Хронологія подій під час Великої вітчизняної війни

Таким чином дислокація радянських військ, кількість озброєння і розташування секретних об’єктів були відомі німцям не дивлячись на такі умови вже наприкінці 1941 року з’явились позитивні результати заходів спрямованих на подальше воєнно-політичної кризи про що яскраво свідчила грандіозна битва під Москвою. Гітлерівське командування відповідно плану “Тайфун” стягнуло до Москви половину своїх сил німецько-радянського фронту біля 1,8 млн. солдатів і біля 2000 тис. танків. 30 вересня 1941 року починається наступ на Москву. В умовах дуже важких боїв за Москву було прийнято рішення за 6 днів побудувати оборонні об’єкти, провести евакуацію промислових підприємств на схід країни. В Москві вводиться військове положення. Проведена заміна командуючого складу фронту. Замість командуючого Західним фронтом Конева призначається Жуков. 6 листопада 1941 року на станції метро “Маяковська” проходить урочисте зібрання яке присвячено 24 річниці Великої жовтневої революції а 7 листопада відбувся військовий парад на Червоній площі з якої солдати зразу пішли на фронт. 6 грудня 1941 року війська західного та Південно-західного фронтів на протязі 800 км від Ельза до Калінінграда перейшли в наступ фашисти відступають на полях залишається багато техніки на початку січня 1942 року німці відкинуті від Москви на 150-250 км. Визволені Калуга, Калінін.

Значення перемоги під Москвою:

- вперше за роки ІІ світової війни німці зазнали великої поразки і розвіяли міф про її непереможність;

- радянська армія зірвала німецький план блискавичної війни і Німеччина опинилась перед проблемою затяжної війни до чого не була готова;

- розгром німців під Москвою затримав вступ Японії та Туреччини у війну проти СРСР;

- перемога під Москвою підвищила моральний дух радянського народу та його армії, націлила націю на перемогу.

Зимовий наступ Червоної армії продовжувався до квітня 1942 року. Були повністю звільнені від фашистських загарбників Рязанська, Тульська, Московська, частково Калінінська, Смоленська, Орловська та Курська області. Проте завершити розгром німців на жодному з цих напрямків не вдалось. Для одночасного удару не вистачало сил. З Московської битви починається корінний перелом в Великій Вітчизняній Війні. Навесні 1942 року німецька армія закріпилась на нових рубежах і почала готуватись до нового наступу.

З 19 листопада 1942 року по листопад 1943 коли німецькі війська були вигнані з території від Волги до Дніпра – період корінного перелому. Перемога радянських військ під Сталінградом сталась в результаті підвищення військово-промислового потенціалу країни, переходу військово-стратегічної ініціативи на бік Червоної армії, досягнень на дипломатичному фронті – створення антигітлерівської коаліції, укріплення військово-політичного і морального духу Червоної армії. Оборонний період сталінградської битви 17 липня по 18 листопада 1942 року.

Після поразок радянських військ під Харковом та Вороніжем гітлерівські війська починають боротьбу за Волгу намагаються вийти до Кавказу. В той час 23 серпня 1942 року німецькі танкові сили вийшли до берегів Волги. 25 серпня 1942 року Сталінград на військовому положенні. 26 серпня Жуков призначений І заступником верховного головнокомандуючого Сталіна. Саме Жукову доручено організувати оборону Сталінграду. 12 вересня почалися бої в самому Сталінграді. Оборону міста тримали 62 армія під командуванням Чуйкова та 64 армія під командуванням Шумійло. Наступаючи 6 німецька армія Палюса та 4 танкова армія Гота були настроєні на перемогу. З 12 вересня генштаб на чолі із Василевським почали розробляти план контр наступу який складався з двох етапів:

- прорвати оборону ворога, створити кільце оточення;

- знищення оточеного ворога, спочатку роз’єднавши його.

Для здійснення цього плану залучалися сили 3-х фронтів. Південно-західного, Донського, та Сталінградського. (командуючі: Ватутін, Рокосовський, Єременко).

Наступальний період з 19 листопада по 2 лютого 1943 року. Контр наступ почався з масованого артилерійського обстрілу і наступом військ Південно-західного та Донського фронтів. Лінія ворога прорвана біля міста Калач. Прорив зроблено на місті дислокації румунських військ. 20 листопада починається наступ сталінградського фронту.23 листопада частина Південно-західного, Донського та Сталінградського фронтів з’єднались біля міста Калач оточивши 22 дивізії на чолі із генералом Паулесом. Німецьке головнокомандування створює спеціалізовану окрему групу армій під назвою “Дон”, на чолі якої був Малинтейн. Її удар спрямований на сталінградську групіровку, але їм на зустріч відправляються ІІ гвардійська армія під командуванням Малиновського. 2 лютого оточена вона була оточена і ліквідована солдатами Донського фронту. В полон було взято 9100 чоловік, в Німеччині оголошується триденний траур.

Значення Сталінградської битви:

- Корінний перелом у ВВВ. В ній приймало участь з обох боків 2 млн. чоловік, солдат та офіцерів та біля 1500 танків, біля 2500 літаків.

- Радянська армія нанесла під Сталінградом тяжкий удар після якого Німеччина неухильно котилась до поразки.

- Японія та Турція відмовляються вступити у війну на боці Німеччини.

- Битва мала великий вплив на розвиток руху опору в західній Європі.

ПОВОЄННІ ТЕРИТОРІАЛЬНО-АДМІНІСТАТИВНІ ЗМІНИ НА УКРАЇНІ

9 вересня 1944 – Люблінська угода

16 серпня 1945 – договір між Польщею та Україною щодо державного кордони

1951 – обмін прикордонними ділянками на прохання Польщі

26 листопада 1944 – підписання рішення І з’їзду делегатів нар. Ком. Закарпаття про возз’єднання з УРСР

29 червеня 1945 – рішення про закріплення офіційним договором

10 лютого 1947 – договір між СРСР та Румунією

19 лютого 1954 – приєднання Криму

УКРАЇНА НА МІЖНАРОДНІЙ АРЕНІ

27 січня 1944 – в Москві пройшов пленум ЦК ВКП (б)

січень – лютий 1944 – 10 сесія Верховної ради СРСР

4 березня 1944 – закон Верховної ради УРСР про утворення наркомату закордонних справ