Вітаміни, їх значення для вагітної та дитини

Вітаміни (від лат. vita — життя, amino — азот). Назву цим фізіологічно активним речовинам дав 1911 р. польський вчений Казимир Функ, підкреслюючи їхнє життєво важливе значення для живої клітини. Значний внесок у вивчення властивостей віта­мінів внесли вчені України, зокрема, О.В.Палладій, Н.Р.Чаговець, Л.А.Черкес, Я.Б.Максимович, Ю.В.Хмелевський та ін.

Вітаміни становлять собою специ­фічні, фізіологічне активні і життєво необхідні речовини, що входять як ко­фактори до різних ферментів, регу­люють білковий, жировий, вуглевод­ний та мінеральний обмін речовин і тим самим забезпечують нормальне функціонування всіх органів і систем організму.

Вітаміни містяться в усіх рослинах у різних кількостях, різних співвідно­шеннях і мають таке значення для ор­ганізму людини:

1. Виступають як кофактори фер­ментів, що беруть участь в окисно-від­новних процесах, сприяючи нормаль­ному перебігу обміну речовин в орга­нізмі. До таких вітамінів належать ті­амін (вітамін ВІ), рибофлавін (віта­мін В2), піридоксин (вітамін Вб), ні­котинова (вітамін РР) і фолієва (віта­мін Вс) кислоти, ергокальциферол (вітамін D), ретинол (вітамін А), то­коферол (вітамін Е).

2. Безпосередньо регулюють окис­но-відновні процеси. Таку властивість має ретинол (вітамін А), токоферол (вітамін Е), ціанкоболамін (вітамін ВІ2), холін (вітамін 64), пантотенова кислота (вітамін Вз), інозин (вітамін BS) і кальцію пангамат (вітамін Віз),

рутин (вітамін Р), біотин (вітамін Н), метилметіонінсульфонію хлорид (ві­тамін U), філохінон (вітамін К).

3. Вітаміни виявляють регулю­ючий вплив у дуже маленьких дозах. Людина за добу споживає близько 1-2 кг харчових продуктів, а для задо­волення добової потреби організму в усіх вітамінах досить чверті грама (0,15-0,25 г).

4. Вітамінам властива профілакти­чна дія. Ці засоби запобігають пору­шенню обміну речовин і тим самим виникненню різних захворювань. При недостатньому надходженні їх в орга­нізмі виникають різні захворювання. Дуже влучно роль вітамінів визначив російський вчений, академік В.О.Ен-гельгард: «Вітаміни виявили свою при­сутність виявом своєї відсутності». Власне, при нестачі в їжі вітамінів ви­никають захворювання або авітаміноз.

5. Кожний вітамін виявляє тільки йому властиву специфічну дію. Так, вітамін D регулює обмін кальцію і фосфору, запобігає виникненню рахі­ту. Нестача в їжі вітаміну С призво­дить до виникнення цинги, ознаками якої є кровотеча зі слизових та шкіри, а також сухість шкіри. Недостатнє надходження до організму нікотинової кислоти зумовлює розвиток дермати­ту, проносів, порушення функції нер­вової системи. Особливу роль у функ­ціонуванні шкіри відіграють вітаміни А, Е, В2, бо саме ці вітаміни сприяють нормальному визріванню епітеліаль­них клітин шкіри і слизових.

6. Ще одна особливість вітамінів, що містяться в лікарських рослинах і харчових продуктах. Навіть при вжи­ванні великої кількості вітамінів (в десятки і сотні разів перевищуючи фі­зіологічну потребу) передозування і

токсичний вплив на організм не спо­стерігається. В цьому унікальність і природній ефект вітамінів рослин.

Недостатнє забезпечення вітаміна­ми, мінеральними речовинами або ін­шими біологічно активними речовина­ми організму вагітної жінки або жін­ки, що годує дитину груддю, може за­вдати значної шкоди здоров'ю май­бутньої матері і дитини, стати причи­ною уроджених каліцтв, гіпотрофії новонародженого, недоношеності ва­гітності, визвати порушення фізично­го та психічного розвитку дитини, сприяти затяжному протіканню різ­них захворювань.

Зменшене надходження до організму вагітної жінки вітамінів і біометалів є основною причиною, що призводить до збільшення частоти виникнення токсикозів і анемій вагітних, не вино­шування вагітності, остеопорозу і пе­редчасного відшарування плаценти, підвищення відсотку загальних захво­рювань. Під час пологів набагато час­тіше виникає слабість пологової ді­яльності, передчасне відходження вод, маткових кровотеч. Недостатнє забезпечення цими фізіологічно акти­вними речовинами також негативно впливає на плід, що проявляється у високій частоті внутрішньоутробної гіпоксії, народженні гіпотрофічних плодів, асфіксії новонароджених, збільшенні частоти показників перинатальної смертності.

Вітамін В6 (Піридоксин) стимулює білковий та жировий обмін, регулює засвоєння організмом таких мікроелементів, к мідь і залізо. Бере участь в обміні амінокислот особливо триптофану), синтезі глютамінової кислоти, яка регулює функцію нервової системи. У ранньому дитинстві нерідко (частіше при штучному годуванні. При токсикозах вагітності) зустрічається гіповітаміноз, що виявляється у порушенні обміну глюкотамінової кислоти з виникненням судом у дітей. Вплив вітаміну В6 на протікання вагітності кінцево не встановлено. Але деякі ускладнення вагітності (ранні токсикози, неврологічні розлади у плода) пов’язують з дефіцитом піридоксину.

Вітамін В6. Сприяє творенню еритроцитів, гемоглобіну, лейкоцитів і тромбоцитів, запобігає старінню організму. Добова потреба складає 2-3 мг.

Вітамін В12. (ціанокобальмін) містить кобальт, який стимулює кровотворні органи. Сприяє нормальному кровотворенню, запобігає розвиткові мегалобластичної анемії. Він є каталізатором багатьох обмінних процесів: бере участь у синтезі глютаміну, нуклеїнових кислот, впливає на вуглеводний, жировий і білковий обмін, стимулює ріст аксонів нервових клітин. Синтезується вітамін В12 мікрофлорою кислот людини, але в недостатній кількості, порівняно з витратами організму. У дітей класичний В12 – гіповітаміноз (мегалобластична анемія) не зустрічається. Але дефіцит цього вітаміну може виявлятися у зменшенні кількості еритроцитів, зміні їхньої форми. Діти бліді, кволі, поволі ростуть. Аналогічна картина спостерігається при гіповітамінозі Фотієвої кислоти. Вітамін В12 міститься в синьозелених водоростях, грибах актиноміцетах.

Фотієва або птероїлглутамінова кислота. (Вітамін Вс). Бере участь у кровотворенні. Синтезується бактеріями кишок, міститься в дріжджах, моркві, шпинаті, салаті, цвітній капусті. Нестача в організмі призводить до кровотечі слизових оболонок рота, кишок, виникненню виразкового стоматиту, гін віту, некротичної ангіни. Піловітаміноз у вагітної жінки у ряді випадків може призвести до розвитку мегалобластичної анемії, передчасних родів, гіпотрофії, вад плода. Застосовують Фотієву кислоту при лікуванні хронічного гепатиту та цензору печінки.

Пантетенат кальцію (вітамін В3) являє собою кальцієву сіль пантотенової кислоти. Бере участь в обміні жирів (жирових кислот), біосинтезі гортані (кортикостероїдів). Недостача в організмі приводить до порушення розвитку ембріону, виникнення таких вад плода, як гідроцефалія, розщеплення піднебіння, серцево-судинної аномалії, дефекти розвитку шкіри. Гіповітаміноз у людини призводить до порушення сну, затримки росту, ураження шкіри, болю у м’язах, животі, нудоти, блювання, депігментації волосся. Застосовують при захворюваннях шкіри, верхніх дихальних шляхів, опіках, трофічних виразках, поліневритах.

Вітамін В2 (Рибофлавін) – активна група флавових ферментів, що регулюють окисно-відновні процеси в клітинах, сприяючи нормальному обміну білкового, вуглеводню, жирового обміну, синтезу гемоглобіну, функції слизових оболонок, шкіри, розвитку та росту органів плода. Ранніми симптомами гіповітамінозу є порушення функції нервової системи і подразливість, швидкі зміни у поведінці дитини – від збудження до депресії, швидке стомлювання зору; потім приєднуються зміни шкіри, випадання волосся, інколи настає помутніння рогівки, світлообознь. Містить у пивних дріжджових, житньому хлібі, горосі, чечевиці, бобах, сої, капусті, картоплі, шпинаті, моркві, квашених овочах, чайному грибі. Дія вітаміну В2 можлива тільки за наявності вітаміну В1. Добова потреба вітаміну В1 (тіамін) регулює обмін кетакислот, попереджуючи накопичення їх в організмі і тим самим сповільнює перехід рН тканин у кислу сторону (своєрідне закислення організму), яке призводить до порушення обміну речовин. Дефіцит проявляється порушеннями функції серцево-судинної системи (болі в серці, тахікардія, пониження артеріального тиску), нервової (швидка втома, болі в руках та ногах, зменшення сили в м’язах) систем та шлунково-кишкового тракту (поноси змінюються запорами, болі в животі). Гіповітаміноз може виникнути через малярію, туберкульоз, цукровий діабет, гіперфункцію щитовидної залози, Міститься в зернах злаків, насінні бобових, помідорах моркві, капусті. Добова потреба 2,5-3,5 мг.