Перелік незнімних зубних конструкцій зубних протезів,
їх характеристика і призначення.
За способом укріплення в порожнині рота зубні протези поділяються на незнімні і змінні. Незнімними протезами називаються такі зубні протези, які укріпляються в ротовій порожнині і не можуть бути видалені самим хворим без допомоги лікаря.
До незнімних протезів належать: 1) вкладки; 2) одиночні повні коронки різних конструкцій; 3) півкоронки; 4) штифтові зуби; 5) мостовидні; 6) консольні протези.
До незнімних відносяться також шини і шини-протези, що застосовуються для фіксації рухомих зубів при парадантозі. Для відновлення твердих тканин зубів застосовуються: вкладки, коронки, штифтові зуби.
Вкладки. Вкладками називаються невеликі протези, які заповнюють дефект твердих тканин, відновлюючи анатомічну форму зуба і його жувальну здатність.
Вкладки можуть застосовуватись у всіх випадках зруйнування емалі і дентину карієсом, травмою, депульпованих зубів і зубів яз збереженою пульпою. Вкладки застосовуються також для укріплення протезів, при патологічному стиранні зубів, різних порушеннях структури емалі (гіпоплазія, клиновидний дефект).
Вкладки відносно протипоказані при невеликих каріозних порожнинах у зубах з неповноцінною (крихкою або дискальцинованою) емаллю.
А також в зубах сильно зруйнованих і з малодоступними порожнинами.
Вкладки виготовлюють із металу, пластмаси і фарфору.
Штучні коронки – один із видів більш простих незнімних протезів. Вони застосовуються в тих випадках, коли коронки зубів настільки зруйновані, що не можуть бути відновлені пломбами і вкладками, а також для укріплення різних конструкцій незнімних протезів. Коронками покривають зуби, які становлять опору для кламерів знімних протезів.
За функцією коронки поділяються на відновні і фіксуючі: за конструкцією – на звичайні повні, екваторні, коронки із штифтом і коронки на куксу; за методом виготовлення - шовні і безшовні, литі штамповані; за матеріалом – металеві, фарфорові, пластмасові, комбіновані.
За матеріалом, з якого вони виготовляються коронки поділяються так: металеві (сталеві, золоті та з інших сплавів благородних металів), неметалеві (пластмасові, фарфорові) і облицьовані (які складаються з металу і облицювального матеріалу). Окрему групу становлять коронки з штифтом і коронки на куксу зуба. Металева коронка є протезом, що повністю відтворює форму природного зуба. Вона на відміну від півкоронки закриває всі стінки зуба. Точність прилягання стінок коронки до стінок зуба здійснюється особливою технологією, яка застосовується при виготовленні штампованих, паяних або литих коронок.
Неметалеві коронки так само покривають стінки зуба з усіх сторін. Відмінність неметалевих коронок від металевих, полягає в тому, що вони можуть бути виготовленні під колір природного зуба і таким чином давати високий естетичний ефект. В цьому полягає їхня перевага. До недоліків неметалевих коронок належить відносно невелика міцність їх і необхідність шліфування значного шару твердих тканин зуба, оскільки товщина неметалевих коронок в 2-4 рази більша за товщину металевих.
Коронки із штифтом – це поєднання повної металевої коронки з штифтовим зубом. Штифти припадають до ротової або оклюзійної стінки коронки для посилення фіксації. Коронки з штифтом можуть бути облицьовані пластмасою.
Штучну коронки показані: 1) коли коронка зуба зруйнована карієсом або іншими патологічним процесом і зуби не можуть бути вилікувані пломбуванням; 2) коли необхідно відновити нормальне артикуляційне взаємовідновлення, і підвищення прикусу; 3) для фіксації незнімних протезів і 4) для маскування кламера на передніх зубах.
Суворо додержуючись показань до протезування коронками, слід пам’ятати і про протипоказання.
До них належать:
1) невиліковне хронічне верхівкове і крайове запалення тканин періодонту:
2) висування зуба із лунки більше ніж на 2/3 його довжини з рухомістю ІІ-ІІІ ступеня;
3) покриття інтактних зубів, якщо це не диктується необхідністю раціонального протезування зубної дуги або шелепи, а саме конструктивними особливостями зубних і щелепних протезів;
4) протезування коронками з різних металів.
Металеві коронки.
Вимоги, яким повинні відповідати штучні металеві коронки. 1. Коронка має точно відповідати розмірам зуба в ділянці шийки.
2. Коронка не повинна своїми краями глибоко заходити в навколозубні тканини.
3. Коронка повинна мати правильну анатомічну форму, вона має відповідати формі однойменних природних зубів другої сторони, якщо вони існують в порожнині рота.
4. Коронка повинна повністю відновити функцію зуба і не порушувати оклюзійних взаємовідношень щелеп, а саме, не підвищувати прикусу.
Пластмасові коронки.
Пластмасові коронки порівняно з металевими мають естетичну перевагу. При правильно підібраному кольору пластмаси коронки важко відрізнити від природних зубів. Незважаючи не естетичну перевагу, пластмасові коронки застосовуються не дуже широко тому, що вони недостатньо міцні, не можуть бути використані для опори мостовидних протезів і кламерів і, крім того, вимагають значного зшліфовування твердих тканин зуба.
Пластмасові коронки показано застосовувати в ділянці верхніх фронтальних зубів, верхніх і нижніх премолярів, а особливо в тих випадках, коли, ці зуби депульповані або коронки їх частково зруйновані.
Фарфорові коронки.
Фарфорові коронки завдяки своїй щільній структурі, хімічній стійкості, незначній термопровідності та електроінертності, сприймаються слизовою оболонкою ротової порожнини найкраще з усі матеріалів, що застосовуються в ортопедичній стоматології. Вони добре ізолюють зуб від термічних впливів, їх можна застосовувати при наявності в роті різних металів, не побоюючись викликати гальванозів. На них не впливає ні температура, ні вологість ротової порожнини.
Облицювальні коронки.
Облицювальні коронки складаються частково з металу, частково з облицювального матеріалу, найчастіше з пластмаси. Ці коронки також називаються комбінованими. Вони об’єднують позитивні якості металевих і пластмасових коронок. Металева коронка покриває медіальну дистальну і ротову поверхні зуба, а облицювальний матеріал – вестибулярну.
Штифтові зуби.
Штифтовий зуб – вид незнімних протезів, який повністю замінює коронку природного зуба і укріплюється в його корені за допомогою штифта.
Види штифтових зубів. Штифтові зуби, як і штучні коронки, поділяються залежно від їх функцій, конфігурації, методу виготовлення і матеріалу, з якого вони зроблені.
Штифтові зуби, які тільки замінюють коронки природних зубів, належать за функцією до відновних, а зуби, за допомогою яких укріплюються інші конструкції незнімних протезів, виконують опорну функцію. Штифтові зуби часто поєднують відновну та опорну функції.
За конструкцією штифтові зуби можуть бути монолітними і складеними; за методом виготовлення – литі і паяні; за матеріалом – металеві і комбіновані, що складаються з металевих (штифт) і неметалевих частин. Сполучення металевих і неметалевих частин може бути здійснено за допомогою цементу, припою або безпосередньо, як у пластмасових штифтових зубах.
Завантажити реферат