Кремній – секрет нашої міцності.
Середня місткість кремнію від маси земної кори складає 29,5% (друге місце після кисню – 47%).
В.І.Вернадський пише: “Ніякий організм не може жити без кремнію”.
Вчені схиляються до того, що саме він лежить в основі енергоінформаційного обміну у космосі і на Землі.
Саме на його основі будується пам'ять комп’ютера, прекрасного напівпровідника.
В організмі людини він восьмикратно бере участь у процесах життєзабезпечення. По даним М.Г.Воронкова 38% нашого здоров'я залежить від кремнію. Його посилений обмін і нестача викликає дисбаланс 70 мікроелементів.
Він відіграє важливу роль як структурний компонент сполучної частини .
При дефіциті кремнію в організмі вміст його, передусім знижується в самій еластичній тканині – судинних стінках. Тому існує чіткий зв’язок у розвитку атеросклерозу з ростом дефіциту кремнію.
В обмінних процесах, сполуки кремнію – сильні каталізатори окисно-відновних процесів, сполуки необхідні для побудови гемоглобіну. В організмі він забезпечує міцний енергоінформаційний потенціал і забезпечує здоров'я біоенергетичного тіла, тонких Полевих структур.
Розприділення в організмі
Кремній широко поширений в природі і займає 3 місце по запасах мінералів в земній корі. Однак в організмі тварин і рослин він міститься в дуже малих кількостях. В організмі умовної людини масою 70 кг може міститися біля 2100 мг кремнію (2,1 г).
Найбільш високі концентрації кремнію виявлені в гіалуроновій кислоті пуповини, в 1 г якої міститься 1,53 мг вільного і 0,36 мг зв’язаного кремнію. Шкіра, волосся, кришталик ока теж багаті на кремінь. Велика частина присутнього в організмі кремнію міститься в сполучній тканині.
Біохімічні знання
В експерименті додавання 50 мг неорганічного кремнію на 100 г корму викликало збільшення маси тіла щурів і курят, яким кремній необхідний для правильного формування скелета і швидкості росту.
Показано, що кремній примутній в тих частинах кістки, де відбувається активна кальцинація, наприклад, остеобластах (клітинах кістки, які формують субстанцію з солей кальцію, фосфорної кислоти і колагенового білка).
В клітинах кремній допомагає “зливати” молекули в одну структуру і знаходитись в живих системах у вигляді кремнієвої кислоти.
Дує цікаві дані про те, що переломі кістки в місці її регенерації знаходиться незвично висока концентрація кремнію, яка перевищує норму в 216 разів. При цьому вже на 3-тю добу після перелому в крові відмічається зниження концентрації кремнію. Вчені Скоблін А.П. і Бєлоус А.Ш. рахують, що шляхом впливу на обмін кремнію можна посилити фіксацію кальцію і фосфору в кістках.
Клінічне значення
1. Сприяє всмоктуванню кальцію і стимулює ріст кісток;
- стимулює роботу імунної системи;
- попереджає остеопороз;
- покращує стан волосся, нігтів, шкіри;
- зменшує ризик розвитку серцево-судинних захворювань;
- зміцнює кровоносні судини, хрящі і сухожилля.
Обмін в здоровому організмі
Добова потреба в кремнії складає 20-30 мг.
В звичайних умовах кремній попадає в людський організм через шлунково-кишковий тракт і через легені.
Рахується, що з їжею людина споживає до 3,5 мг кремнію на добу. З’єднання, які містять кремній, широко поширені в домашньому господарстві: порошки для чищення, тальк, каолін, будівельні матеріали. Контактуючи з ними, вдихаючи з повітрям кремнієвий пил, ми получаємо в легені до 15 мг кремнію в добу.
В шлунково-кишковому тракті всмоктується до 80%. М’ясна їжа пригнічує всмоктування (К), а рослинна – посилює.
Клінічні показники порушення обміну кремнію
З віком концентрація кремнію в сполучній тканині знижується, що на думку західних вчених, можливо, приводить до розвитку пораження судин, атеросклерозу, порушенню міцності кісткової тканини.
У пильній атмосфері, накопичуючись в легенях чи перебронхіальних лімфовузлах, кремній може викликати склероз легеневої тканини (склероз легень).
При хронічному отруєнні фтором вміст кремнію в кістках різко падає і може розвиватися розм’якшення кісток.
Харчові джерела кремнію
Морські рослини (діатолові водорості) і деякі найпростіші організми використовують перекис кремнію для побудови опорних тканин. Спікули морських губок містять до 98,3% перекису кремнію, який формує самі причудливі форми їх скелету.
У наземних тварин кремнію набагато менше, чим в організмі морських тварин. Більша кількість перекису кремнію знайдено в пір’ях птахів.
Висока місткість кремнію знаходиться в картоплі, буряці, зелені, ріпі, намбурі, мінеральних водах.
Фосфор – елемент думки
Розприділення в організмі
Фосфор – це металоїд, який в залежності від умов може проявляти то окисні, то відновні властивості. Очевидно. Ця його здібність привела до того, що він дуже широко розповсюджений в тваринних і рослинних організмах.
86% фосфору, який знаходиться в організмі людини, перебуває у вигляді важкорозчинного фосфору кальцію (гідроксілапатиту), який складає мінеральну частину кісток і зубів.
Таким чином, баланс фосфору в організмі середньої людини в скелеті – 700 г, в м’язах – 50 г, в тканинних рідинах і організмах – 30 г, добове поступлення з їжею і рідиною – 1,2 – 1,4 г.
Біохімічне знання фосфору
Фосфор надзвичайно необхідний для життя. Академік А.Е.Ферсман назвав фосфор “елементом життя і думки”.
Головна функція фосфору пов’язана з ростом і підтримкою цілісності кісткової тканини і зубів.
Залишковий фосфор знаходиться в м’яких тканинах, де він бере участь у багатьох анаболічних і катаболічних реакціях:
- в утворенні високо енергетичних сполук (наприклад АТФ);
- входить в склад фосфоліпідів, які грають важливу роль в утворенні клітинних мембран і регуляції їх проникливості;
- служить попередником в синтезі тематично важливих сполук і ДНК;
- бере участь в утворенні буферної ємності рідин і клітин тіла;
- у формуванні кісткової тканини;
- бере участь в трансмембранному транспорті речовин;
- підкислює сечу і понижує вірогідність утворення ниркових каменів.
Додатковий прийом фосфору, в першу чергу, необхідний: людям, які приймають великі дози антрацитів; хворим на гіперпаратиреоз; хворим на печінку; хворим на алкоголізм; людям, які приймають малокалорійну їжу, хворіючим довгий час хронічними захворюваннями.
Обмін фосфору в здоровому організмі
Добова потреба 1000-2000 мг.
Людина в середньому вживає на добу 1050 мг кальцію і 2940 мг фосфору. При цьому основна кількість фосфору поступає з молоком і м’ясом (по 550 мг), м’ясом домашньої птиці (380 мг), рибою (350 мг), борошном (270 мг), хлібом (205 мг), овочами (140 мг).
В результаті того, що жінки вживають меншу кількість їжі, вони отримують менше фосфору (в середньому 1200-1300 мг).
При штучному годуванні дитина отримує фосфору в 5 разів більше дитини, яка знаходиться на природному вигодовуванні. Зі всього прийнятого з їжею фосфору всмоктується не більше 70%. Винятком є фосфор риби, який всмоктується в кишечнику майже повністю.
Завантажити реферат