Вітамін В9 – фолієва кислота (захищає від вроджених дефектів розвитку).
Добова потреба – 0,2 мг (200 мкг). У жінок під час вагітності і лактації потреба у фолієвій кислоті підвищується і складає 400 мкл.
Дефіцит її при вагітності суттєво підвищує ризик розвитку юродств плода і інших відхилень від норми.
Фолієва кислота бере участь у кровотворенні і являється протианемічним фактором, бо стимулює утворення не тільки еритроцитів, але й лейкоцитів.
Недостатність фолатів у людини викликає характерні порушення в обміні, які при достатній важкості ураження ведуть до розвитку мегалобластичної анемії. Порушення стосуються не тільки еритроцитів, але і інших форменних елементів крові, деяких тканин і росту організму в цілому.
Недостатність фолатів може виникнути також від порушення травлення, всмоктування і використання, або може бути обумовлена неадекватним поступленням фолатів при збільшенні потреби в них.
Клінічне значення
- сприяє нормальному формуванню еритроцитів, лейкоцитів;
- підтримує нормальний стан нервової системи, кишкового тракту, статевих органів;
- бере участь у підтримці нормальних параметрів росту і розвитку організму;
- регулює формування нервових клітин в період внутрішньоутробного розвитку ембріона і плода, попереджує дефекти розвитку нервової системи;
- лікує анемії, викликані нестачею фолієвої кислоти через алкоголім, хвороби печінки, гемолітичної анемії, вагітності, грудного годування або наслідків використання оральних контрацептивів;
- сприяє метаболізму амінокислот і синтезу протеїнів (РНК, ДНК);
- зменшує церві кальну дисплазію.
Природні джерела: банани, боби, зелені листяні овочі, зародки пшениці, брюссельської капусти, пивні дріжджі, спаржа, теляча печінка, цитрусові.
Вітамін В12 – ціанокобаламін (життєзабезпечення крові).
Добова потреба – 2 мкг.
Для вагітних – 3 мкг.
Вітамін В12 забезпечує процеси кровотворення – синтез гемоглобіну, а також бере участь в обміні амінокислот (сприяє більш швидкому їх використанню організмом для синтезу білка, стимулює утворення нуклеїнової кислоти – РНК, що бере участь у синтезі білка), сприяє зниженню рівня холестерину в крові і видаленню його з кровоносних судин, стримує надлишкове відкладення жиру в печінці, підтримує обмін вуглеводів. Бере участь в процесах утворення лейкоцитів і тромбоцитів.
Дефіцит вітаміну В12 викликає швидку втомлюваність, роздратованість, втрату апетиту, глосіт, порушення моторики кишечника, приводить до розвитку макроцитарної гіпсохромної анемії, ураження нервової системи.
Клінічне значення:
- володіє лікувальним ефектом при злоякісних анеміях;
- лікує деякі форми нервових розладів;
- лікує хворобу Альцгеймера;
- лікує і попереджує В12 авітаміноз у вегетаріанців після операцій на ШКТ, обличчі, страдаючих ахлоргідрією (зниження вмісту соляної кислоти в шлунку);
- підвищує протистояння до інфекцій і простудних захворювань;
- покращує пам'ять і підвищує здатність до навчання.
Природні джерела: гов’ядина, гов’яжа печінка, камбала, молоко, сардини, оселедець, скумбрія, сир з пліснявою, устриці, швейцарський сир, яйце.
Вітамін В12 не міститься в рослинній їжі.
Вітамін С – аскорбінова кислота
Добова потреба – 70-100 млг. Вітамін С бере участь у всіх видах обміну речовин. Він забезпечує нормальну проникливість стінок капілярних судин, підвищує їх стійкість (еластичність); бере участь в синтезі стероїдних гормонів кори наднирників, гормонів щитовидної залози; стимулює функцію клітин, що синтезують колаген; сприяє укріпленню кісткової тканини і зубів.
Аскорбінова кислота впливає на активність ферментів: одні (каталази) стимулюють, другі (амілаза) пригнучують.
Бере участь в транспорті кисню, сприяє перетворенню фолієвої кислоти в фолінову; стимулює процеси кровотворення, підвищує імунологічну резистентність, збільшуючи фагоцитарну активність лейкоцитів, бактерицидні властивості крові, стимулює вироблення інтерферона в організмі і антитоксичну функцію печінки.
При дефіциті вітаміну С наступає підвищена втома, подразнення, сонливість, підвищується ризик розвитку простудних захворювань, розвивається кровоточивість десен, підвищується рівень холестерину в крові, знижується еластичність і механічна міцність капілярів, розвивається себорея.
Клінічне значення:
- допомагає зберегти в здоровому стані капіляри, десни, зуби;
- сприяє всмоктуванню заліза;
- сприяє за живленню ран, лікуванню опіків, зрощенню кісток;
- один з компонентів лікування залізодефіцитної анемії;
- один з компонентів лікування інфекції сечових шляхів;
- сприяє утворенню колагену в сполучних тканинах;
- підвищує всмоктування кальцію;
- сприяє утворенню гемоглобіну і червоних кров’яних тілець в кістковому мозку;
- блокує вироблення нітрозамінів, котрі є канцерогенами;
- сприяє функції наднирників;
- скорочує вироблення вільних радикалів;
- попереджує симптоми нежитю і ін. ГРВ;
- попереджує деякі форми раку;
- зменшує кількість холестерину;
- попереджує утворення тромбів;
- попереджує алергію;
- знижує симптоми артриту, шкірних язв;
- послаблює прояви герпесних інфекцій;
- знижує інтоксикацію, викликану алкоголем;
- сприяє лікуванню пролежнів;
- підвищує потенцію у чоловіків;
- сповільнює процеси загального старіння.
Додатковий прийом вітаміну С необхідний людям, що зловживають тютюном, алкоголем, страдаючим хронічними захворюваннями; людям, що знаходяться в стресових станах, тим, що недавно перенесли хірургічні операції, травми, опіки, працюючим у токсичних умовах, страдаючим на інфекційні захворювання, страдаючих анемією.
Природні джерела: апельсин, грейпфрут, щавель, перець, суниці, ягоди, капуста, картопля, лимон, манго, мандарин, шпинат, смородина, помідор, шипшина.
Білки
Білками називають складні високомолекулярні речовини, що містять азот і побудовані із амінокислот. Амінокислоти являють собою органічні речовини, що містять аміногрупи і кислотні групи. вони можуть бути простими і складними.
Прості білки – протеїни – складаються тільки з амінокислот. До цієї групи відносяться протаміни, альбуміни, глобуліни.
В склад складних білків – протеїдів – крім амінокислот входять нуклеїнова і фосфорна кислоти, вуглеводи і інші речовини. Окремі групи можуть містити більше 20 різних амінокислот.
Білки відіграють велику роль в житті організму. Володіючи різними фізико-хімічними властивостями, вони є головними носіями життя.
Їх біологічна цінність неоднакова і визначається амінокислотним складом.
Деякі життєнеобхідні амінокислоти, що входять в склад білків, не можуть синтезуватися в організмі і не можуть бути замінені іншими амінокислотами. Їх називають незамінними. До них відносять лейцин, аргінін, триптофан.
Білки, що містять незамінні амінокислоти, мають велику біологічну цінність для організму. Чим ближче амінокислотний склад до складу білків даного організму, тим вища його цінність.
Завантажити реферат