волосся просушують полотенцем.
Вуха протирають вологим рушничком. Не можна чистити вуха з допомогою твердих предметів (шпильок). Туалет зовнішнього слухового проходу здійснюється з допомогою марлевих чи ватних тампонів, а при утворенні в ньому сірчаних пробок викликають лікаря – отоларинголога.
Під час вмивання старанно промиваються водою очі. При попаданні в них пилвих частинок видалення їх проводиться рухами від зовнішнього кута ока до внутрішнього.
Перед їдою хворі діти миють руки з милом. Два рази в тиждень м/с провіряє стан нігтів. Довгі обов’язкового підстригти.
Дівчаткам щоденно ранком і вечором проводять підмивання зовнішніх статевих органів і промежини теплою кип’яченою водою.
ДОГЛЯД ЗА ПОРОЖНИНОЮ РОТА
Догляд за порожниною рота передбачає полоскання рота після кожного прийому їжі і миття зубів два рази в день (ранком і перед сном). Полоскання краще проводити кип’яченою водою з декількома краплями зубного еліксиру.
Для миття зубів використовують зубні щітки, виготовлені із щетини, а не з синтетичного матеріалу. Зуби чистять не тільки в поперечному, а й поздовжньому (вздовж зубів) напрямі.
При такому способі чистки одночасно проводиться і масаж ясен.
Важкохворим дітям всі гігієнічні міроприємства проводяться в ліжку, максимально обережно.
ВИЗНАЧЕННЯ ХАРАКТЕРУ ПУЛЬСУ
Пульс ритмічне хвилеподібне поливання стінок артерій після кожного скорочення серця.
Місце прощупування – променева артерія трохи вище променево-зап’ясного суглоба.
Частоту і характер пульсу визначають на двох руках і обов’язково в стані спокою, коли на хворого не діють ніякі зовнішні подразники. Краще це робити під час сну. У дітей перших місяців життя пульс можна визначити на скроневій артерії; підраховуючи число пульсових хвиль на протязі 30 с і множити його на 2.
ВИЗНАЧЕННЯ ЧАСТОТИ ДИХАННЯ
Підрахунок проводиться по кількості коливань грудної клітки чи передньої стінки живота дитини в період повного спокою її на протязі 1 хв. Підрахунок проводиться шляхом прикладання долоні до передньої стінки.
ТЕРМОМЕТРІЯ
Термометрія проводиться з допомогою мед термометра, шкала якого градуйована від 34о до 41оС. Вимірювання температури проводиться в підм’язових впадинах, поперечно насухо витертих. Перед вимірюванням температури термометр дезінфікують спиртом і насухо витирають.
Термометр в підм’язевій впадині розміщують так, щоб резервуар із ртуттю доторкався до шкіри з усіх сторін.
Вимірюється температура у положенні хворого сидячи чи лежачи на протязі 8-10 хв. Результати температури записуються в температурний лист.
Не дозволяється вимірювання температуру у сплячих хворих із-за можливості, вискользнення термометра і його роздавлення.
При вимірюванні температури у прямій кишці хв. укладають на бік, а термометр, ртутний резервуар, якого змазують вазеліном вводять в анальний отвір на 2-3 см. Ягодиці притримують в зімкнутому положенні. Час вимірювання температури – 5 хв. По закінченні процедури термоментр старанно витирають і дезінфікують.
ЗБИРАННЯ МОКРОТИ
Дитині фіксують руки, частіше всього загортаючи її в пеленку, одіяло. Після цього одна людина бере дитину на руки чи кладе її на бік на стіл, а інша шпателем, вводячи його до кореня язика, викликає кашель. Виділену при кашелі мокроту збирають на стерильний тампон, який поміщають в стер. пробірку чи банку. Можна зразу після цього зробити мазок на склі. Взяту мокроту відправляють в лабораторію.
ЗБИРАННЯ БЛЮВОТНИХ МАС
Лабораторне дослідження блювотних мас проводять зразу після їх збирання. Так як швидко змінюється їх склад при зберіганні. Матеріал збирають в банку з широким горлом ємністю не менше 1 л. Перед тим, як відправити блювотні маси в лабораторію, медсестра глядач їх оглядаючи звертаючи увагу на наявність крові.
ЗБИРАННЯ СЕЧІ
Перед збиранням сечі дітей підмивають. У хлопчиків грудного віку сечу збирають з допомогою добре вимитої і висушеної товстостінної пробірки, прикріпленої до тіла полосками мірного пластиру, а у дівчат – з допомогою широкогорлої колби. У дітей старшого віку – в нічні горшки. М/с спостерігає за кількістю сечовипусканні на добу, в нічний час і в день, а по призначенню лікаря враховує об’єм сечі, виділеної вдень, вночі і на протязі доби.
В лабораторію відправляють свіжу сечу.
Довгий об’єм виділеної сечі проводиться з допомогою градуйованої чашки чи мензурки.
ЗБИРАННЯ КАЛУ
Збирання калу здійснюється у дітей з метою виявлення яєць глистів, визначення степені перетравлення і засвоєння їжі, наявність патологічних ознак.
У дітей грудного віку кусочки калу беруть з пеленки, а більш старших кал збирають в нічні горшки чи спеціальну посудину. Для лабораторного дослідження кал необхідно брати із різних місць фекальних мас. Зібраний матеріал посилають в лабораторію обов’язково в добре вимитій і просушеній скляній посудині.
Для бактеріологічних досліджень використовують стерильну посудину.
Направлення:
Мазок із зіва на ВZ
Прізвище, ім’я, по батькові, рік народження, адрес, колект.
Діагноз (фолікул, лакун, ангіна)
Дата.
Підпис.
ПРОМИВАННЯ ШЛУНКА
Промивання шлунка у дітей старшого віку проводиться через шлунковий зонд, а у дітей молодшого віку – через катетер, які проводять по задній стінці глотки. Дітям грудного віку катетер вводять через ніс. При просування зонда чи катетера не допускається ніяких зусиль. У вільний кінець зонда чи катетера встановляють скляну воронку. Рідину для промивання (0,9% NaCl, р-н Зінгера, кип’ячена вода, 0,5-1% р-н гідрокарбонату натрію і ін. в кількості 0,5-1 л наливають у воронку із ковшину. Воронку поступово піднімають приблизно на 25 см вище рота хворого. При цьому рідина поступає в шлунок. Коли рідина із воронки опуститься до рівня зонда чи катетера, воронку плавно опускають вниз, тримаючи її широкою стороною доверху. Так повторюють декілька раз.
Рідина то поступає в шлунок, то виходить з нього, здійснюючи ефект промивання. В кінці промивання в шлунку залишають до 100 мл рідини.
Взяття зіскрібу із складок шкіри навколо заднього проходу (для виявлення яєць гостриків)
Дитину укладають на бік. Верхню ногу, зігнуту в колінному суглобі, відводять вперед. Невеликого розміру деревяна палочка відточується у вигляді лопатки. Цим кінцем попередньо змоченим в 50% р-ну гліцерину, обережно лоскочучи в глибині шкурних складок. Зіскоб занурюють в каплю 50% р-ну гліцерину, яка знаходиться на предметному склі. Каплю накривають другим предметним склом. Даний препарат відправляють в лабораторію.