Обробка рук, хірургічних рукавичок у ході операції

а) попереднє полоскання під проточною водою протягом 0,5 хвилин;

б) замочування в миючому розчині під повному зануренні виробу на 15 хвилин при температурі 50 °С;

в) мийка в миючому розчині за допомогою ватно-марлевого тампона — 0,5 хвилини;

г) ополіскування проточною, а потім дистильованою водою — 0,5 хвилини; у випадку використання миючих засобів «Лотос» йди «Астра» час ополіскування дорівнює 1.0 хвилин;

д) сушка в сухоповітряному стерилізаторі гарячим повітрям при температурі 80 – 85 °С до повного зникнення вологи.

3. Як миючий засіб використовують

а) комплекс перекису водню з миючими засобами «Прогрес», «Триас-А», «Лотос» чи «Астра»;

б) препарат «Біолот»

4. Механізована мийка

Механізовану обробку інструментів проводять в машинах спеціального призначення: для голок, шприців інструментів по інструкції, присутній до апарату.

Контроль якості передстерелізаційної обробки інструментарію

1. Якість мийки хірургічних інструментів, шприців, іголок визначають шляхом постановки бензидинової, ортополидинової або амідопіричної проб.

2. Бензидинова проба.

Існують дві модифікації проби: 1 проба з соляно-кислим бензидином Змішують 0,5 — 1% розчин соляно-кислого бензидина, приготовленого на дистильованій воді з рівною кількістю 3/0° розчину перекисі водню.

II проба із сірчанокислим бензидином. У розчин, складаючись із 5 мл. 50% оцтової кислоти і розчиненого в ній 0,025 г сіркокислого бензидина, додають 5 мол 3% перекису водню

3. Орто-толидинова проба. Існую три модифікації проби.

I. Готують 4% розчин орто-толідина в 96% етиловому спирті. Розчин зберігають в холодильнику. Для повсякденного використання з основною спиртового розчину беруть невелику кількість (5-10 мл.) і додають до нього рівну кількість 50% оцтової кислоти і стільки ж дистильованої води. На контрольований предмет наносять 2-3 каплі розчину і 1-2 краплі 20% перекису водню.

IІ. До реактиву, що складає із 5 мл. 50% оцтової кислоти і розчиненому в ньому 0,025 г. орто-толідина, додають 5 мл. 3% розчину перекису водню.

ІІІ. Змішують рівні кількості 1%" водяного розчину орто-толідина, приготовленого на дистильованій воді, і 3% розчину перекису водню.

4. Амідопиринна проба.

Змішують рівну кількість 5% спиртовою розчину амидопірина, 30% оцтової кислоти -і 3% розчину перекису водню (по 2 — 3 мл.).

5. Методика постановки проб: на контрольоване виробництво наносять 2-3 краплі реактиву. При наявності кров'яних забруднень появиться синьо-зелене фарбування.

1. Характерним для всіх застосовуваних хімічних засобів дезінфекції і стерилізації являється дратівна дія у відношенні шкірних покривів слизуватих оболонок очей і дихальних шляхів.

2. Перша допомога при влученні па незахищену шкіру складається в негайному, рясному обмиванні ураженого місця чистою водою При поразці формальдегідом краще обмивати шкіру 5% і розчином нашатирного спирту.

3. Перша допомога при отруєнні через дихальні шляхи складається в негайному видаленні постраждалого із приміщення на свіже чи повітря в добре провітрюване приміщення Необхідно прополоскати рот і носоглотку водою

У випадку отруєння формальдегідом рекомендується вдихання водяних парів з додаванням декількох крапель нашатирного спирта.

В усіх випадках показаний спосіб теплого молока з питною содою чи боржомом. За показниками — серцеві, заспокійливі, противкашельні засоби, вдихання кисню у важких випадках — госпіталізація.

4. При влученні будь-якого препарату в очі негайно промити їхнім струменем чи води 2% розчином питної соди протягом декількох хвилин При роздратуванні очей закапати розчин альбуциду, при болях-1-2% розчин новокаїну.

5. При влученні в шлунок хлорактивних препаратів промивають шлунок 2% розчином гіпосульфіта і дають усередину 5—15 крапля нашатирного спирту з водою, молоко, питну соду, магнезіальну суспензію (1—2 їдалень ложки на склянку води).

При отруєнні формальдегідом проводять звичайне промивання шлунка з додаванням у воду нашатирного чи спирту 3% розчином чи карбонату ацетату натрію (амонію). Після промивання дають сирі яйця, білкову воду, молоко.

Режим стерилізації окремих об’єктів

а) паровий метод

б) повітряний метод стерілізації