Серед обстежених 46 вагітних у першому триместрі вагітності були 22 (47,8%), у другому триместрі – 10 (21,7%), а в третьому – 14 (30,5%) жінок. Проаналізовані результати спостереження. Основними скаргами у вагітних з бактеріальним вагінозом і загрозою переривання вагітності були скарги на значні з неприємним запахом виділення з піхви і ниючі болі в низу живота і попереку. Після проведеного лікування скарги були відсутні у всіх пацієнток. Ультрасонографія ні у однієї пацієнтки після лікування не виявила ознак загрози переривання вагітності. При візуальному огляді піхви у дзеркалах виділення носили характер круто звареного крохмалю і знаходилися, в основному, в області заднього склепіння без патологічного запаху.
До лікування у всіх пацієнток у мазках, фарбованих по Граму, виявлено “ключові клітини”, а після лікування через 7 днів “ключові клітини” виявлені у однієї жінки. Проведений повторний курс лікування дозволив досягнути успіху і у даної пацієнтки. Через 1 місяць після лікування рецидиву бактеріального вагінозу не виявлено у жодної пацієнтки.
До лікування рН вмісту піхви в середньому становив 5,7±0,27, амінний тест був позитивний у 40 (86,9%) пацієнток. Через 7-10 днів після лікування рН вмісту піхви був у середньому 4,2±0,26, амінний тест негативний у всіх пацієнток. рН 4,8 був у жінки, де виявлені “ключові клітини”. Через 1 місяць після лікування у всіх жінок амінний тест був негативний, рН піхвового вмісту в середньому 4,2±0,28.
Видовий склад і концентрація лактобацил, виділених із піхви у жінок до і після лікування наведені у таблиці 1.
Таблиця 1.
Видовий склад і концентрація лактобацил, виділених із піхви у жінок до і після лікування
Види лактобацил |
До лікування |
Після лікування |
||||
Число видів |
Концентрація, КУО/мл |
Число видів |
Концентрація, КУО/мл |
|||
абс. |
% |
абс. |
% |
|||
L. acidophylus |
18 |
39,1 |
10³-104 |
18 |
39,1 |
108-109* |
L. fermentum |
14 |
30,5 |
<10³ |
14 |
30,5 |
108-109* |
L. paracasei |
7 |
15,2 |
<10³ |
7 |
15,2 |
108-109* |
L. plantarum |
4 |
8,7 |
<10³ |
4 |
8,7 |
107-108* |
L. coryneformis |
3 |
6,5 |
<10³ |
3 |
6,5 |
107-108* |
Примітка: *р<0,05 вірогідність відмінностей у порівнянні з показником до лікування.
Аналізуючи результати дослідження наведені у таблиці 1, можливо зробити висновок, що імплантовані лактобацили прижилися і їх концентрація досягла нормальних значень. У всіх випадках був виділений тільки один вид лактобактерій.
Характер облігатно-анаеробної мікрофлори піхви у жінок з групи дослідження наведений у таблиці 2.
Таблиця 2.
Видовий склад і концентрація облігатно-анаеробних бактерій, виділених із піхви у жінок до і після лікування.
Види мікроорганізмів |
До лікування |
Після лікування |
||
Частота виявлення, % |
Концентрація, КУО/мл |
Частота виявлення, % |
Концентрація, КУО/мл |
|
Peptostreptococcus sp. |
30,4 |
106-107 |
7,4* |
<103 * |
Peptococcus sp. |
21,7 |
106-107 |
5,2* |
<103 * |
Bacteroides sp. |
19,6 |
106-107 |
4,8* |
<103 * |
Veillonella sp. |
2,2 |
<103 |
- |
- |
Eubacteritm sp. |
6,5 |
105-106 |
1,0* |
<103 * |
Gardnerella vaginalis |
60,9 |
106-107 |
4,2* |
<103 * |
Примітка: *р<0,05 вірогідність відмінностей у порівнянні з показником до лікування.
Як бачимо з даних таблиці 2 у пацієнток після лікування зменшилася частота виявлення і концентрація облігатно-анаеробної мікрофлори. У групі дослідження не було жодного випадку самовільного викидня, передчасних пологів чи передчасного розриву навколоплідних оболонок.