Кровоносна система членистоногих незамкнена. Кров змішується з порожнинною рідиною, і утворюється єдина рідка тканина – гемолімфа (від латинського гема – кров та лімфа). У спинній частині тіла розташоване серце. У більшості членистоногих воно знаходиться у черевці й має вигляд трубки. Остання може складатися з кількох послідовних камер, сполучених між собою отворами. Отвори між камерами мають клапани, що запобігають зворотному токові крові. У кожній камері є ще пара отворів, через які гемолімфа з порожнини тіла потрапляє всередину серця при розслабленні м’язів стінок камери.
Органи дихання членистоногих дуже різноманітні, у наземних і водяних тварин за будовою відмінні.
Членистоногі переважно роздільностатеві, інколи – гермафродити, запліднення у низ здебільшого внутрішнє. Типи розвитку надзвичайно різноманітні (від прямого до розвитку зі складним перетворенням). Внаслідок наявності хітинового скелету ріст супроводжується линянням у різних фазах розвитку; дорослі членистоногі звичайно не линяють. Винятком є великі за розмірами ракоподібні, які живуть декілька десятків років (напр., річковий рак, краби). Линяння дорослих тварин зумовлене, насамперед, необхідністю звільнятися від шкідливих речовин, які з часом накопичуються у покривах.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. А.М. Охріменко, Е.В. Шухова “ Хрестоматія із зоології”.
2. Е.Г.Бровки на, Н.И. Кузьмина “Уроки зологии”
3. Ю.Г.Вервес, П.Г. Баган, В.В Серебряков “Зоологія”
О.С. Батуєв, М.А Гуленкова, Т.В. Іванова – “Зологія” для школярів та абітурієнтів