Економіка інтенсивногогусівництва в умовах формування ринкових відносин

В Дніпропетровській області в галузі птахівництва гусівництво займає незначне місце. Виробництво гусячого м’яса у загальному обсязі м’яса птиці складає лише – 0,2% (табл.3).

Стан гусівництва області дуже складний. На 1 січня 1999 р. гусячі ферми функціонують лише в 24 господарствах. В середнім на одне господарство припадає 3-4 тис. гусей. Їх несучість складає лише 30 яєць. Валовий збір яєць у 1998 р. склав 1,2 млн штук. У розрахунку на один сільський двір було продано 1,5 добових гусенят. До речі, це один із кращих показників в Україні (табл.4).

Таблиця 3

Видове виробництво живої маси птиці в системі ПО “Дніпропетровськптахопром”, т

Найбільша кількість гусят, проданих у розрахунку на кожну індивідуальну садибу, припадає на Нікопольський район – 12 штук, Солонянський – 3,9 та Апостоловський – 2,7 штуки.

Таблиця 4

Продуктивність гусей в громадському секторі Дніпропетровської області

Порідний склад гусей Дніпропетровської області в основному складається з шести порід. Питома вага італійських білих складає 36%, кубанських – 29, горьківських – 14, великих сірих, тулузьких та інших – 21%. Це свідчіть про розгалужений генетичний потенціал гусівництва, який має слугувати базою щодо подальшого розвитку галузі.

У другому розділі – ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ВИРОБНИЦТВА ТА ВИКОРИСТАННЯ ПРОДУКЦІЇ ГУСІВНИЦТВА В УМОВАХ ФОРМУВАННЯ РИНКОВИХ ВІДНОСИН – проаналізована організація виробництва продукції гусівництва в різних типах підприємств. На прикладі кращих гусівничих господарств доведено, що гусівництво може бути рентабельним. Його розвиток являє собою важливе джерело поповнення продовольчих ресурсів та сировини, котрі користуються піднесеним попитом та володіють стійкою конкурентоспроможністю. Тому розвиток гусівництва заслуговує більшої уваги. Але щоб підвищити виробництво продукції гусівництва необхідно вирішити ряд питань як на регіональному, так і господарському рівнях. Одним з них є система взаємозв’язків між установами управління та виробництва продукції гусівництва. Вона охоплює вертикальні і горизонтальні зв’язки між всіма суб’єктами від Міністерства аграрної політики України та УААН до обласних та районних структур, а далі до підприємств різних форм господарювання та населення (рис.2).

На підставі науково-практичного досліду, який складався з п’яти серій, була визначена економічна доцільність щодо використання продукції гусівництва різних порід (табл. 5).