Сенсорна система

Смак.

Периферичний, або рецепторний, апарат смакового аналізатора находиться в порожнині рота, тобто на початку системи органів травлення. З допомогою смакового аналізатора виробляється випробування їди при безпосередньому дотику її з слизистою оболонкою порожнини рота. Крім того, з рецепторного поля порожнини рота при участі смакового аналізатора рефлекторно пускається в хід складний механізм апарата травлення. Досить згадати рефлекторне виділення слини різного якісного складу в залежності від хімічних властивостей подразника, який знаходиться в порожнині рота, і також виділення шлункового соку.

В слизовій оболонці ротової порожнини є особливі утворення – смакові цибулини, які являються специфічними кінцевими апаратами, які сприймають смакові подразники. В дорослої людини смакові цибулини розміщуються на кінчику язика, на докові або дорзальній його поверхні, а також на передній і задній поверхні надгортанника, на задній стінці глотки, на передньому і м’якому піднебінні. У дітей область розташування смакових цибулин значно ?????????, ніж у дорослих. В старості їх кількість зменшується. Смакові цибулини зустрічаються у виді окремих включень в епітелії слизової оболонки, але на язиці вони знаходяться в складі сосочків. У людини є желобовидні, листоподібні ,грибоподібні сосочки, які містять смакові цибулини. Смакові цибулини розміщені таким способом, що проникають через всю товщину епідермісу, досягаючи його вільної поверхні. Вони мають вид пляшки, яка відкривається назовні невеликим отвором – смаковою порою. Кожна смакова цибулина складається із двох родів клітин: зовнішні – підтримуючих і внутрішніх – смакових. Нервові волокна із субепітеліального сплетіння входять в середину смакової цибулини і там вільно закінчуються; друга частина волокон розміщена між окремими смаковими цибулинами.

Іннервація смакової області дуже складна. У хребті тварин немає окремих смакових нервів, як для рецепторів нюху. Смакові цибулини різних областей слизової оболонки порожнини рота одержують нервові волокна від чотирьох різних нервів. Після пере різання смакових нервових волокон спостерігається дегенерація смакових цибулин з послідовним повним їх зменшенням.

Всі смакові волокна входять в склад одиночного пучка продовгуватого мозку і закінчуються в області його ядра. Звідси смакові волокна ідуть по глядацькому бугру. Тут починається третій неврон. Що ж стосується нейтрального, або коркового, кінця смакового аналізатора, то до цього часу його локалізація точно не встановлена. Подразнювачами смакових рецепторів є самі різні речовини у водних розчинах. Речовини, нерозчинні у воді, не мають смаку; немає смаку також дистильована вода. Існують три групи смакових речовин, які визивають чотири види перших відчуттів смаку: кислого, соленого, гіркого і солодкого.

Різні смаки нашої їди є результатом рудя відчуттів, які виникають завдяки тому, що крім специфічних смакових цибулин, на поверхні язика є чутливі закінчення другого роду, який сприймає температурні, тактильні і больові роздратування. Таким чином одночасно з смаковими виникає ряд інших відчуттів, до яких присвоюється також відчуття запаху. В результаті складного комплексу подразнень виникають різні відтінки смакових відчуттів. До них може бути віднесений металічний смак колоїдних розчинів тяжких металів і також лужний смак.

Відчуття кислого виникає при подразненні смакових закінчень кислотами або кислими солями. По одному смаку неможливо відрізнити соляну кислоту від сірчаної, або азотної. Якщо водна концентрація іонів однакова, відчуття кислого смаку являється також однаковим. Дуже слабкі розчини кислот, не ???????? і по своєму смаку неможливо відрізнити соляну кислоту від сірчаної або азотної кислоти. Якщо водна концентрація іонів однакова, відчуття кислого смаку являється також однакова. Дуже слабкі розчини кислот, не виклик відчуття і по своєму смаку не можуть відрізнятися від дистильованої води. смаковим подразником є розчин соляної кислоти і інших мінеральних кислот з молярною концентрацією від 0,0015 до 0,001.

Типовим представником групи речовин, які викликають відчуття соленого, являється кухонна сіль. Подібне смакове відчуття викликають хлориди калія, літію, аміаку, магнію. Відчуття соленого зв’язане з присутністю в розчині аніонів. Крім аніонів хлору, солений смак відображається присутністю аніонів йоду і брому.

Відчуття гіркого викликають майже всі алкалоїди, а також цілий ряд інших речовин, як то глюкозиди, пікринова кислота ,ефір. Типовими представниками групи гірких речовин являються алкалоїди – хінін, морорін, кокаїн, пілокарпін, нікотин і стрихнін, які мають найбільш різкою вираженою здібністю викликати відчуття гіркого.

До групи речовин, які викликають відчуття солодкого, відносяться двохатомні спирти, багатоатомні спирти, моносахариди, дисахариди і полісахариди. Таким способом, солодким смаком володіють різні види цукру, але солодким є сахарин, а також деякі солі свинцю.

Крім перерахованих вище адекватних подразниках, відчуття смаку можна викликати подразненням язика електричним током. Якщо анод приложений до язика, а катод до якої-то іншої частини тіла, то пропускання електричного току викликає відчуття кислого, а при іншому положенні електродів виникає відчуття лужного смаку.

Для дослідження смакової чутливості застосовують слабкі розчини представників чотирьох основних груп смакових речовин: солена кислота, кухонна сіль, хініну і цукру. Розчин смакової речовини наносять на ???????? частини язика з допомогою піпетки або дуже маленької губки, прикріпленої до тонкої палички для порошкоподібних речовин використовують тонкі щіточки. Між окремими пробами, дотримується інтервал не менше 5 хв. Після кожної проби пот прополіскують дистильованою водою.

Поверхність язика неоднаково чутлива до різних видів смакових подразників: солодке краще відчувається на верхівці язика і слабше при основі, для гіркого – максимальне відчуття в основі, а мінімальне у верхушці язика.

Таким чином, є чітка різниця в чутливості смакового поля язика до різних смакових речовин, хоч той же час кожна частина язика, який містить смакові сосочки, може сприймати різні смакові подразнювачі. Такі розпреділення смакової чутливості на поверхні язика можна пояснити. Якщо допустити, що для кожного із чотирьох видів перших відчуттів смаку мають свої окремі рецептори. Так як в кожному сосочку є декілька смакових цибулин, то можна представити собі, що деякі сосочки мають чутливість до декількох груп смакових речовин.

Вивчення смакової адаптації показує, що якщо, наприклад, використовуючи цукор, викликати пониження чутливості до солодкого, то при цьому чутливість у відношенні до гіркого, кислого і соленого не змінюється.

При змащенні язика ??????? кислотою втрачається смак солодкого і гіркого, але збергіається смакові відчуття соленого і кислого. Так діє і стоваін. Кокаїн викликає рикання різних видів чутливості язика: на початку зникає больова чутливість, потім відчуття гіркого, солодкого, соленого, кислого.