Рослина в житті людини

№

п/п

Навчальна тема

Екологічне поняття

(назва)

Зміст екологічного поняття

І

Загальне озна­йомлення з квітко­вими рослинами

Первинні уявлення про залежність росту, розвитку і тривалості життя рослини від умов місця знаходження. Пристосування до роз­повсюдження плодів і насіння. Осінні явища в житті рослин.

Пристосування до розповсю­дження плодів і насіння вітром:

- волоски (тополя)

- парашутики (кульбаба)

- крилоподібні вирости (клен, береза)

- рослини перекотиполе

Пристосування до розповсюдження плодів і насіння водою:

- легкість насіння, не тоне в воді (вільха, кокосова пальма)

Пристосування до розповсюдження плодів і насіння тваринами і людиною:

- шипи

- зубчики

- соковиті плоди

Утворення багато насіння (мак, огірок-пирскач)

ІІ

Корінь.

а). Грунт, його значення для життя рослин. Добрива.

Вплив поживних речовин на ріст і розвиток рослин.

Видозміни коренів.

Грунт визначає тип рослинності. Всі рослини залежно від наявності в грунтах поживних речовин поділяються:

- еутрофи – рослини вимогливі до наявності в грунті поживних речовин;

- оліготрофи – зростають на бідних грунтах, що мають дуже мало поживних речовин і відрізняються високою кислотністю;

- мезотрофи – ростуть не середніх за наявністю поживних речовин у грунтах;

- рослини-індикатори:

§ на кислих грунтах – щавель, хвощ, редька дика;

§ нейтральні грунти – дуб;

§ галофіли – засолені грунти – солонець;

§ пристосування до вмісту в грунті цинку - гальмейська фіалка (при наявності цинку в грунті змінює забарвлення з рожевого на синій;

§ нітрофіли – рослини пристосовані до наявності в грунті азоту;

§ кльцієфіли – наявність кальцію;

§ кальцієфоби – уникають грунту багатого вапном;

§ псамофіли – рослини ,що ростуть на піщаних грунтах;

§ літофіли – ростуть на камені і скелях.

Азот – посилює ріст стебел і листків.

Фосфор – прискорює достигання плодів, підвищує холодостійкість рослин.

Калій – посилює ріст коренів, цибулин, бульб, підвищує також холодостійкість рослин.

- коренеплоди (для запасання поживних речовин);

- кореневі бульби (потовщення бічних або додаткових коренів);

- додаткові корені – зачіпки (прикріплення до опори).

ІІІ

Пагін.

Видозміни листків. Листопад.

Видозміненні погони.

Пристосування рослин до кращого використання світла:

- прикореневі розетки;

- листкова мозаїка.

Видозміни листків

Листопад

Видозміни погонів

Без світла неможлива фотосинтезуюча діяльність зелених рослин. Інтенсивність освітлення, яка буває неоднаковою в різні місяці вегетаційного періоду також відіграє важливу роль в житті рослин.

Рослини на нашій планеті ростуть в різних світлових умовах. Тому у рослин в процесі природного добору виникли численні пристосування. За відношенням до світла рослини поділяють на 3 основні групи:

І. Світлолюбні (геліофіти)

ІІ. Тіньолюбні (суіофіти)

ІІІ. Тіньовитривалі

Співвідношення дня і ночі також відіграє велике значення:

- рослини короткого дня

- рослини довгого дня

- рослини проміжного типу

- колючки

- опушення

- восковий наліт

- невелика кількість продихів

- вусики

- м’ясисті листки для запасання води

- це пристосування рослин до меншого випаровування восени і взимку.

- прямостояче;

- повзуче;

- чіпке;

- витке;

- кореневище;

- бульба;

- цибулина.

IV

Квітка і плід

а) перехресне запилення комахами, вітром.

б) штучне запилення

Пристосування рослин до запилення комахами:

Пристосування рослин до запилення вітром

Самозапилення

Штучне запилення

- великі одиночні квіти;

- зібрані в суцвіття дрібні квітки;

- яскраве забарвлення пелюсток віночка або листочків простої оцвітини;

- нектар і аромат.

- рослини ростуть великими скупченнями;

- достигає багато пилку;

- пилок легкий;

- раннє цвітіння до розпускання листків;

- висока приймочка;

- пилок з пиляків потрапляє на приймочку тієї самої квітки. Самозапилення найчастіше відбувається в ще нерозкритій квітці.

Для виведення нових сортів і підвищення врожайності використовують штучне запилення.

V

Насінина

а) умови проростання насіння

Умови проростання насіння

- вода;

- повітря;

- тепло;

По відношенню до тепла розрізняють дві групи:

- холодостійкі;

- теплолюбні

Через запізнення с висіванням насіння цих рослин знижується врожай. Враховуючи це, теплолюбних рослин треба висівати якомога швидше, як тільки грунт нагріється до 10-12 °С. Пізніше насіння потрапить в теплий але сухий грунт і проростатиме повільно, що знизить урожай. Для рослини важлива також глибина загортання насіння, яка залежить від властивостей грунту (піщані, глинисті та ін.).

VI

Рослина – цілісний організм.

а) екологічні фактори неживої, живої природи і пов’язані з діяльністю людини

б) взаємозв’язок рослин із навколишнім середовищем

Взаємозв’язок рослин із факторами живої і неживої природи на прикладі рослин лісу

Пристосування рослин до сумісного життя в лісі.

Лишайники.

Середовище існування рослин. Вплив різних факторів середовища на рослинність.

рослини-супутники, ланцюги живлення

Вплив людини на рослинність

Рослинні угруповання

Ярусне розчленування рослин.

Симбіоз.

Для життя рослин потрібні певні умови. Умови життя залежать від впливу різних факторів природи. Дуже важливу роль у житті рослин відіграють фактори неживої природи:

- світло (для утворення хлорофілу)

- тепло

- вода (входить до складу рослини, без неї не можуть рухатися по рослині поживні речовини, не відбувається фотосинтез, рослина не перегрівається)

Потреба у воді різних рослин не однакова. Деякі рослини накопичують в:

- стеблах (кактус)

- листках (молодило)

- особливих здутостях на коренях

- кисень (дихання)

- вуглекислий газ (фотосинтез)

- мінеральні речовини (азот, фосфор, калій та інші)

- тварини (живляться рослинами, запилюють, розносять плоди і насіння)

- рослини (великі рослини затінюють малі, використовуються як опора)

У свою чергу рослини впливають на навколишнє середовище:

- вбирають вуглекислий газ;

- виділяють кисень;

- зволожують повітря;

- змінюють склад грунту;

- захищають грунт від руйнування (коренева система);

- лісові насадження захищають від суховіїв;

- осушення заболочених територій.

- осушення боліт;

- зрошування земель;

- виведення стійких сортів рослин;

- розповсюдження рослин.

Всі рослини рослинного угруповання пристосовані до особливих умов спільного життя, які складаються в цьому угрупованні. У кожному рослинному угрупованні є рослини, які найбільше впливають на навколишню територію (наприклад: у ялиновому лісі - ялина). Вона створює велику тінь і виснажує грунт кореневою системою.

Угруповання рослин складаються поступово протягом багатьох тисячоліть. У результаті різні види рослин в угрупованні пристосовуються до спільного життя, що називають – ярусним розчленуванням. Завдяки ярусності збільшується кількість рослин на одиницю площі, краще використовуються ресурси місцезростання. Освітленість у лісі зменшується з кожним ярусом, через це в нижніх ярусах живуть найбільш тіневитривалі рослини. Ярусами можуть розміщуватись і корені рослин. Підземна ярусність віддзеркалювання надземної. Вільно уживатися в одному угрупованні різним рослинам допомагає також неодночасний розвиток:

- раннє цвітіння.

Природна заміна рослинних угруповань може зумовлюватись змінами:

- клімату;

- грунтоутворення;

- життєдіяльність самих рослин.

Під впливом цих причин у рослинному угрупованні можуть з’являтись нові види рослин і зникати ті, що жили раніше. Наприклад: при заростанні озер – утворюються болота з характерною для нього рослинністю та ін.

Симбіоз – (від грецького “співжиття”) форма тривалого співжиття організмів різних видів, при якій обидва організми мають якусь користь від співжиття.