План
1. Особливості і методи імунологічної реактивності дітей раннього віку.
2. Диференціальна діагностика поствакцинальних ускладнень.
3. Календар обов’язкової імунології.
4. Строки розвитку ПВР та ПВУ.
5. Лікування ПВУ
6. Реєстрація поствакцинальних ускладнень.
7. Роль мед. працівників по боротьбі з ПВУ.
1. В ранньому дитячому віці, особливо на першому році життя, проводиться найбільше число щеплень. В організм дитини вводять вакційні препарати, різні по імуногенними, алергенними, та мутагенними властивостями. Вказану інертність пояснювали стерильними умовами існування плода у внутріутробному періоді, виключаючи можливість екзогенної антигенної стимуляції. В останні роки погляди на імунологічну реактивність дітей в ранньому віці підлягали значному перегляду. Ці дані послужили основою для перегляду імунологічних проти показів.
Гіпердіагностика поствакцинальних ускладнень нерідко приводить до того, що за них приймають виникненні у дітей в поствакцинальному періоді різні інтеркурентні захворювання, особливо якщо вони з’явились в перші дні після щеплення. Співпадання різних захворювань з щепленнями можуть зустрічатися нерідко, так як сучасний календар профщеплень дітей перших 2-х років життя дуже насичений слідуючи ми один за одним щепленнями з короткими інтервалами. Основні обов’язкові щеплення (проти туберкульозу, поліомієліту, коклюшу, дифтерії, правця, корі) роблять в ранньому віці, коли імунна система організму ще не досконала. Тому правильно сплановані схеми імунізації можуть сприяти імунологічному дозріванню дитини, а надмірні – угнітати її. При рішенні питання про проведення щеплень в ранньому віці тою чи іншою вакциною слід взяти до уваги:
а) клініко-епідеміологічні показання;
б) здібність дитини до повноцінного вироблення імунітету до даного конкретного антигену;
в) властивість розвитку сильних реакцій і ускладнень при вакцинації;
г) впливання кожної попередньої вакцини на відповідну реакцію організму до слідуючої імунізації іншими антигенами.
На перше місце поствакцинальних ускладнень вийшло ускладнення після імунізації АКДП-вакциною. Значно зменшилось число хворих з поствакцинальними ускладненнями після щеплення від кору.
Строки розвитку поствакцинальних реакцій та ускладнень:
БЦЖ вакц. – місцева реакція інфільтрат 5-10 мм, ч-з 4-6 т. після вакцинації, сильна місцева реакція: набряк м'яких тканин більше 20 мм, інфільтрат більший 10 мм через 5-7 днів після ревакцинації.
Загальна реакція – підвищення температури без вираженого порушення загального стану дитини, перші 2 доби.
Ускладнення:
Підшкірні холодні абсцеси (порушення техніки введення).
Поверхнева виразка (порушення техніки введення).
Регіональні лімфаденіти, колоїдний рубець, остеомієліт, генералізована БЦЖ – інфекція.
АКДП, АДП
Місцева реакція – гіперемія шкірних покривів, інфільтрат.
Сильна реакція – набряк м'яких тканин більший 5 см діаметром, інфільтрат більший 2 см.
Загальна реакція: підвищення температури без вираженого порушення загального стану дитини.
Сильна реакція: підвищення температури вище 38,60С. Перші дві доби.
Алергічні ускладнення: набряк типу Квітка, сип типу кропивниці, загострення алергічних захворювань (до 10 днів). В окремих випадках реакції типу анафілактичного шоку (до 24 год.).
Колаптоїдний стан – зниження м'язового тонусу, різке збліднення, запаморочення, сонливість, серцево-судинна чи дихальна недостатність (7 днів).
Енцефалопатія – порушення мозкових функцій, підвищення внутрішньочерепного тиску (у дітей безперервний пронизливий крик), порушення свідомості, судоми, паталогічні рефлекси, парези кінцівок. В окремих випадках енцефаліт (до 7 днів).
Резидуальний стан – виникнення судом при температурі меньше 390С, гострий нефрит, гострий міокардит, серозний менінгіт (до 30 діб).
Жива поліомієліт на вакцина
Реакція – кишкова дисфункція протягом не більше 2-3 днів.
Ускладнення - кволий парез кінцівок (частіше нижніх) (7- 30 днів), висип, набряк квінке (до 10 днів).
Вакцинація проти краснухи
Місцева реакція - гіперемія (1-3 дні)
Загальна реакція – підвищення температури, висип, збільшення лімфатичних вузлів (7 – 14 днів, тривалість не більше 1-2 днів).
Ускладнення:
Висип типу кропивниці (10 днів) анафілактичний шок (24 год.).
Енцефалопатія: судоми пов'язані з підвищенням температури. Артралгія гостра, поліартрит гострий (на 14-30 днів), транзиторна поліневропатія (14-30 днів).
Вакцина проти гепатиту В.
Місцева: біль, гіперемія, припухлість, сверблячка, почервоніння, затвердіння на місці введення (1-4 дні).
Загальна: короткочасне погіршення самопочуття, субфебрильна температура (1-3 дні).
Ускладнення: Набряк типу Квінке, реакція типу сироваткової хвороби з розвитком артриту та шкірних проявів (еритема, екхімози, вузлувата еритема (до 30 діб). Анафілактичні реакції (24 год.). В окремих випадках міалгія, периферична нейропатія, параліч лицьового нерва, синдром Гієна-Баре, неврит очного нерва (до 30 діб).
ЖКВ
Місцева: гіперемія та набряк тканин (1-3 дні).
Загальна: підвищення температури 380С, катаральні явища з боку верхніх дихальних шляхів та очей, зниження апетиту, кволість, головний біль, рідко – висип. (6-12 днів).
Ускладнення: алергічні ускладнення, поліморфний висип, набряк Квінке, артралгії (12 днів), анафілактичний шок (24 год.).
Енцефалопатія: судоми, порушення свідомості, підвищення внутрічерепного тиску, в окремих випадках енцефаліт (10-15 днів).
Токсичні ускладнення: температура вище за 38,60С, прояви інтоксикації, виражені катаральні симптоми, висип (6-16 днів).
Гострий міокардит
ЖПВ
Місцева: гіперемія (1-3 дні).
Загальна: підвищення температури до 37,50С, легка гіперемія зіву, нежить, зниження апетиту, біль в животі (4-10 днів).
Безболісне збільшення слинних залоз.
Ускладнення: висип типу кропивниці, набряк Квінке (1-16 днів), судоми, порушення свідомості (7-15 днів), висока температура (більше 38,5), блювота, біль в животі.
Серйозний менінгіт на фоні підвищеної температури.
Терапія поствакцинальних ускладнень проводиться з перегляду їх характеру, важкості протікання, вік дитини, і її індивідуальні особливості.
Від своєчасності і правильності назначень лікувальних міроприємств, особливо при тяжких формах ускладнень, залежить результат захворювання.
Комплексна терапія поствакцинальних ускладнень проводить як специфічне (етіотропне) так і неспецифічне лікування (патогенетичне). Важливе місце в лікуванні цих хворих мають правильний режим, раціональна дієта і хороший догляд.
Відповідно до Закону України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” і з метою поліпшення якості імунізації та здійснення науково-обгрунтованого епідеміологічного нагляду за поствакцинальними реакціями і ускладненнями вийшов новий наказ Міністерства Охорони Здоров'я України від 4.3.98 р. № 49. Цей наказ говорить про окремі пункти епіднагляду та реєстрацію поствакцинальних ускладнень і їх епідрозслідування.
Завантажити реферат