Наркоманія

І на кінець, велике хвилювання викликає те, що батьки і вчителі з великим запізнення, нерідко тільки через два-три роки довідуються про те, що діти приймають наркотики.

Яскравим прикладом може бути подія, яка сталася в одній зі шкіл. В туалеті знайшли дівчину, так “напічкану” наркотиками, що тільки лікарям швидкої допомоги вдалося привести її до тями. Завдяки такому випадку з’ясувалося, що учні цієї школи давно влаштовують “наркотичні вечірки”, а один із них під впливом наркотиків закінчив життя самогубством. Між тим навіть у ході судового розслідування по цій справі викладачі і батьки не орієнтувалися в ситуації і не проявляли інтересу до того, чим підлітки займаються після уроків.

В другій школі учні перед уроками пригощали один одного одурманюючими пілюлями, внаслідок чого половину з них прийшлося госпіталізувати. Відомий випадок, коли після закінчення випускного балу міліція виявила в найближчому парку випускників в стані наркотичного сп’яніння.

Феномен наркоманії відомий з початку історії людства. В творах літератури зустрічаються згадування про вживання наркотичних речовин ще в древні часи. Можна, наприклад, прочитати в “Одіссеї” Гомера, як богоподібний Одіссей змушений був виручати з біди своїх друзів, які одурманилися квітами лотоса в країні Лотофагів. В древньоіндійських книгах також згадується таємничий “сома” (так називали “божественний гриб” emmenita muscaria).

Регіонами, де ці древні традиції збереглися до нашого часу, залишаються країни Сходу, особливо територія так званого “Золотого трикутника” (Таїланд, Бірма і Лаос), а також Китаю, Японії, Терції, Індії і країн Арабського Сходу.

В Європі наркоманія поширилася в основному після другої світової війни. Спочатку, в 50-ті роки нашого століття, використовувалися обезболюючі препарати, потім стало зростати споживання заспокійливих (седативних) лікарських препаратів, в 60-ті роки було характерно поширення різноманітних галюциногенних препаратів. Масове споживання наркотичних речовин особами молодого віку почалося відносно недавно, спочатку в США, а потім в Європі. Цей процес захопив вибрані кола університетської еліти, а потім молодих людей з бідніших соціальних прошарків. З’явилися групи “бітників” і їх продовжувачів – “хіпі”.

З часом наркоманія значно поширилася, охопивши кола молоді, ідеологічно не маючих з “хіпі” нічого спільного.

Теперішня хвиля наркоманії почалася з публікації двох американських авторів, книги яких стали в сутності закамуфльованої рекламою наркотиків.

Потім з’явилися і другі апостоли психоделіктного, тобто змінюючого свідомість, деформуючого реальних світ, стиль життя. Скоро молодь виробила власну, специфічну субкультуру, з’явилися навіть “психоделіктний” стиль в музиці, поезії, мистецтві.