План реферату:
1. Анатомо-фізіологічні особливості м’язів різних ділянок тіла.
2. Загальні покази і протипокази до масажу.
3. Методика масажу, включаючи окремі особливості методики.
Пошкодження м’язів (мікротравми, розтяжки, надриви, розриви, забої) зустрічаються досить часто. Пошкодження може виникати при надмірному скороченні м’язів, при дуже сильній розтяжці м’язів в момент їхнього розслаблення. Крім того, до факторів, що викликають пошкодження м’язових волокнів відносять: загальне і місцеве охолодження організму, втому, перенесені захворювання і травми.
Пошкодження м’язів може бути відкритим і закритим. Найбільш часто зустрічаються закриті пошкодження м’язів. Такі пошкодження є наслідком перенесення прямої або непрямої травми, значного напруження на фоні дегенеративно-дистрофічних процесів, які приводять до зменшення механічної ціпкості сухожильно-мязового апарату.
Мікротравми виникають внаслідок багаторазового травмування однієї і тієї ж частини тіла. Вони можуть бути зумовлені перенапруженням м’язів, що веде за собою надриви одиноких м’язових волокнів.
Завдання масажу покращити кровообіг, зменшити відтік, біль, надати відсмоктуючу дію, що веде до швидкого відновлення функції кінцівки.
Методика масажу.
Спочатку масують м’язи, що піддавались найбільшій нагрузці і місця прикріплення сухожиль.
Проводимо масаж з використанням прийомів прогладжування, розтирання, неглибокого розминання. При мікротравматизації опорно-рухового апарату нижніх кінцівок спочатку масують колінний суглоб, потім гомілковоступневий і м’язи, що прилягають до суглобу. Якщо ступінь больового відчуття незначний, то з 1-шого дня можна робити прогладжування, розтирання, розминання кінчиками пальців пошкодженої ділянки. Закінчуючи масаж прогладжуванням всієї кінцівки час тривалості масажу 5-10 хв.
Забої м’язів. Частіше бувають при падінні чи ударі і характеризуються в основному пошкодженням м’яких тканин і їх мілких судин, в результаті чого появляються крововиливи, площа яких може бути різною: від невеликих точкових до значних накопичень крові (гематом).
Завдяки масажу надається знеболююча дія, поліпшується крово- і лімфовідтік в пошкодженій ділянці, прискорюється розсмоктування крововиливів, налагоджується дія організму.
Методика масажу. До масажу приступають з 1-2 дня після травми. При наявності гематоми масаж не проводять, так як є можливість підсилити кровотечу. В такому випадку пункція з послідуючим накладанням гіпсової лангети і масаж здорових тканин. При відсутності гематоми спочатку проводять масаж здорових тканин, що сприяє посиленому відтоку крові і лімфи від пошкодженої ділянки. Використовують прийоми прогладжування, розтирання, розминання однією чи двома руками.
Після цього масують місце пошкодження за допомогою прийомів прогладжування. При цьому треба враховувати ступінь больового відчуття. В наступні дні поряд з прогладжуванням проводиться неглибоке розминання. Прийоми рублення, поколочування повинні бути виключені. Час масажу 5-10 хв.
Надриви м’язів. Виникають внаслідок сильної протидії, скорочення м’язу або надмірному розтягненні його в момент розслаблення.
При цьому відчувається різкий біль, що супроводжується порушенням функції.
Завдання масажу: покращити харчування м’язової тканини, прискорити регенерацію її елементів, надати обезболюючу і розсмоктуючи дію.
Методика масажу: Спочатку проводять масаж проксимальних відділів, використовуючи прогладжування, розминання, розтирання. В місцях пошкодження роблять тільки прогладжування. Масаж не повинен супроводжувати больові відчуття. Якщо зроблена операція, то масують здорову кінцівку і відповідні сегменти хребетного стовпа, а також здорові тканини пошкодженої кінцівки. Після пункції гематоми місце пошкодження не масують, щоб не появилась кровотеча і не виник осифікуючий міозит. Час масажу 5-10 хв.
Розрив м'язів. При повному розриві м'язів показана операція. При неповному розриві чи при достатній компенсації функції пошкодженого м’язу синергістами проводять консервативне лікування. Використовують іммобілізацію кінцівки, що забезпечує максимальне розслаблення пошкодженого м’язу на протязі 3 тижнів.
Методика масажу.
В післяопераційному періоді масажують сегменти хребетного стовпа (при пошкодженні м'язів верхньої кінцівки – шийно-грудний відділ, при пошкодженні м’язів нижньої кінцівки - поясницю) і здорову кінцівку.
Після зняття гіпсової лангети масажують пошкоджену кінцівку, починаючи з проксимальних відділів. Час масажу 10-15 хв. курс 8-15 процедур.
Використана література:
А.Куничев
В.И.Дубровский