Аутоімунний тиреоідит. Історія хвороби

Пальпаторно – залоза м’яка. Лабораторні дослідження: рівень тиреоідних гормонів знижений, захват йоду-131 може бути підвищеним, рівень СБЙ і БЕЙ нормальний чи знижений, рівень холестерину підвищений. Тахікардія не носить постійного характеру, усувається після перебування 20-30 хв. В горизонтальному положенні. Пітливість носить регіонарний характер. Тремор великий, нерівномірний, очні симптоми тиреотоксикозу відсутні.

-ендемічний зоб можна виключити.

ГОСТРИЙ ТИРЕОІДИТ

Гострий тиреоідит (гнійний) – гнійне запалення щитовидної залози. Збудник – стафілокок, стрептокок, пневмокок, кишечна паличка.

Клініка: характерний гострий початок, підвищення температури тіла 39-40°С, озноб, тахікардія, інколи артеріальна гіпертензія. Скарги: сильний біль в ділянці шиї, яка іррадіює в нижню щелепу, вуха, потилицю, підсилюється при ковтанні, рухах голови, пальпації. Пальпація – болюча, нерухома, ущільнена, з ділянками розм’якшення (флюктуації), шкіра над нею гіперемована, переферійні лімфатичні вузли збільшені. Аналізи – лейкоцитоз з нейтрофільозом та зсувом вліво, підвищення ШОЕ диспротеінемія, позитивна реакція на С-реактивний білок.

- гострий тиреоідит можна виключити.

ПІДГОСТРИЙ ТИРЕОІДИТ

Етіологія – вірусна інфекція.

Клініка: захворювання починається гостро, з лихоманки, ознобу, загальної слабкості, головного болю, болю в ділянці шиї. Біль іррадіює в вуха, голову, підсилюється при повороті голови в сторону. У хворих спостерігається тахікардія, підвищена пітливість, плаксивість, подразливість, які мають перехідний характер. Щитовидна залоза збільшена, болюча при пальпації, в окремих ділянках ущільнена, не спаяна з оточуючими тканинами, шкіра над залозою гіперемійована. Лімфовузли не збільшені. Температура тіла 38-40°С. Лабораторні дослідження: кров: ШОЕ підвищено, лімфоцитоз, підвищений вміст альфа-2-глобулінів, тироксину та СБЙ, росте титр антитіреогенних імуноглобулінів. На сканограмі визначаються ділянки просвітлення. Накопичення йоду в залозі зменьшено.

- підгострий тиреоідит можна виключити.

ДИФУЗНИЙ ТОКСИЧНИЙ ЗОБ

В основі якого лежить гіперфункція щитовидної залози, її гіпертрофія і гіперплазія.

Етіологія – аутоімунний процес в наслідок психотравми або інфекційних агентів.

Скарги: підвищена збудливість, серцебиття, зниження маси тіла при збереженому апетиті, тахікардія, загальна слабкість, зниження працездатності, тремтіння тіла, підвищена пітливість, відчуття жару, погана переносимість тепла, екзофтальм, рідкий стул, випадіння волосся, порушення сну, зниження пам’яті. Захворювання розвивається на протязі кількох днів, рідше місяців.

Характерно: астено-невротичний синдром: підвищена нервова збудливість, часті зміни настрою, метушливість, тремор рук, різка м’язева слабкість, симптом підвищеного основного обміну – зниження ваги тіла, волога шкіра, на дотик тепла.

Серцево-судинна система: постійне серцебиття, частий високий швидкий пульс, підвищення систолічного артеріального тиску.

Об’єктивно: збільшення меж серця, поява систолічного шуму на верхівці, очні симптоми Грефе, Мебіуса, Дальрімпля, Штельвага, Елінека – позитивні, екзофтальм, збільшення щитовидної залози, при пальпації помірно- щільна, не болюча, рухлива, можуть бути вузли, зміни зі сторони органів ШКТ: порушення випорожнення, кал малооформлений, підвищення апетиту, зниження функції наднирників, зміни кісткової системи: остеопороз, прискорення кісткового віку.

Лабораторні данні: кров – лімфоцитоз, еозинофілія, гіпохолестеринемія, підвищення вмісту в крові тиреоідних гормонів, зниження концентрації в крові ТТГ.

- дифузний токсичний зоб можна виключити.

РАК ЩИТОВИДНОЇ ЗАЛОЗИ

Етіологія – 80-90% розвивається на фоні зобу.

Клініка: досить скудна, відмічається локальне ущільнення щитовидної залози. Якщо рак розвився на фоні зобу, то відбувається швидкий ріст пухлини. Пальпаторно – ущільнення, обмеження рухомості, проростання в сусідні органи, що призводить до зміни голосу, дисфонія, венозний застій.

- рак щитовидної залози можна виключити.

ЗАКЛЮЧНИЙ ДІАГНОЗ

Виходячи зі скарг (підвищена пітливість, неврозність, серцебиття, втомлюваність, пітливість, підвищена температура тіла, тахікардія), об’єктивного даслідження (тепла волога шкіра, частий високий пульс, екзофтальм, збільшення щитовидної залози, яка рівномірно ущільнена, рухома, не болюча, не спаяна з навколишніми тканинами, зоб III ступеня), біопсія (лімфоідна інфільтрація), УЗД (ущільнення щитовидної залози) і данних лабораторних досліджень можно встановити заключний діагноз:

Основний – Аутоімунний тиреоідит. Гіпертрофічна форма. Зоб III ступеня . Гіпертіреоз.

Ускладнення – немає

Супутні захворювання – немає

ЛІКУВАННЯ

1. Дієта

Стіл №15. Повноцінне харчування з достатнім вмістом білків і вітамінів.

2. Тиреостатичні засоби (зменшує кількість тироксину в щитовидній залозі, прискорює виведення із щитовидної залози йодидів, прискорює активність ферментних систем, що сприяє затримці перетворення дийодтирозину в тироксин, знижує основний обмін)

Rp: Tab. Mercazolili 0,005 N.40

D.S.: По 2 таблетки (вранці і ввечері) після їжі.

3. B-адреноблокатори (для зменьшення частоти серцевих скорочень, потенціює дію тиреостатичних препаратів, не рекомендується вживати хворим з вираженою серцевою недостатністю на фоні тиреотоксикозу)

Rp: Tab. Anaprilini 0,04 N.20

D.S.: По 1 таблетці 3 рази на день.

4. Імуномодулятори (для коррекції імунного контролю – нормалізує кількість і функціональні показники Т-системи імунітету, стимулює синтез лімфокінів)

Rp: Sol. T-activini 0,01% -1ml

D.t.d. N.10 in ampulis

S.: Вводити підшкірно 1 раз в день.

5. Гормонопрепарати (використовується при запальних, аутоімунних і аллергічних захворюваннях – зменшення активності тучних клітин, стабілізує мембрани клітин і зменьшує вихід ферментів пошкоджуючих клітини, знижується синтез простогландинів)

Rp: Tab. Prednisoloni 0.005 N.20

D.S.: Приймати по 2 таблетці (вранці і днем) після приймання їжі.

6. Оперативне лікування

Показання: дуже великий зоб, який призводить до здавлення тканин, неефективність консервативного лікування, великі вузли в щитовидній залозі.

ЩОДЕННИК