Профілактика хірургічних інфекцій

1) при випадкових забруднених ранах, які не можуть бути своєчасно хірургічне оброблені;

2) при всіх забруднених мікробами операційних ранах;

3) при всіх ранах з ендопротезу-ванням;

4) при операціях у людей з інфек­цією чи у тих, хто щойно перехворів на інфекційну хворобу;

5) при операціях у хворих з попе­реднім ураженням серцевих клапанів (для профілактики ендокардиту);

6) при операціях "чисто-забрудне­них", коли розкривають порожнину кишки, жовчних шляхів тощо.

Профілактично застосовують анти­біотики широкого спектру дії.

Велике значення мають догляд за хворими та ранами, відповідні сані­тарно-гігієнічні умови в палатах пере­бування хворих, раціональне загаль­не лікування хворих (вітамінізоване харчування, корекція гідроіонного балансу та інших порушень обміну, оксигенація, використання імунних, гормональних та ферментних препа­ратів).

Особливу увагу в профілактиці післяопераційної інфекції треба при­діляти підвищенню кваліфікації хі­рургів, особливо тих, хто чергує на невідкладній допомозі, та персоналу відділень інтенсивної терапії і реані­мації, боротьбі з бацилоносійством, яке особливо часто спостерігається у персоналу хірургічних відділень.

У запобіганні інфекційним хірур­гічним захворюванням мають велике значення добре налагоджені санітар­но-гігієнічні умови на виробництві та в побуті, заходи з техніки безпеки на виробництві та своєчасна обробка мікротравм, лікування прихованих осередків латентної інфекції та загаль­них системних хвороб (серцево-судин­них, обмінних, ендокринних, алер­гічних та інших), запобігання та бо­ротьба з ожирінням, заняття фізкуль­турою, оздоровчим спортом, загар­тування.

Безумовно, для профілактики хірургічної інфекції не досить лише медичних заходів. Останні можуть бути ефективні лише на тлі економіч­ного добробуту людей та сприятливих екологічних умов їх проживання.