Давньокитайська медицина

Крапковий масаж, що зародився в Древньому Китаєві має, багато загального з класичним. Але є ряд відмінностей особливостей: зокрема масажує вплив спрямований на особливі лінії, так називані "меридіани", де зосереджені біологічно активні крапки організму. Цей так називаний крапковий масаж дає гарний ефект при багатьох захворюваннях. Лікує гіпертонічні хвороби, ішемічну хворобу серця, виразкову хворобу шлунка, гострі респіраторні захворювання, розлади сну, остеохондроз шийно - грудного відділу хребта, остеохондроз пояснично - крижового відділу хребта, зняття стомлення і непритомність.

Не менш велику роль у розвиток китайської медицини зробила китайська цигун-терапія.

Цигун- мистецтво укріплення здоров’я, широко практикуемє в Китаї, як в давньому так і в сучасному. Воно відіграє активну роль в запобіганні і лікуванні хвороб, захисту та укріпленню здоров’я, опору завчасній старості і дряхлості, подовження життя.

Ці та Гун роздільно означають таке:

Ці завжди асоціюються з повітрям. Воно включає повітря у своє визначення, але має й інші значення. Люди вивчаючі цігун, називають ці внутрішнім, або справжнім ці, в відмінності від повітря вдихаемого та видихаемого. Теорія традиційної китайської медицини вважає, що справжнє ці в тілі людини е рухаючую силою його життєвої активності. З цього випливає, що включення слова ці в склад фслова цигун означає будову істинного ци. Ці можливо розділити на ці першого неба (пренатальне, дородове ци) та ци останнього неба (постнатальне, післяродове ци).

Пренатальне ци поділяється далі на дві форми: основне ци (життєва енергія) та ісконне ци. Основне ци відноситься до тої частини невід'ємної житевої енергії, ку людина отримує від батьків на самій ранній стадії свого життя, під час формування плоду. Ісконне ці – фундаментальна субстанція, рухаюча сила, яка також підтримує фізіологічні функції тканин і органів.

Під час розвитку плоду ісконне ці вже сформовано. Воно зберігається в нирках і тісно звязано з воротами життя. Постнатальне ци також поділяється на два види: небесне та земне ци. Небесне ци ми вдихаем і видикаем. Земне ци означає ци води і ци зерен. Воно названне земним, так як зерна виростають з землі. Дійсно воно включає всі основні і тонкі ци, зібранні із різних продуктів харчування через травну систему нашими органами для підтримки життевої активності. Тільки наповнене небесними та земними ці, людське тіло тіло може бути життєво активним.

Пренатальне ци є основна і рухабча сила, і , видимо необхідно так же, як і постнатальне ци – джерело матеріла життєвої активності тіла. Відношення між двома видами ци такові: пренатальне ци – рухаючи сила життя, а постнатальне – матеріал, підтримаючий життя. Життя людини і вся його діяльність рухаеться пренатальним ци, і доповнюються постнатальним ци. Вони взаємодіють друг із другом і основуються одно на іншому, формує справжнє ми для життєвої активності тіла.

Вправи цигун заставляють істенне ци нормально функцюнквати в тілі людини та широко – такове значення гун, яке в системі цигун називають гунфу. Слово гунфу мае широкий зміст. Воно може означати час і кількість занять цигун, чи навчання методології і досягнення майстерності цигун. коротко говорячи, це метод створення ци.

Упор людини в виконані вправ цигун відбиває його силу волі і цілеспрямованість. Виконання вправ часинами чи без старання не може дати позитивних результатів. Якість виконання вправ цигун прямо діє на результати. Їх ціль – створення справжнього ци. Мати достатньо справжнє ци, означае мати відмінне здоровя. Створення істинного ци включає в себе три типи дії: перший тип – дихати основним і життевим ци , другий тип – підтримувати спокійний душевний стан, третій тип – тримати органи тіла в гармонії. Ці три способи дії мають ціль регуляцію фокусу думок, форми та дихання , які відомі як три основних фактора цигун.

Тіло людини має спеціальну систему, яка зв'язує його поверхню з внутрішніми органами та верхню частину тіла з нижнєю, а також з'єднує всі плотні й полі органи. Канали та коллатерали не представляють кровоносні судини чи нерви. Термін канал – жінь – має значення маршрут. Канали називаються також провідниками єнергії. Вони формують стовбурові лінії. Термін коллатерали – люо – має значення мережа. Коллатерали являються гілками каналів. Канали та коллатерали пронизують все тіло і паратворюють його в живу одиницю, органічний моноліт. Є дванадцять постійних каналів, які ведуть до плотних та полих органів. Їх природа виражається термінами інь та ян. Канали, які з'єднують пілотні органи і розміщенні вздовж внутрішніх сторін тіла, називаються каналами інь. Канали, які з'єднують полиє органи і розміщені вздовж наружних сторін тіла, називаються каналами ян.

В залежності з природою внутрішніх органів і маршрутами, по яким вони знаходяться, канали далі поділяються так: три канали інь руки, три канали ян руки, три канали інь ноги, три канали ян ноги. (див.мал 1). 12kanalov.bmp

Мал.1

Дванадцять каналів, зв’язаних з плотними і полими органами.

Три канали інь руки ідуть із груди через руку, зєднуя три канали Ян руки. Три канали Ян руки виходять з руки і йдуть через голову, з'єднуються з трьома каналами Ян ноги.

Три канали Ян ноги тягнуться із голови через ногу, з'єднуються з трьома каналами інь ноги. Три канали інь ноги йдуть із ноги через грудь, зєднуясь з трьома каналами інь руки. Канали інь зв’язані з плотними органами, а канали Ян з полими. Канали інь политних органів підтримують полие, а канали Ян полих органів живлять плотні; так формується шість пар зв'язків, об'єднуючих поверхню тіла з внутрішніми органами.

В давньосхідній медицині розрізняють плотні, полие і незвичайні органи.

П’ять плотних (паренхіматозних) органів: серце, печінка, селезінка – підшлункова залоза, легені, нирки. В ролі доповнювального до них прираховують перикард. Функція плотних органів – накоплення та зберігання життєвої енергії.

Шість полих органів: сечовий міхур, шлунок, товста кишка, тонка кишка, три частини тулуба, жовчний міхур. Функція полих органів – вироблення та транспортування поживних речовин.

Незвичайні органи це головний, спинний і кістковий мозок.

Методи вправ цигун різні в різних школах і сектах. В Китаї вони приблизно поділяються на п’ять шкіл: таоітську, будийську, конфуціанську, медичну та боксерську школу.

Ці школи відрізняються між собою: таоіська практикує укріплення і тіла й розуму як свою основну ціль; метод будийської школи робить акцент на “утримання свідомості” ; конфуціанська школа підкреслює ”регуляцію свідомості”; для медичної школи в цигун основною цілю являється виліковування хвороб; боксерська школа робить упор на виховання сили індивідуума проти моральних нападок і атак ворога з ціллю самозахисту.

Не дивлячись на їх відмінності, всі методи виконання цигун не виходять за рамки трьох загальних видів: нерухомий цигун, динамічний цигун і динамикостатичний цигун. Всі вони включають в себе три аспекти тренувань – тренування свідомості, тренування дихання і тренування тіла.