Tedesse E, Adane M, Abiyou M, 1996). Таким чином, настільки висока частота повторного оперативного родоразрешения багато в чому обумовлена відсутністю чітких клінічних і прогностичних критеріїв діагностики спроможністі рубця на матці, що мішає виробити правильну тактику родоразрешения.
Удосконалення методів діагностики є одним із резервів зниження частоти повторних операції КС і, отже, интра- і післяопераційних ускладнень. У сформованій ситуації рекомендується особливо актуальним пошук нових, інформативних методів діагностики стана рубця на матці після кесарева перетину.
Ціль роботи:
Зниження материнської і перинатальной захворюваності і смертності в жінок із рубцем на матці після операції кесарева перетину шляхом розробки інформативних прогностичних методів діагностики внутрішньоутробного стана плоду і функціональної повноцінності оперованої матки для виробітки оптимальної тактики і термінів родоразрешения.
Задача:
1. Вивчити плин вагітності, стан внутрішньоутробного плоду, а також нижнього маткового сегмента в т.ч. рубця на матці в жінок, що перенесли операцію кесарева перетину.
2. Вивчити вплив рубця на матці на положення і предлежание плоду, а також на локалізацію плаценти.
3. Вивчити вплив локалізації плаценти стосовно рубця на стан внутрішньоутробного плоду.
4. 0ценить морфологічні і функціональні особливості плаценти, пуповины і плодових оболонок у жінок із рубцем на матці після абдоминального родоразрешения.
5. Вивчити плин післяопераційного періоду: характер ускладнень, їхню частоту і вплив на виходи післяопераційного періоду.
6. На підставі отриманих даних розробити практичні рекомендації по веденню вагітних із рубцем на матці, корекції стана фето-плацентарного комплексу, виборові оптимального терміна і раціонального методу родоразрешения.
Наукова новизна:
1. Вперше проведене вивчення діагностичної і прогностичної значимості ультразвуковых критеріїв оцінки стана нижнього маткового сегмента після попереднього абдоминального родоразрешения.
2. Вперше проведене вивчення впливу розташування плаценти стосовно рубця матки на внутрішньоутробний стан плоду і на функціональну повноцінність матки.
3. Вперше вивчені морфологічні особливості плаценти, пуповины і плодоввых оболонок у жінок із рубцем на матці після КС.
4. Уточнено особливості плину вагітності, родів і послеродового періоду при повторному абдоминальном родоразрешений.
5. Вперше науково обгрунтована методика поетапної корекції ФПН при повторному родоразрешений шляхом операції кесарева перетину.
Практична значимість: розроблені критерії діагностики функціонального стана матки і внутрішньоутробного стана плоду. Запропонована науково обгрунтована методика поетапної корекції фетоплацентарной недостатності при повторній операції кесарева перетину. Розроблено показання до повторному абдоминальному родоразрешению. Уточнено положення про раціональний метод і терміни родоразрешения. Основні положення, выносимые на офіційний захист:
1-Родоразрешение шляхом операції кесарева перетину жінок із рубцем на матці супроводжується великою частотою ускладнень як під час операції таки в післяопераційному періоді.
2. Рубець на матці визначає морфологічні і, отже, функціональні особливості плаценти, пуповины і плодових оболонок у жінок із рубцем на матці після попереднього абдоминального родоразрешения.
3. Рубець на матці впливає на внутрішньоутробний стан плоду, а також на положення і предлежание його.
4. Через відсутність абсолютно достовірного методу визначення функціональної неспроможності матки, комплексна оцінка даних анамнезу, клінічного огляду ультразвуковой діагностики стана фето-плацентарного комплексу дозволяє обгрунтувати тактику ведення берменности і родів.
Апробація роботи: Основні положення дисертації повідомлені на науной конференції Асоциации акушерів-гінекологів України (Сімферополь, 1998).
Впровадження в практику: за підсумками досліджень опубліковані 2 статті в центральній пресі. Розроблені критерії прогнозування функціональної спроможністі матки і врутриутробного стана плоду і тактика уведення вагітності і родів введені в практику роддома №3 р Києва.
Обсяг і структура дисертації. Робота викладена на сторінках машинопису. Вона складається з уведення, огляду літератури,3-х глав власних досліджень, висновки висновків, практичних рекомендації і списку основної використаної літератури, що включає джерела, у т.ч. вітчизняних і закордонних авторів.
Дисертація ілюстрована таблицями і 10 малюнками.
Особливості плину вагітності і її виходів у жінок після перенесеного кесарева перетину
У сучасному акушерстві кесарево перетин (КС) як метод родоразрешения займає винятково важливе місце і є однієї з найбільше часто виконуваних операції (В.Я.Голота, А.И. Лялькина, 1989; Л.М. Комиссарова, А.А. Голстян,1987; А.С. Слепых, 1986; В.И. Краснопольский, 1997; Л.С. Логунов, 1996; Е.А. Чернуха, 1997; Martin JN, Perry KG, etal. ,1997).
Значення операції КС у сучасному акушерстві обумовлено пошуком шляхів зниження перинатальной і материнської захворюваності і смертності. Абдоминальное родоразрешение дозволило знизити показники материнської смертності при деяких видах акушерської патології: важких формах тиксикозу, передчасній отслойке нормально розташованої плаценти і її предлежании, а також при визначених видах экстрагенитальной патології (А.С. Слепых, 1986;
Г.Г. Герасимович, 1982; Э.К. Айламазян,1997; Б.М. Венцковский, 1998;
В.С.Дашкевич, Л.Б. Гутман, Н.Г. Гойда і ств.,1998; Н.М. Шзова, Л.М. Попова, С.В. Хаскша та сшв., 1998; В.Е. Радзинский, Т.В. Галила, И.Н. Костин і соавт. , 1998;).
Проведення операції КС позначилося на показниках перинатальной
захворюваності і смертності, поліпшило вихід вагітності для плоду в
тазовому предлежании, вузькому тазі, випаданні пуповины, при
интранатальной гипоксии плоду й ін. (В.Я. Голота, А.И. Лялькина, 1989;
В.В. Абрамченко, Е.А. Ланцев, 1991; Л.С. Логунов, 1996;
Е.А.Чернуха,1997; Б.М. Венцковский, 1998; Е.Г. Сулима, В.В. Брынь П.В. Бондаренко і соавт., 1998; Н.М. Шзова, Л.М. Попова, С.В. Хаскина та шш. , 1998). Відзначені найбільше сприятливі результати зниження перинатальной захворюваності і смертності при плановому КС.
Розширенню показань до абдоминальному родоразрешению сприяли розвиток і удосконалювання акушерської науки, анестезиологии, реаниматологии, служби переливання крові, асептики й антисептики, удосконалення якості шовного матеріалу, раціональна веденню післяопераційного періоду з застосуванням антибіотиків (Л.М. Комиссарова, А.А. Голстян, 1987; В.Н. Сєров, С.А. Маркин, Е.В. Жаров, 1986; Е.А.Чернуха, 1993; Л.В.Тимошенко, С.О. Авраменко. Л.М. Пютрович та сшв., 1998; Kirkmen P., 1988). У акушерстві в зв'язку з цим намітився "ультрахирургическое" напрямок, особливо в розвитих країнах, де частота абдоминального родоразрешения зросла за останні два десятиліття, досягнувши в Росії 10,1%, у Європі 12-16,7%, у Канаді 18,7%, у США 25%, у Бразилії 35% (Е.А.Чернуха, 1997; В.И. Кулаков і соавт., 1997; Ф.П. Смекула і соавт., 1991; Л.М. Комиссарова, 1998; P.H. Shiono et al, 1987; P.J. Placek, S.M. Taffel, 1988; R.M. Fammer, et al., 1991; W. Savage, C. Francone, 1993; E. Hemminki, 1996).
Завантажити реферат