Штифтові зуби показані для замінення передніх зубів, коронки яких зруйновані так, що не можуть бути відновлені пломбами і вкладками. Тому штифтові зуби найчастіше показані для замінення коронок зубів з мертвою пульпою.
У всіх випадках при протезуванні штифтовими зубами обов'язкові такі умови:
1. Корінь зуба має бути стійким, мати досить міцні стінки і височіти над рівнем ясен, або бути не рівні їх. Канал кореня має бути вилікуваний і запломбований на одну третину його довжини у верхівковій частині.
2. У ділянці верхівки кореня тканини періодонту повинні бути здоровими. при наявності різних форм хронічного періодонтиту протезування штифтовим зубом може здійснюватись паралельно з лікуванням періодонтиту, але укріплення зуба дозволяється лише по завершенні лікування або в день операції (резекції верхівки кореня). Штифтовий зуб повинен відповідати таким вимогам.
1) відновлювати коронку штучного зуба, не травмуючи тканини, які оточують корінь;
2) щільно прилягати до поверхні кореня своєю прикореневою частиною і тим самим добре ізолювати канал від потрапляння в нього вмісту ротової порожнини;
3) щільно з’єднувати зо допомогою штифта зі стінками каналу не менше ніж на 2/3 його довжини;
4) мати гарний вигляд;
5) не підвищувати прикус і не перешкоджати рухам нижньої щелепи.
Мостовидні протези.
Мостовидні протези укріплюються на зубах або коренях зубів і побудовані за принципом мостів.
У кожному мостовидному протезі розрізняють опори і проміжну частину – тіло. Кількість опор і розміри тіла мостовидного протеза можуть бути різними. Це залежить від розмірів дефекту в зубному ряді, його топографії, стану пародонту і зубів, які обмежують дефект.
За способом кріплення мостовидні протези поділяють на незнімні і знімні. Незнімні кріплення на коронках, півкоронках, штифтах або вкладках за допомогою цементу.
Мостовидні протези можуть бути виготовлені з металів (золота, сталі та інших сплавів) і комбінації металів з іншими матеріалами (пластмасою, фарфором).
Залежно від цього розрізняють мостовидні протези металів і комбіновані. Виготовлення мостовидних протезів тільки з пластмаси і фарфору недоцільне. Такі протези естетично приємні, але не досить міцні і часто ламаються.
Мостовидні протези розрізняють за характером прилягання проміжної частини до альвеолярного відростка. Якщо проміжна частина прилягає до олвеолярного відростка на більшій або меншій ділянці у вигляді сідла, то говорять про сідловидну форму проміжної частини. Коли тіло протеза торкається альвеолярного відростка губною або щільною частиною то такі протези називають дотинними. Коли між тілами протеза і яснами залишається значний проміжок, таку конструкцію називають висячою або промивною.
Незмінні сідловині можливості протезу виготовляти не рекомендується, оскільки в ділянці при ляганні тіла протеза, створюються умови для загноєння залишків їжі. Ясна під такими протезами кровоточать, гіпертрофуються і вкриваються виразками.
Дотична конструкція більш відповідає гігієнічним вимогам. В таких протезах тіло не торкається ясен, а віддалене від них на 1-2 мм. Найбільш гігієнічною є висяча конструкція тіла мостовидного протеза. Вона забезпечує можливість дотримування гігієни порожнини рота без шкоди для функції.
Мостовидні протези можна застосовувати лише за певними показаннями. Для застосування мостовидних протезів, оптимальними вважаються такі співвідношення, коли сума коефіцієнтів, відновлюваних зубів не вища від суми коефіцієнтів опорних, тобто співвідношення дорівнює 1:1. В окремих випадках, наприклад, для фронтальних або передньо-бічних ділянок, допускається співвідношення 1,5:1.
Застосування мостовидних протезів з двома або декількома опорами утруднюється якщо опорні зуби розміщені непаралельно, тобто нахилені коронками один до одного, розходяться. Щоб створити умови для вільної посадки протеза необхідно домагатися строгої паралельності в напрямі поздовжніх осей опорних зубів. А це можливе лише шляхом зняття значних шарів емалі і дентину, тобто травмування зубів. В таких випадках перш ніж вирішити питання про показання до застосування мостовидного протеза, треба зважити, буде давати такий протез більше користі чи більше шкоди.
Так само міркуємо тоді, коли для опори використовуються розхитані зуби, а також зуби клінічно стійкі, але із значним оголенням коренів.
Протипоказання до виготовлення мостовидних протезів можуть бути:
1) Пухлина в ділянці дефекта зубного ряду або поруч з ним;
2) Невилікувані опорні зуби і хронічні вогнища запалення в яснах і пародонті.
Консольні протези.
Консольними називаються протези, які мають односторонню опору, на відміну від мостовидних. У яких є не менш ніж дві опори. Консольні протези ще називають півмостами, тому що вони нагадують поперечний переріз моста.
Показання до застосування консольних протезів обмежені. Їх можна застосовувати тільки для заміщення бічних різців ікол і премолярів. При цьому, опорою для консоля може бути тільки надійний стійкий зуб, який обмежує дефект у зубному ряді з дистального боку. Кожний опорний зуб може утримувати не більш ніж один консоль з більш низьким або рівним йому енувальним коефіцієнтом. Так, наприклад, коли на верхній щелепі відсутній бічний різець, опорою може бути ікло, коли відсутнє ікло – перший премоляр, при відсутності першого премоляра – другий премоляр, і нарешті, при відсутності другого прамоляра – перший моляр. Коли відсутній перший моляр, другий моляр не може бути використаний для опори, якщо проміжок між зубами достатньо широкий, тобто відповідає ширині коронки відсутнього моляра. Консольний протез може застосовуватись в тих випадках, коли зуби, які обмежують дефект, нахилені один до одного і проміжок між зубами стає вужчим, ніж ширина моляра.
Грубою помилкою, яка призводить до втрати опорних зубів, є використання одного опорного зуба для укріплення консола, який замінює два природних зуба, або навішування консолей на зуби які обмежують дефект тільки медіально. Не можна, наприклад, кріпити консольний протез, який складається з двох премолярів, на молярі. Функціональне значення консольних протезів щодо відновлення жувальної функції невелике.
Вони мають велике естетичне значення, особливо при заміщенні тих зубів, відсутності яких помітна для оточуючих, а також профілактичне значення (попереджують конвергенцію зубів). Консольні протези відіграють роль розпорок.
Використана література:
В.Ю. Курляндський “Керівництва до практичних занять по ортопедичній стоматології”.
Я.М. Збарж, Ю.М.Александрова “Ортопедична стоматологія”.