Рослина в житті людини

План

Вступ

1 Теорія розвитку біологічних понять

2 Зміст екологічних понять в розділі “Рослини” в темах:

1. Загальне ознайомлення з квітковими рослинами

2. Корінь

3. Пагін

4. Квітка і плід

5. Насінина

6. Рослина – цілісний організм

7. Квіткові рослини

8. Розвиток рослинного світу

9. Рослинні угруповання

3 Методика формування екологічних понять в шкільній біології

Висновок

Список використаної літератури

Вступ.

Екологія нині набуває провідного значення в біологічній науці. Знання екологічних зако­номірностей тепер необхідна для всієї діяльності людства на нашій планеті у зв’язку з загро­жуючими для його існування прогнозами.

Екологія синтезує аналітичні дані галузей біологічної науки і розглядає життя в їх взає­мозв’язках з навколишнім середовищем і між собою, тобто так, як у природі.

Якщо мільйони років розвивалося життя і тисячоліттями складались взаємозв’язки органі­змів і середовища, а також пристосованість організмів до спільного життя, то швидкий тех­нічний прогрес привів до значних порушень природних явищ. Нині особливо відчувається негативний вплив антропогенного фактору на природу.

Такі умови склалися на всій планеті, особливо несприятливі в нашій країні, де довгі роки проблеми охорони природи і раціонального природовикористання, по суті, не вирішувались і замовчувались. Усвідомлення важких реальних екологічних ситуацій у країні заставили по­дивитись на сучасне і майбутнє по новому.

Екологічна освіта молоді – не просто одне із найважливіших завдань сучасного суспільс­тва, це умови його подальшого виживання.

Тому так важливо утримати цю базу знань, яка повинна увійти в світогляд нового поко­ління, стати основою його діяльності.

Без сумніву, що справжня серйозна екологічна підготовка може бути реалізована тільки на міцній біологічній основі. Екологічна грамотність немислима без елементарного розуміння того, як побудована жива природа, з якими біологічними законами необхідно рахуватись в господарській діяльності людини.

Очевидно, тільки підвищенням рівня екологічної освіти суспільства в цілому може змі­нити і стиль мислення господарських керівників, і поведінку кожного громадянина. Екологі­чно грамотна людина буде знати, як зменшити екологічну загрозу, зняти її гостроту і лікві­дувати, як потрібно вести господарство, щоб не допустити порушення природи; він не буде наносити шкоду природі під час відпочинку, не дозволить собі марнотратство по відно­шенню до її ресурсів. Екологічні знання потрібні усім. І забезпечити їх повинна школа.

Тому вирішено висвітити в курсовій роботі проблему формування екологічних понять у шкільному курсі біології у розділі “Рослини”.

Завдання:

1. Зробити аналіз шкільної програми розділу “Рослини”, тем, в яких формуються екологічні поняття.

2. Підібрати найбільш ефективні і доступні методи і прийоми формування і кращого засво­єння цих понять учнями.

Гіпотеза: формування екологічних понять здійснюється

1. під час проведення екскурсій;

2. під час проведення феноспостережень;

3. на уроках (краєзнавчий матеріал).

Для розв’язування завдань використовувати такі методи:

1. аналіз літератури;

2. спостереження під час педагогічної практики за формуванням понять у учнів.

3. створення оригінальних методичних підходів.

1 Теорія розвитку біологічних понять.

Дослідженнями багатьох методистів-біологів була відкрита основна методична закономі­рність свідомого і міцного засвоєння знань. Вона полягає в планомірному утворені і розвитку понять у учнів в процесі вивчення.

За останні десятиріччя в методиці біології склалась і закріпилась теорія розвитку понять в процесі вивчення.

Поняття допомагають людині в її поступовому пізнанні світу.

Оперування поняттями, по визначенню Ф. Енгельса, і є мислення. Поняттями людина ми­слить. Думка відображає реальний світ і на шляху від незнання до знання проходить ряд ста­дій.

Початковим моментом в пізнанні зовнішнього світу є відчуття речей і явищ. Із відчуття утворюється сприймання, яке відображає речі в цілому. На основі сприймання утворюється уявлення. Узагальнення уявлень утворює поняття. Розвиток понять – основна рушійна сила усього навчально-виховного процесу. Вчитель повинен виділити основні поняття в кожному курсі, в учбовому предметі і неперервно держати їх в полі свого методичного зору, поверта­ючись до них на різному матеріалі і в різних зв’язках.

Учні оволодіють поняттями не відразу: на утворення їх потрібен час.

Верзилин Н.М., Корсунська В.М. в своїй роботі відмічають, що біологія – це система ос­новних понять, які розвиваються в логічній послідовності і знаходяться у взаємозв’язках. Ці поняття можуть бути простими і складними, спеціальними і загальнобіологічними.

Кожне поняття поступово розвивається, ускладнюється. Просте початкове поняття, яке включає один елемент знання, об’єднуючись з другими простими поняттями, утворюють складні. Так поняття “листок” на першому уроці по темі є простим, первинним. Учні дізна­ються, що листок має зелену пластинку з жилкуванням і черешком, тобто придбають поняття про зовнішній вигляд. До кінця вивчення теми, на десятому уроці, поняття “листок” стає складним і включає ряд елементів знань. Учні дізнаються про різні форми листків, анатомі­чну будову, утворення органічних речовин в листку шляхом вбирання вуглекислого газу на світлі, дихання листка, випаровування листком води, пристосування листків у різних рослин. Складне поняття “листок” узагальнює у собі поняття морфології, анатомії, фізіології, еколо­гії листка. З приведеного прикладу видно, що просте поняття в ряді випадків може бути від­носно простим і відносно складним.

Являється дуже важливим для кожного уроку біології виділити головні спеціальні по­няття, які б сприяли послідовному розвитку фундаментальних загальнобіологічних понять, забезпечуючих формування наукового світогляду учнів.

Так формування і розвиток поняття “дводольні і однодольні рослини”, згідно до програми починаються на уроці з теми “Будова насіння дводольних рослин” і йде по слідуючих етапах:

І. Виявлення запасу уявлень і понять в учнів, набутих в попередніх класах і в резуль­таті життєвого досвіду. З цією метою учитель організовує бесіду з учнями, в результаті якої узагальнюються їх знання про основні органи квіткових рослин (корінь, стебло, листя) на ос­нові елементарних понять, набутих в 3-му класі на уроках природознавства і в курсі ботаніки в 5-му класі з теми “Загальне ознайомлення з квітковими рослинами”.

ІІ. Організація досліджень учнів за будовою плодів квасолі. При обговоренні учні роб­лять висновки про наявність оцвітини, до якої прикріплюється насіння квасолі.

ІІІ. Проведення лабораторної роботи, під час якої учні вивчають будову насіння ква­солі. Після виконання роботи учитель організовує бесіду, направлену на виділення вагомих ознак насіння дводольних рослин.