III. Спеціалізовані банки даних створюються консультативними видавничими фірмами, комп”ютерними фірмами, які спеціалізуються на виробництві і поширенні прграмних продуктів. Такі фірми обслуговують кілька банків даних і відповідають за достовірність і своєчасність оновлення інформації. До спеціалізованих джерел відносять Бази Даних. База даних – це архів інформації яка функціонує як комп”ютерний довідник і розповсюджується різними шляхами. Існують дві групи бази даних:
§ Традиційна. Включає в себе понад 500 баз даних, лідером серед яких є система Dialog.
§ Електронна пошта. Найбільша база даних E-mail є організація American line, яка працює постійно в режимі електронних конференцій.
IV. Спеціалізовані засоби масової комунікації – це журнали, газети, радіо- телепродукція, електронні засоби масової комунікації, які надають інформацію про поточну діяльність фірм. Найбільша корпорація, яка розповсюджує інформацію є ДоуДжонс. Публікує інформацію про капіталовкладення, стан замовлень, призначених співробітників, вартість акцій, рівень ділової активності і т.д.
V. Фірмова інформація – це річні звіти про діяльність фірми, презентативна або представницька діяльність фірми.
VI. Особиста – неформалізована інформація, яка є найбільш достовірною і конфіденціальною. Ця інформація поділяється на 2 види:
- Інформація отримана під час ділових контактів, ділових переговорів або зустрічей. Така інформація систематизується у формі довідки на фірму.
- Інформація на фірму, яка отримується з інших джерел (від представництв влади, торгово-промислових палат, від аналітиків, представництв оптово-роздрібної торгівлі або від конкурентної фірми.
Міжнародний обмін інформацією здійснюється на основі міжнародної правової бази, яка регулює виконання та обмін різних видів інформації. В міжнародних правових документах зазначені такі особливості інформації як належність її до специфічного ринку товарів або віднесені до прогресивного розвитку інформаційного бізнесу. Міжнародні відносини в галузі інформації підпадають під регулятивні дії загальновизначених принципів міжнародного права, які конкретизовані в міжнародних документах різної юридичної сили. Міжнародні правові документи, які регулюють інформаційні відносини:
Ø Документи, які розглядають загальні принципи і норми у сфері обміну інформацією.
Ø Документи, які забезпечують свободу слова, плюралізм тощо.
Ø Документи, які розглядають інформацію, як продукт.
Ø Пакет документів “міжнародні договори при інформаційну власність”.
Документи, головні в міжнародних відносинах щодо інформації є:
v Міжнародна конвенція про використання радіомовлення в інтересах миру (1932р).
v Конвенція про запобігання обігу порнографічних видань та торгівлі ними (1923р – найстаріша міжнародна конвенція в галузі інформації. Вона закликає держави до знищення та запобігання обігу порнографічних видань).
v Угода про міжнародний обмін візуальними і звуковими матеріалами освітнього та наукового характеру (1948р).
v Конвенція про міжнародний обмін виданнями (1958р).
v Конвенція про обмін урядовими документами та офіційними виданнями між державами (1958р).
v Регламент міжнародного союзу електроннного зв”язку (1972р)
v Міжнародна конвенція електренного зв”язку (1982р).
Прблеми використання і передачі інформації регламентовані також в міжнародних документах, які мають рекомендаційну силу:
v Декларація ЮНЕСКО про принципи супутникового зв”язку (1972р).
v 2й розділ заключного акту МБСЄ (1975р).
v принципи телевізійного мовлення (1982р).
v резолюція ООН про інформацію на службі людству (1996р)
v права людини на інформацію записані в :
- загальна декларація прав людини (ст. 19)
- міжнародний пакт про громадянські та політичні права (ст. 20).
- Європейська конвенція про права людини.
- Американська конвенція про права людини.
Стосовно обігу інформації як товару були прйняті такі документи:
v Конвенція ООН про договори куплі-продажу (1980р).
v Принципи міжнародних комерційних контрактів.
v Звіт положень європейського договорного права.
В рамках міжнародних організацій була приінята Міжнародна конвенція про співробітництво та транскордонної передачі даних (1982р). А в рамках ЄС була прийнята Конвенція про захист персональної інформації у зв”язку з автоматизованою обробкою даних. В рамках СНД у статуті, а також в угоді про інформацію забезпечено право співробітництва в галузі систем зв”язку та вільного обміну інформації в рамках СНД.