Саморегуляція функцій організму

Нервові організми фізіологічних регуляцій.

Саморегуляція функцій організму.

План

1. Роль нервової системи у координації функцій організму та взаємозв’язку його з навколишнім середовищем.

2. Класифікація нервової системи людини.

3. Загальні принципи будови ЦНС (сіра речовина) (скупчення нейронів) біла речовина (нервові волокна).

4. Види нейронів, ядра, види ядер, ганглії види. Нерви, будова, види. Синапс – види, механізм передачі, збудження у синапсах. Нервове збудження, провідність.

5. Рефлекторна дуга буд. функції. Рефлекс – види. Нервова діяльність: види. Процеси нервової діяльності (збудження, гальмування).

Нервова система регулює діяльність всіх органів і систем, забезпечує взаємозв’язок організму з навколишнім середовищем. Структурною одиницею нервової системи є нервова клітина з відростками – нейрон. Вся нервова система представляє собою сукупність нейронів, які контактують один з другим за допомогою спеціальних опоротів – синапсів. За структурою і формами визначають 3 типи нейронів: 1) рецепторні або чутливі; 2) кондукторні; 3) рухливі нейрони від яких імпульс направляється до робочих органів м'язів і залоз. Нервова система поділяється на 2 великих розділи – соматичну і автономну.

Соматична нервова система реалізує взаємозв’язок організму з навколишнім середовищем забезпечує чутливість і рухливість м’язової тканини.

Вегетативна нервова система впливає на обмін речовин, дихання, виділення.

Ці дві системи тісно зв’язані між собою але вегетативна н.с. не залежить від нашої волі, в результаті чого її називають автономна н.с. Її ділять на 2 ч-ни: симпатичну і парасимпатичну.

В н.с. виділяють центральну частину – головний і спинний мозок – центральна нервова система (ЦНС) і периферичну представлені підходящими нервами від головного і спинного мозку – периферична н.с. На розрізі мозку видно, що він складається із сірої і білої речовини. Сіра речовина складається з нервових клітин. Роздільні органічні скупчення сірої речовини носять назву ядер. Біла речовина складається з нервових волокон-відростків нейронів, покриті мієліновою оболонкою.

Периферичні нерви в залежності від того з яких волокон (чутливих чи рухомих) вони відходять, розділяються на чутливі, рухливі і змішані. Тіла нейронів, відростки яких служать чутливими нервами лежать у нервових вузлах у мозку. Тіла рухливих соматичних нейронів розміщені в передніх рогах спинного мозку або рухливих ядер головного мозку, тіла ефекторних вегетативних нейронів – всередині ЦНС. І.П. Павлов доказав, що ЦНС може діяти на органи у 3 напрямках 1) пускове, припиняючи ф-ю органа. 2) регулює приток з крові до органу, 3) трофічна підвищує або понижує обмін речовин. Коли до робочого скелетного м’яза по рухливим волокнам направляються імпульси, які викликають її скорочення то одночасно поступають імпульси, які розширюють судини і посилають обмін речовин. Тим самим забезпечує енергетичну можливість виповнення м’язової роботи.

Нервова тканини є основою всієї нервової с-ми. Нервова тканина – це цілісна с-ма яка складається з нервових клітин і міжклітинної речовини. Нервові клітини – нейрони складається із тіла і відростків. Є такі типи відростків: аксон – довгий відросток, він є нервовим імпульсом від тіла нервової клітини покр. оболонкою. Дендрити – це короткі нервові відростки, які разом з у вигляді гілочок дерева передаються нервові імпульси до тіла нервової клітини.

Осн. форма діяльності н.с проявляється рефлексами – це відповідна р-я організму на подразнення. Вони поділяються на безумовні (спадкові) постійні і тривалі. За безумовні рефлекси відповідає спинний мозок і віділи головного. Умовні рефлекси – набуті відповідає кора півкулі непостійні, нетривалі.

Рефлекторна дуга – це шлях по якому проходять нервові імпульси від місця подразнення до діючого органу і цей шлях контролює ЦНС. Він складається з таких ланок: чутливий нейрон, рецептор, шкіра, внутр. органи, чутливе нервове волокно, аферентне нервове волокно ділиться ЦНС встовний або асоціативний нейрон, для передачі нервових імпульсів з чутливого нервового волокна на рухове, рухове волокно, і діючий або робочий орган – ефектор.

Використана література:

Анатомія людини. О.М. Очкуренко і О.В.Федотов.

Анатомія і фізіологія Е.А.Воробйова. А.В.Губор.

Фізіологія вищої нервової діяльності. Г.М.Чайченко.